Фастівська Варта

Коса на камінь...

За фастівські ринки розгорнулася ціла війна – з наступальними та оборонними діями. Втім, такий перебіг подій нескладно було передбачити: адже там, де мова йде про земельні ділянки, з яких можна отримувати (а тим більше, вже отримуються!) чималі гроші, без конфліктів ніколи не обходиться. Минулих вівторка і середи підприємці, які торгують на центральному речовому ринку, вести торгівлі там не могли. І одного, й іншого дня керівництво ринку силою не пускало сюди тих, хто повстав проти його правил. А оскільки таких – більшість, то й покупці поверталися з ринку ні з чим...

Нагадаю, 21 липня на 54-й сесії міськради депутати підтримали ініціативу підприємців центрального речового ринку, котрі не згодні з кабальними, на їхнє переконання, умовами договорів, запропонованими їм керівництвом „Фастівського ринку Київської регіональної спілки споживчої кооперації”, та постійним підвищенням тарифів на ринкові послуги, частину з яких, як стверджують, вони й не отримують. Ініціатива підприємців, чию думку донесла до міської ради у своєму депутатському запиті депутат Оксана Денисюк, полягала у тому, щоб припинити право постійного користування земельною ділянкою під ринком підприємством, якому державний акт на це право видавався. Видавався ж цей акт у 1997 році, як з’ясувалося, зовсім не ринку Київрегіонспоживспілки, а „Фастівському колгоспному ринку”, який давним-давно припинив свою діяльність, відтак виходить, що, оскільки чинним законодавством правонаступництва права постійного користування земельною ділянкою не передбачено, то нинішні землекористувачі хазяйнують на ринку без достатньо законних для того підстав.

Депутати дослухалися до аргументів підприємців – і прийняли рішення не тільки визнати цей державний акт недійсним, не тільки вилучити земельну ділянку та передати її до земель запасу міста, а й тут-таки створити на ній міський комунальний ринок – і для того, щоб підприємці могли працювати на його території спокійно, і щоб міський бюджет поповнювався додатковими коштами. Бо ж ринок – це жвава торгівля, а отже, це – гроші, яких місту ой як не вистачає...

Але Київрегіонспоживспілка, як і слід було чекати, не погодилася з такою невтішною для себе перспективою – і директор ринку звернувся за захистом до міжрайпрокуратури. 28 липня зранку, вже достеменно знаючи про те, що рішення ради прокурор опротестовує, бо вбачає його протиправним, ринкове керівництво вдалося до активної оборонної тактики, за допомогою молодиків у форменому спецодязі не пускаючи на територію всіх „неслухняних” – тих, хто відмовився підписувати запропоновані договори та оплачувати ринкові послуги за новими, підвищеними тарифами. Суперечки точилися довго. Довго тривали і перемовини секретаря міськради, виконуючої повноваження міського голови Галини Поліщук, яка разом із кількома депутатами від БЮТу (однопартійцями Оксани Денисюк) відразу ж кинулася на захист підприємців, із представниками Київрегіонспоживспілки, котрі приїхали до Фастова, аби захистити своє дітище. Ці перемовини міську владу не задовольнили, про що відразу ж по їх завершенні й заявила Галина Поліщук. Вона розповіла підприємцям, які, знервовані і стомлені невизначеністю, чекали на результати переговорів, що пропонувала Київрегіонспоживспілці до того часу, поки справу не буде вирішено в суді (а в тому, що суди таки будуть, ні у кого не виникало вже й найменшого сумніву), погодитися на нульовий варіант – тобто співпрацювати з підприємцями на попередніх умовах, не висуваючи поки що жодних нових, тих, які, власне, й спричинили протистояння. Бо, наполягала виконуюча повноваження міського голови, підприємці не повинні потерпати від конфлікту, який може затягнутися надовго. Тут, на ринку, – і їхнє майно, до якого ніхто не повинен заважати їм діставатися, і їхні робочі місця, втрата яких означатиме втрату єдиної можливості заробити на хліб насущний.

