Кагарлицька Варта

У Черняхові відсвяткували День села

У селі Черняхові, що на Кагарличчині, відбулося загальнонародне свято – День села.

Щодо походження свого імені і дати заснування Черняхів має по дві версії. За народними переказами в давнину нинішні лісостепові місця були покриті дрімучим лісом. У ньому простолюдини, або по-іншому чернь, ховалися від татарських набігів. Звідси і назва «Черняхів» - місце, де ховалася чернь. За іншими джерелами, поселенцями цієї місцевості були ченці. Поселення, яке належало до Києво-Печерської лаври, й одержало свою назву від робочих монахів - «черні». Це підтверджують розкопки, під час яких знайдено поховання монахів, а також факт сплати податків селом до Києво-Печерської лаври.

Подібна ситуація і з датою заснування Черняхова. За одними документами, це трапилося у ХV столітті, коли чернь ховалася від татар, за іншими - у ХІІІ-ХІV, як поселення чорноробочих монахів.

Традиційно для таких заходів про історію населеного пункту у своєму виступі розповів голова громади Володимир Безвербний.

На зміну монголам, які були вигнані з руських земель, на початку ХVІІ ст. на Україну посилився наступ поляків. Бідні люди, не бажаючи бути поневоленими, тікали від польських магнатів на малозаселені землі і там оселялися, в тому числі і в Черняхові. У роки визвольної війни 1648-1654 рр. у селі були загони козаків, що боролися з польським військом. За Дубиною (місцевість села) була могила з формою кінської підкови. На ній завжди можна було побачити спостерігачів-козаків, які сповіщали про наближення ворога. Друга могила називалася Довгою або Редчиною з великим підземним проходом, де повстанці ховалися самі і зберігали зброю. При розкопках могил було знайдено козацьку зброю, скелети коней і людей.

На початок ХVІІІ ст. за часів правління Петра село стало державним, без пана. Згідно з літературними джерелами, в Черняхові на той час було побудовано два ставки з водяними млинами, діяла волосна управа, запасний хлібний магазин, зразкове приходське училище для навчання писарів. А ще була полотняна фабрика і дві церкви - святого Димитрія з приходом 1956 чоловік та двома класами приходської школи і Івана Богослова з приходом 4005 чоловік та однокласною приходською школою. В селі проживало 3073 жителі.

Новітня історія Чер-няхова розпочалася із встановленням радянської влади. У 1924 році було створено сільську раду, головою якої став Ничипір Роєнко.

У цей час населення Черняхова складало 6904 чоловіка і 1335 дворів. Перший колгосп «Вільне життя», створений у 1929 році, об’єднував 21 господарство і мав 51 га землі. Першим його головою був обраний комуніст Іван Кущ.

У період німецько-фашистської окупації у селі діяла підпільна група, а 514 черняхівців були відзначені урядовими нагородами за звитягу на бойових фронтах.

Однак Черняхів відзначається не лише славною історією, але й талановитими та працьовитими людьми. Серед таких можна назвати таких як письменник Микола Кагарлицький, академік, директор Київського інституту ендокринології Василь Комісаренко, бригадир рільничої бригади Петро Валентинів, доярка Марія Редька та багатьох інших.

Нині в Черняхові господарюють ПрАТ «Агрофорт» та 4 фермерських господарства. В селі діють також Будинок культури, середня школа, дитячий садок, медична амбулаторія сімейного типу, відділення зв’язку.

Зі святом села місцеву громаду привітали керівники району, сільські голови з Леонівки, Переселення та Стайок Іван Владимиров, Михайло Довгопол і Наталя Галкіна. Святковий настрій присутнім створювали фольклорний ансамбль «Мрія», квартет кобзарів – вихованців Стрітівської школи кобзарського мистецтва та інші аматори художньої самодіяльності.

Не забули організатори свята й про вшанування односельців. Зокрема, найстаршу родину Черняхова Михайла та Софію Дяченків, які разом прожили уже майже 70 років, та наймолодшу сім’ю Духнів - В’ячеслава й Ірину, які недавно побралися, а також найстаршу жительку села – 98-річну Анастасію Семеняк.

Кожному з них було адресовано українські пісні у прекрасному виконанні Олега Гусара, а також було вручено подяки і цінні подарунки. Ними ж було відзначено ряд ветеранів праці, нинішніх виробничників, громадських активістів.

переглядiв: