Васильківська Варта

«Поклади» заліза по-васильківськи

За рівнем забезпеченості якості питної води у джерелах територію України умовно можна поділити на чотири частини. Так, у центральній частині країни, яка охоплює й Київську область, одразу кілька несприятливих екологічних чинників впливають на поверхневі водні джерела і на якість води неглибокого залягання. Як засвідчує аналіз криничної води на Київщині — за багатьма параметрами вона не відповідає стандартам, а, простіше кажучи, є непридатною для споживання. Та й та, яку п'ємо із кранів, — досить часто під сумнівом. Саме тому, отримавши скаргу щодо якості питної води від мешканців міста Василькова, Державна житлово-комунальна інспекція у Київській області терміново здійснила позачергову перевірку роботи комунального підприємства "Васильківський комбінат комунальних послуг" (КП "Васильківський ККП"), котре спеціалізується на забезпеченні населення міста Васильків послугами з централізованого водопостачання та водовідведення каналізаційних стоків. Що ж є у його підпорядкуванні?

Загальна довжина водопровідної мережі, що знаходиться на балансі комунального підприємства — 78 кілометрів. Централізоване водопостачання здійснюється із 38 артезіанських свердловин (27 діючих, 10 — на ремонті, 1 — спостережна). Більшість свердловин, що експлуатуються, здійснюють відбір води з бучакського водоносного горизонту з глибини 35-183 метри. Незначна кількість свердловин — з юрського водоносного горизонту, де вода є більш придатною для питного споживання.

Схема водоспоживання у місті — комбінована. Вода із чотирьох артезіанських свердловин насосами по збірних водопроводах подається в резервуар чистої води об'ємом 2000 м3, який знаходиться на найвищій точці населеного пункту, звідки самопливним водоводом подається до споживачів. Решта свердловин, що розміщені на території м. Васильків, забезпечують водопостачання безпосередньо у мережу (до споживачів). Крім того, у місті встановлені та експлуатуються 67 чавунних водорозбірних колонок.

А зараз детальніше про скаргу. Вона була від мешканців житлових будинків №№ 34-а, 36, 38 по вулиці Фрунзе, які зазначали, що з їхнього водопроводу тече каламутна, іржава, з металічним присмаком вода. Для перевірки викладених фактів була створена комісія, до складу якої увійшли фахівці ДЖКІ, представники обласної СЕС, головного управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Київської облдержадміністрації.

Відбір води для проведення аналізу на загальне залізо, жорсткість та наявність сульфатів був здійснений у трьох місцях: на двох свердловинах міста Василькова та з водопроводу в квартирі багатоповерхового будинку. При цьому мали на увазі те, що згідно зі стандартом та санітарними нормами, вміст загального заліза у водопровідній воді не повинен перевищувати 0,3 мг/л, адже це метал, і, разом з марганцем, нікелем, хромом, миш'яком, кадмієм, свинцем і міддю, відноситься до високотоксичних і таких речовин, що довго зберігаються в природі.

При тривалому вживанні людиною води з підвищеним вмістом заліза виникають захворювання печінки, збільшується ризик інфарктів, спостерігаються алергічні реакції. Новітні дані доводять: підвищені концентрації заліза знижують імунний захист організму, що погрожує онкологічними захворюваннями. За даними ВООЗ, смертельна доза заліза складає від 40 до 250 міліграм/кг маси тіла. Безпечне добове споживання заліза становить 0,8 мг/кг маси тіла. Виходячи з цього, встановлений допустимий вміст заліза в питній воді — 0,3 мг/л, в країнах ЄС — 0,2 мг/л.

Як і очікувалося, перевірка у Василькові засвідчила, що якість води на свердловині № 10, яка працює на юрському водоносному горизонті, відповідає нормі і жодних сумнівів щодо безпеки її споживання не виникає.

На жаль, у двох інших випадках все інакше. Факти, викладені у скарзі мешканців Василькова, підтвердилися. На свердловині № 33 (бучакський водоносний горизонт) станція експрес-аналізу якості води надала результат вмісту загального заліза, що значно перевищує норму і становить 2,65 мг/л. Ще гірша ситуація виявилася у квартирі мешканців будинку № 9 по вул. Фрунзе. Там аналіз надав показник ще більший — 3,2 мг/л.

На думку фахівців інспекції, технічний стан тамтешньої водопровідної мережі додає проблем із якістю води. Водопровід, збудований ще 50 років тому, з самого початку розвивався невірно. Адже коли вода безпосередньо із свердловин, розкиданих по всьому місту, одразу потрапляє у водопровідну мережу, важко вирішити питання встановлення станції знезалізнення десь в одному місці. Вирішенням цього питання давно мала зайнятись місцева влада, а не перекладати всі проблеми лише на підприємство з водопостачання чи взагалі їх замовчувати. У Василькові й понині отримують тимчасовий дозвіл на здійснення послуг з водопостачання з порушенням вимог щодо якості води.

Ми продовжуємо розгляд результатів перевірки у Василькові, готується офіційний висновок. Проте наперед вже можна сказати, що влада цього райцентру на Київщині повинна зробити крок назустріч городянам та розробити проект реконструкції та оптимізації водопровідної мережі, який передбачає будівництво станції знезалізнення. Вочевидь, для його реалізації знадобиться час, допомога держави, кошти місцевого бюджету та застосування кредитних фінансових механізмів. Та нехтування здоров'ям людей обійдеться значно дорожче.

Наша довідка: на думку багатьох експертів, причиною більшості економічних і політичних конфліктів ХХІ століття стане боротьба за питну воду. Проблема якості питної води актуальна для всього світу. Саме тому в світовій практиці стандарти її якості постійно переглядаються у залежності від зміни екологічної ситуації, застосування нових технологій. В Україні ж не дотримуються навіть застарілих норм стандартів якості питної води.

Так, приміром, стандарти ВООЗ для питної води 1970-го року мали 9 показників, 1984-го — 27, а в 1993-му нараховувалося вже 95 показників. Зазначені стандарти для багатьох країн світу є визначальними. Для порівняння: основним нормативним документом, що визначає якість питної води в Україні, залишається ГОСТ 2874-82 "Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю". За цим нормативним документом якість питної води і зараз оцінюється всього за 28-ма санітарно-хімічними і бактеріологічними показниками.

Проблема забезпечення населення якісною питною водою в нашій країні є дуже гострою. За запасами водних ресурсів Україна належить до маловодних країн. Головна водна артерія — річка Дніпро постачає вологу у дві третини населених пунктів країни. Третина населення країни п'є воду з місцевих джерел — криниць і неглибоких свердловин. При цьому дивно, що ставлення до найціннішого дарунка природи в українців споживацьке і недбайливе. У багатьох регіонах поверхневі джерела настільки забруднені, що брати з них воду для пиття просто небезпечно. На жаль, сьогодні далеко не кожен житель України знає чи хоча б пам'ятає смак справжньої природної води.

Науковий керівник Харківського науково-дослідного центру водозабезпечення і якості води Володимир КОБИЛЯНСЬКИЙ, котрий був залучений до перевірки якості води у Василькові, бере пробу води на свердловині № 33 призначеним для цього приладом "Дніпро".

Дмитро НОВИЦЬКИЙ, начальник Державної житлово-комунальної інспекції у Київській області

Київська правда

переглядiв: