На Олімпійський урок до Бородянської спеціалізованої школи № 1 завітали олімпійці, спортивна слава України: Ольга Коробка, Василь Федоришин та Ібрагім Алдатов, а також президент Національного олімпійського комітету, видатний спортсмен, Герой України Сергій Бубка.
Щойно прибувши та скуштувавши бородянський хліб-сіль, спортивні гості здійснили екскурсію школою. Директору Бородянської ЗОШ №1 Н.В.Огородник було що показати — вихованці школи ставали чемпіонами України з вільної боротьби серед юніорів, 2000 року футболісти школи №1 виграли Всеукраїнський фінал "Шкіряного м'яча".
Ознайомившись із цікавою експозицією, всі разом вирушили на шкільний спортмайданчик, де спортсменів чекав урочистий марш-парад. Шкільний Олімпійський урок розпочався із внесення прапора та олімпійського вогню, знайомства із традиціями давньої Еллади, були пісні і навіть справжнє грецьке сіртакі від бородянських школярок.
Звісно, користуючись присутністю видатних спортсменів, учні спробували і себе показати, і чогось навчитися. Василь Федоришин та Ібрагім Алдатов показали юним бородянцям прийоми вільної боротьби, всі спортсмени із Сергієм Бубкою на чолі спробували себе в гандболі та футболі. Сергій Назарович не лише бив по воротах, а й парирував майже всі удари школярів. Під керівництвом вчителів фізкультури Андрія Бондаря та Марії Гребенюк учні Бородянської школи № 1 спробували себе в найрізноманітніших видах спорту — легкоатлетичній естафеті, міні-футболі, гандболі та вільній боротьбі.
Рубрика НАГОЛОС (Народний Голос) створена для вільного виявлення справедливого гніву і невдоволення щодо неправомірних дій, прохань про допомогу і подяк та багато-багато іншого. Ваші відкриті листи будуть публікуватись БЕЗ ЦЕНЗУРИ.
Несправедлива й неймовірно напружена, а на сьогоднішній день навіть критична ситуація, що склалася в нашій територіальній громаді, змушує нас, мешканців села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, звернутися до Вас із закликом про допомогу і підтримку.
Після піврічного поневіряння по владних кабінетах, наполегливих спроб достукатися до влади ми зрозуміли, що добитися справедливості ми можемо, лише об'єднавши наші зусилля.
Можливо час і загоює рани, але не в серці матері у якої вбили сина. Обличчя вбивці Слюсара Олександра Миколайовича, 1982 р.н., уродженця міста Переяслів-Хмельницький я не забуду ніколи. Минули роки, а він майже не змінився зовнішньо - коротка зачіска, кремезна статура, занадто впевнений вираз обличчя. Таким я знову його побачила восени 2010 року на біг-бордах в місті Переяслів-Хмельницький.
Київська правда