Тренер Василь Семиряжко пишається своїми вихованцями
У дитинстві беруть початок усі рекорди, що їх здійснюють відомі чемпіони і рекордсмени, прославляючи Україну на світовій арені. Тому дуже важливо вчасно помітити спортивний талант, виростити, виплекати його, загартувати й підтримувати на всіх етапах становлення.
Саме цією, на перший погляд, рутинною роботою займається вже 26 років поспіль у Бородянському районі та прилеглих регіонах тренер з рукопашного бою Василь Семиряжко. Спокійно і врівноважено робить він свою непросту справу — вирощує із звичайних хлопчиків і дівчаток справжніх українських чемпіонів бойових мистецтв.
Ось і тепер із юніорського чемпіонату України з рукопашного бою, що проходив у містечку Коблево на Миколаївщині, представники Бородянщини привезли найвищі нагороди. Дванадцятирічний Ігор Позняк став чемпіоном України серед однолітків у категорії 50 кг. У цій же ваговій категорії серед одинадцятирічних перемогу здобув Юрій Ткачук. А його ровесник Микола Позняк виборов срібло у категорії до 40 кілограмів.
Цього разу до моря з'їхалися помірятися силою, спритністю й бійцівським духом спортсмени віком від 10 до 17 років з 18 областей України. П'яти юним вихованцям Василя Івановича, учасникам Бородянського спортивного клубу "Олімп" та "Фенікс", пощастило в числі 18 спортсменів представляти Київщину. Тож їх внесок у почесне п'яте місце, що посіла збірна на турнірі, на думку тренера, дуже вагомий і важливий.
Важко уявити собі зростання спортсмена без участі в змаганнях різного рівня. Щоб на заваді перемогам наших земляків не ставав банальний фінансовий фактор, їх вже протягом 10 років підтримує місцевий підприємець Юрій Прилипко.
Рубрика НАГОЛОС (Народний Голос) створена для вільного виявлення справедливого гніву і невдоволення щодо неправомірних дій, прохань про допомогу і подяк та багато-багато іншого. Ваші відкриті листи будуть публікуватись БЕЗ ЦЕНЗУРИ.
Несправедлива й неймовірно напружена, а на сьогоднішній день навіть критична ситуація, що склалася в нашій територіальній громаді, змушує нас, мешканців села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, звернутися до Вас із закликом про допомогу і підтримку.
Після піврічного поневіряння по владних кабінетах, наполегливих спроб достукатися до влади ми зрозуміли, що добитися справедливості ми можемо, лише об'єднавши наші зусилля.
Можливо час і загоює рани, але не в серці матері у якої вбили сина. Обличчя вбивці Слюсара Олександра Миколайовича, 1982 р.н., уродженця міста Переяслів-Хмельницький я не забуду ніколи. Минули роки, а він майже не змінився зовнішньо - коротка зачіска, кремезна статура, занадто впевнений вираз обличчя. Таким я знову його побачила восени 2010 року на біг-бордах в місті Переяслів-Хмельницький.
Київська правда