Ні для кого не секрет, що з медичною допомогою в селах не все гаразд. В Поділлі звичайно був ФАП і аптека. Тільки не було в ФАПі працівника—медсестри. Надовго в селі, звичайно, ніхто не хотів зоставатися, з причин всім відомим. Під’їзд медпрацівника з с. Веселинівки два рази в тиждень звичайно не міг виправити ситуацію.
Так і було в селі Поділлі, коли в 2007 році в наших краях оселилася Лариса Віталіївна Гула. Пропрацювавши довгий час в системі охорони здоров`я, Лариса Віталіївна надіялась знайти відпочинок в сільській місцевості подалі від міської метушні й задухи. Та, мабуть, не змогла пройти осторонь того факту, що в Поділлі (де понад 2/3 жителів пенсіонери) немає свого медпрацівника. Та й прагнення повернутися до улюбленої роботи та допомагати людям взяло гору.
За порадою місцевого бібліотекаря Прокопенко Л. І., Лариса Віталіївна звернулася до голови сільради Бондаренка В.Г., який був надзвичайно радий такому повороту подій. Звернулись до керівництва Баришівської ЦРЛ...
Та все це врешті-решт не важливо. Постільки тепер в селі є надійний і досвідчений медпрацівник, що мешкає тут-таки в Поділлі, що не мало важить. Під мудрим керівництвом лікаря Катерини Степанівни Карпюк з Веселинівської медамбулаторії, виконуючи приписи лікарів, Гула Л.В., доносить медичне обслуговування до всіх мешканців села. І не тільки в робочий час. Майже не вмовкає телефон і неугавно скрипить хвіртка біля помешкання Лариси Віталіївни. Та й мудра, зважена порада також багато важить, коли необхідно невідкладно їхати в поліклініку, щоб не затягувати, і не займатися самолікуванням.
З своїм медпрацівником жити в селі Поділля стало веселіше, надійніше, скажу, це з свого, на жаль, гіркого досвіду.
Тому превелике спасибі Ларисі Віталіївні від усього села.
Рубрика НАГОЛОС (Народний Голос) створена для вільного виявлення справедливого гніву і невдоволення щодо неправомірних дій, прохань про допомогу і подяк та багато-багато іншого. Ваші відкриті листи будуть публікуватись БЕЗ ЦЕНЗУРИ.
Несправедлива й неймовірно напружена, а на сьогоднішній день навіть критична ситуація, що склалася в нашій територіальній громаді, змушує нас, мешканців села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, звернутися до Вас із закликом про допомогу і підтримку.
Після піврічного поневіряння по владних кабінетах, наполегливих спроб достукатися до влади ми зрозуміли, що добитися справедливості ми можемо, лише об'єднавши наші зусилля.
Можливо час і загоює рани, але не в серці матері у якої вбили сина. Обличчя вбивці Слюсара Олександра Миколайовича, 1982 р.н., уродженця міста Переяслів-Хмельницький я не забуду ніколи. Минули роки, а він майже не змінився зовнішньо - коротка зачіска, кремезна статура, занадто впевнений вираз обличчя. Таким я знову його побачила восени 2010 року на біг-бордах в місті Переяслів-Хмельницький.
