З різних причин люди вдаються до крадіжок. Останніми роками дошкуляє безробіття, а, отже, й безгрошів’я, злигодні. Внаслідок чого деякі морально нестійкі громадяни вирішують такі проблеми, порушуючи закон.
22 січня до райвідділу міліції звернулися господарі двох житлових будинків Яготина, в яких трапилося непередбачуване. Повернувшись увечері з роботи додому, побачили, що хтось без них похазяйнував: не стало алюмінієвого посуду та продуктів харчування.
Правоохоронці відразу ж виїхали за викликом. І, як кажуть, ще по гарячих слідах встановили, що крадіжка — справа рук місцевого жителя Н., якому близько 30 років. Винуватець пояснив, що зробив цей ганебний крок, бо не було за що жити. Вкрадене вилучено і повернуто його власникам.
Через 6 днів після цього випадку стався аналогічний. Яготинець у найближчого свого сусіда поцупив алюмінієвий бідон та 3-літрову банку з салом. Викритий крадій пояснив, що речі взяв для продажу, а сало — для себе. Адже їм з дружиною немає чого їсти.
А ось чотири молодики аж ніяк не були схожі на бідних і голодних. Вони проявили себе хитрими та підступними. Одного січневого дня вони зайшли до магазину «Лілея», що в центрі Яготина, і зацікавилися товаром. А це побутова хімія, мило, парфумерія тощо. Троє талановито відволікли увагу двох продавців, а четвертий тим часом забрав з шафи гроші. Після цього відвідувачі хутко зникли за дверима.
Сума збитку встановлюється. Проводяться заходи з пошуку осіб, які скоїли цей злочин.
Рубрика НАГОЛОС (Народний Голос) створена для вільного виявлення справедливого гніву і невдоволення щодо неправомірних дій, прохань про допомогу і подяк та багато-багато іншого. Ваші відкриті листи будуть публікуватись БЕЗ ЦЕНЗУРИ.
Несправедлива й неймовірно напружена, а на сьогоднішній день навіть критична ситуація, що склалася в нашій територіальній громаді, змушує нас, мешканців села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, звернутися до Вас із закликом про допомогу і підтримку.
Після піврічного поневіряння по владних кабінетах, наполегливих спроб достукатися до влади ми зрозуміли, що добитися справедливості ми можемо, лише об'єднавши наші зусилля.
Можливо час і загоює рани, але не в серці матері у якої вбили сина. Обличчя вбивці Слюсара Олександра Миколайовича, 1982 р.н., уродженця міста Переяслів-Хмельницький я не забуду ніколи. Минули роки, а він майже не змінився зовнішньо - коротка зачіска, кремезна статура, занадто впевнений вираз обличчя. Таким я знову його побачила восени 2010 року на біг-бордах в місті Переяслів-Хмельницький.
Вісті