У рамках відзначення Дня партизанської слави та проведення ходи ветеранів “Марш миру” ветерани Великої Вітчизняної війни пройшлися урочистою ходою вулицями міста і вклонилися могилам загиблих у роки Великої Вітчизняної війни.
У приміщенні Фастівського державного краєзнавчого музею відбулися урочистості, на які були запрошені учасники партизанського руху в період Великої Вітчизняної війни, їхні дружини та вдови колишніх партизан, учасники Великої Вітчизняної війни.
Ветерани оглянули експозиції музею, поділилися своїми спогадами про воєнні роки. Дружина колишнього партизана Г.Слімборського, який в одинадцятирічному віці вже брав участь у партизанському русі, прочитала вірші свого чоловіка про війну та рідне місто Фастів. Голова громадської організації ветеранів освіти, клубу “Ветеран” Г.І.Валюшко зазначила, що ветерани, незважаючи на їх досить поважний вік, не стоять осторонь суспільно-політичного життя міста, стежать за всіма новинами у політичному житті держави, а ще багато з них є активними членами Клубу шанувальників поезії, що діє при музеї, готують гарні доповіді про життя та творчість своїх улюблених поетів, самі пишуть вірші.
Голова організації інвалідів війни та Збройних Сил А.В.Гірченко подякував директору музею Т.В.Неліній за активну пошукову роботу зі збору матеріалів про воєнні дії на території Фастівщини в період Великої Вітчизняної війни, а також про фастівчан-учасників війни, за надання допомоги під час проведення різноманітних заходів. Разом з ветеранами він вручив Тетяні Вікторівні пам’ятний знак до 90-річчя ЛКСМУ.
Викладачі музичної школи підготували ветеранам святковий концерт, в якому прозвучали пісні фронтових років.
Завершилося святкування фуршетом з бойовими “ста грамами”.
Рубрика НАГОЛОС (Народний Голос) створена для вільного виявлення справедливого гніву і невдоволення щодо неправомірних дій, прохань про допомогу і подяк та багато-багато іншого. Ваші відкриті листи будуть публікуватись БЕЗ ЦЕНЗУРИ.
Несправедлива й неймовірно напружена, а на сьогоднішній день навіть критична ситуація, що склалася в нашій територіальній громаді, змушує нас, мешканців села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, звернутися до Вас із закликом про допомогу і підтримку.
Після піврічного поневіряння по владних кабінетах, наполегливих спроб достукатися до влади ми зрозуміли, що добитися справедливості ми можемо, лише об'єднавши наші зусилля.
Можливо час і загоює рани, але не в серці матері у якої вбили сина. Обличчя вбивці Слюсара Олександра Миколайовича, 1982 р.н., уродженця міста Переяслів-Хмельницький я не забуду ніколи. Минули роки, а він майже не змінився зовнішньо - коротка зачіска, кремезна статура, занадто впевнений вираз обличчя. Таким я знову його побачила восени 2010 року на біг-бордах в місті Переяслів-Хмельницький.