Робочих місць фастівських підприємців, які працюють на центральному речовому ринку, ніхто не збирався і не збирається позбавляти, стверджував натомість заступник голови правління Київської регіональної спілки споживчої кооперації Іван Фільов. Просто кожен із тих, хто хоче тут торгувати, мав підтвердити, що сплатив усе належне. А „належне” – це не тільки ринковий збір (його, до речі, підприємці, які задля захисту своїх інтересів об’єдналися у громадську організацію „Гідність”, почали не готівкою контролеру віддавати, а офіційно перераховувати на рахунок ринку). „Належне” – це і плата за послуги, і саме за тими тарифами, які почали діяти знедавна. Всім іншим, підкреслював Іван Фільов, торгувати тут зась, бо територія ринку – це цілісний майновий комплекс, який належить Київрегіонспоживспілці, і тут діють встановлені нею тарифи. До цього цілісного майнового комплексу, як було пояснено підприємцям і пресі, входять кілька будівель, що належать безпосередньо спілці, лінії електропередач, водопровід, каналізація, асфальт, яким покрита територія, та огорожа, якою цю територію обнесено. Словом, усе, крім великої кількості так званих малих архітектурних форм, поставлених самими підприємцями (тих самих магазинчиків, контейнерів та лотків, які є їхніми робочими місцями і за користування якими підприємцям і пропонувалося платити згідно із запропонованими до укладання угодами).

Із рішенням міськради, за яким Київрегіонспоживспілка вже не мала б права хазяйнувати на цій території, заступник голови її правління, звісно ж, категорично не погоджувався. Він назвав це рішення незаконним, посилаючись на те, що органи місцевого самоврядування вилучати земельні ділянки у комерційних структур права не мають, бо це питання – у компетенції лише суду. А головним аргументом Івана Фільова у перешкоджанні здійсненню торгівлі повсталими підприємцями був протест прокурора. Мовляв, цей протест підтвердив незаконність рішення, що його прийняла міськрада, а відтак зберіг право „Фастівського ринку Київської регіональної спілки споживчої кооперації” на постійне користування землею та хазяйнування на ній у той спосіб, який визначається керівництвом.

Втім, для депутатів міськради це аргументом не стало, хоч вони не тільки уважно прочитали прокурорський протест (на який згідно із законом мали обов’язково відреагувати впродовж десяти днів), а й вислухали самого міжрайонного прокурора Яна Стрелюка – на позачерговій сесії, яку було скликано у середу 29 липня. Свою вимогу скасувати рішення ради „Про припинення права постійного користування земельними ділянками Фастівським колгоспним ринком у м. Фастові по вул. 25 Жовтня та вул. Галафєєва” міжрайонний прокурор обґрунтовував детально. Почав здалеку, ще із 1987 року, коли колгоспні ринки області (у тому числі й Фастівський) як цілісні майнові комплекси було безоплатно передано Київській обласній спілці споживчої кооперації – а відтак, за чинним на той час Земельним Кодексом від 1970 року, їй же разом із правом на будівлі перейшло й право постійного користування землею під ними. Що й було підтверджено державним актом, виданим через десять років – у 1997-му. Після того, як у 2003 році правлінням Київської обласної спілки споживчих товариств було прийнято рішення про передачу цілісного майнового комплексу Фастівського ринку до статутного фонду вже Київської регіональної спілки споживчої кооперації, до неї ж, згідно з Цивільним кодексом, вказує прокурор, перейшло і оте саме право постійного користування земельними ділянками, які розміщені під будівлями ринку та необхідні для обслуговування його діяльності. І переоформлювати це право в оренду чи власність, підкреслюється у протесті з посиланням на рішення Конституційного суду, Київрегіонспоживспілка не була зобов’язана. Протиправність прийняття рішення міської ради про вилучення земельних ділянок Ян Стрелюк, як і керівництво спілки, вбачає також у тому, що Земельний Кодекс вказує лише на судове вирішення земельних спорів.

Заступник голови Київрегіонспоживспілки Іван Фільов на сесії говорив і про інше: про те, що до 21 липня цього року ні у міської влади, ні у служб, у чиєму віданні питання землекористування, жодних сумнівів щодо легітимності Фастівського ринку не виникало – а отже, проблема є надуманою; а саму легітимність обґрунтовував ще й тим, що підприємство сплачує всі податки – в тому числі й земельний. Цього земельного податку, за словами Івана Фільова, щомісяця сплачувалося по 2800 гривень, а відтоді, як почала діяти нова нормативна базова грошова оцінка земель, ця сума зросла майже вдвічі; окрім того, до ринкового збору (його сплачують підприємці) із Фастівського ринку Київрегіонспоживспілки до міського бюджету було перераховано, до прикладу, 240 тисяч гривень у 2008 році і вже 142 тисячі – у першому півріччі 2009-го. А прибутковість ринку, як з’ясувалося із відповіді Івана Фільова на запитання одного з депутатів, мізерна: у позаминулому році прибутку було отримано всього лише 18 тисяч гривень, а в минулому – то й взагалі 6,5 тисячі. Підприємці, яких багато прийшло на сесійне засідання, зустріли ці слова Івана Фільова сміхом – вони ж бо добре вміють рахувати і добре знають, скільки кожен із них платив ринку... Власне, продовжував Іван Фільов, якщо в подальшому виникне питання не про постійне користування землею, яке депутати поставили під сумнів, а про оренду, Київрегіонспоживспілка готова буде це питання розглядати, бо 5 тисяч гривень земельного податку – це справді небагато. Орендна плата, погоджується представник спілки, може бути більшою, але вона перекладатиметься на тих же підприємців. І на цих словах зала уже не сміялася, а обурено шуміла...

Не мовчали і депутати, називаючи наведені Іваном Фільовим суми сплачених податків та отриманих прибутків „казками Андерсена”; згадуючи, який безлад коїться на Завокзальському продуктовому ринку (на його території теж хазяйнує Київрегіонспоживспілка); обурюючись тим, що після прийняття рішення радою (яке хоч і було опротестоване прокурором, але ж тільки опротестоване, а не скасоване!) керівництво ринку чинило супротив підприємцям, котрі хотіли потрапити на свої робочі місця – місця, які від того ж дня стояли вже на землі, повернутій у власність міської громади; а також гаряче говорячи про те, що міська рада просто зобов’язана захистити підприємців – мешканців міста, які теж наповнюють міський бюджет. Депутати пропонували тут-таки поставити питання про протест прокурора на голосування. І з усього було видно, що воно ні прокурора, ні представників Київрегіонспоживспілки не потішить...

Втім, перед голосуванням вирішено було вислухати ще й юриста спілки „Гідність” Валентину Коваль – певно, для того, аби зайвий раз переконатися, що її аргументи – „залізніші”, ніж у прокурора, і щоб сам прокурор теж ці аргументи почув. Зокрема, аргумент такий: на той час, коли „Фастівський колгоспний ринок” отримував право на оформлення державного акта постійного землекористування, чинним був не Земельний Кодекс від 1970 року, на статті якого посилався у своєму протесті прокурор, а Кодекс в редакції 1990 року. А в ньому чорним по білому написано, що право користування земельною ділянкою припиняється у разі припинення діяльності підприємства. „Фастівський колгоспний ринок” свою діяльність припинив, а отже, про яке постійне землекористування ним може йти мова? До того ж, наголошувала Валентина Коваль, державний акт, отриманий цим підприємством, навіть не набрав чинності – оскільки був зареєстрований вже після припинення діяльності „Колгоспного ринку”. Жоден правонаступник, у тому числі й „Фастівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації”, із заявою про надання ділянки до ради не звертався, а отже, і не набув права користування нею. Відтак, рішення сесії міськради жодним чином не порушило права Київрегіонспоживспілки на землю – бо вона цього права й не мала. Тим паче, наголошує Валентина Коваль, не мала і не могла вона мати права на постійне користування землею. У 2006 році, коли було зареєстровано „Фастівський ринок Київрегіонспоживспілки”, діяв Земельний Кодекс від 2002 року, а за ним земельні ділянки у постійному користуванні можуть мати лише державні чи комунальні підприємства, громадські організації інвалідів та релігійні організації. „Фастівський ринок Київрегіонспоживспілки”, ясна річ, під жодне із цих визначень не підпадає. А те, що землею він таки користувався, є, на думку юриста, самозахватом. І факт сплати земельного податку прав на землю не породжує, а свідчить лише про безконтрольність щодо дотримання вимог земельного законодавства з боку відповідних служб...

Безпідставним назвала Валентина Коваль і висновок прокурора про те, що міська рада, прийнявши рішення про вилучення земельної ділянки, вийшла за межі своїх повноважень, оскільки втрутилася у господарську діяльність підприємства, яке не є комунальною власністю. Ніхто у господарську діяльність Київрегіонспоживспілки не втручався, оскільки в рішенні ради вона навіть не згадується! Було припинено землекористування „Фастівського колгоспного ринку”, а його в теперішньому реєстрі підприємств і не значиться зовсім. Київрегіонспоживспілка має право на оформлення земельних ділянок під своїми спорудами – от там нехай і створює робочі місця і продовжує ринкову діяльність. Втім, міська рада може, звісно, віддати спілці й усю займану зараз ринком земельну ділянку – в оренду.

Але, каже Валентина Коваль, страшно навіть уявити, що тоді тут робитимуть з людьми, якщо навіть без жодного правовстановлюючого документа на землю, де торгують підприємці, керівник одного із підрозділів Київрегіонспоживспілки виламував руку жінці-депутату при виконанні нею депутатських повноважень. Під відеозапис...

Депутати уявили, що може робитися на ринку, якщо вони не відстоюватимуть свого рішення, – і майже одностайно відхилили протест прокурора. За це проголосували 34 із 36-ти присутніх. Решта двоє просто не взяли участі в голосуванні. А статут новоствореного комунального підприємства „Фастівський міський ринок” було затверджено одноголосно. І одне, й інше рішення приймалося під гучні оплески підприємців. Вони називали це перемогою і своєю, і всього міста. Тож, окрилені цією перемогою та впевненістю, що депутати міськради на їхньому боці, наступного дня вже не стояли перед зачиненими, як і два дні перед тим, воротами ринку. Вони знайшли спосіб їх відкрити, щоб потрапити до своїх робочих місць. У п’ятницю та у вихідні, як і на початку цього тижня, торгувати їм уже ніхто не перешкоджав. Але, побоюючись за своє майно (бо чули ж таки погрози), підприємці щоночі по черзі ходять охороняти ринок – точніше, те, що є на його території їхнім. Ринковий збір вони почали сплачувати уже на рахунок комунального ринку, керівництво яким згідно із розпорядженням в.о. міського голови Галини Поліщук тимчасово довірено Оксані Денисюк.

Втім, відразу було зрозуміло, що крапку у цій справі ставити рано. Прокурор, протест якого рада відхилила, обіцяв звернутися до суду.

І таки звернувся. 3 серпня він подав до Фастівського міськрайонного суду ще й заяву про забезпечення свого адміністративного позову до міської ради про визнання нечинним та скасування опротестованого ним рішення – оскільки вважає, що “існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам підприємства “Фастівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації”, бо відповідач може продовжити вчиняти протиправні дії по відношенню до спірного об’єкта.

Фастівський міськрайонний суд, який заяву прокурора розглянув того ж дня, 3 серпня, теж так вважає. А відтак і задовольнив заяву прокурора. Підстави для ухвали теж зацитую: “У разі невжиття заходів забезпечення позову підприємство “Фастівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації” може отримати суттєві збитки в господарській діяльності через неможливість її здійснення внаслідок існування оскаржуваного рішення. Крім того, у разі оформлення земельних ділянок за комунальним підприємством “Фастівський міський ринок” під час судового спору буде порушено права підприємства “Фастівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації”, що призведе до повторного судового розгляду”.

Отже, заяву прокурора про забезпечення його адміністративного позову задоволено. І таким чином Фастівській міській раді, її виконавчим органам, посадовим і службовим особам, іншим юридичним особам заборонено “вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок у м. Фастові по вул. 25 Жовтня, 9 та вул. Галафєєва, 14, що знаходились у постійному користуванні підприємства “Фастівський ринок” згідно з державним актом від 26.03.1997 р.”

До речі, зверніть увагу: суд скромно замовчав конкретну назву підприємства, яке отримувало державний акт на постійне користування цими земельними ділянками. Можливо, тому, що все-таки з’ясував – акт видавався у 1997 році “Фастівському колгоспному ринку”, а не “Фастівському ринку Київської регіональної спілки споживчої кооперації”, який був зареєстрований у 2006-му...

Судова ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, що міськрада і має намір зробити. Проте це не зупиняє провадження цієї ухвали.

Але, як переконана депутат міської ради Оксана Денисюк, ухвала не стане перепоною для діяльності комунального ринку. Хоча, з усього судячи, досягти цього буде не так просто. Бо, як кажуть обізнані люди, Київська регіональна спілка споживчої кооперації судів майже ніколи не програвала...

Людмила Урлапова

переглядiв: