http://vartainfo.com.ua http://vartainfo.com.ua/life/2011/07/31/chem_nas_kormjat_pro_8857.html Sun, 31 Jul 2011 20:53:16 +0300 Новини Плохая погода смешала мороженщикам все карты: запланированные продажи, на которые они рассчитывали, не состоялись. Теперь, чтобы наверстать упущенное, торговля будет накручивать цену, уверены эксперты. - Заработать на обороте в этот сезон не удалось, - говорит эксперт Консалтингового агентства «АгроКонсалтинг Групп» Эдуард Новак. - Значит, будут зарабатывать на марже, пока продукт совсем не перестанут покупать. Расчет верный: сейчас установились знойные дни, люди - хочешь-не хочешь - выстроятся в очередь к холодильникам.<p> Львиная доля заработка осядет, как это повелось у нас, в карманах реализаторов и посредников. Производители получают лишь 20-30% с каждой купленной украинцами порции. С учетом того, что стоимость сырья (часть ингредиентов приходится импортировать) постоянно растет, рентабельность упорно снижается. В прошлом году она едва достигала 10%, в этом может быть и того ниже. Это приведет к уходу с рынка многих небольших предприятий (сейчас лакомство производят около 200 компаний), рынок может укрупниться до 5-7 основных игроков, предрекают наблюдатели.<p> - Но даже в таких условиях не придется рассчитывать на сверхприбыли, - отмечает Э. Новак. - В Украине после кризиса от года к году производство мороженого постоянно падает - люди все меньше покупают пусть и вкусный, но не самый необходимый продукт. А если и покупают, то берут то, что дешевле. На экспорт наше мороженое тоже идет вяло - его качество часто не соответствует международным требованиям. Это в конечном итоге приведет к сокращению объемов и ассортимента на рынке, исчезновению сегмента дорогого мороженого с эксклюзивным вкусом. В свою очередь вкус дешевого может измениться, стать примитивнее: чтобы поддерживать производство, компании будут и впредь экономить на ингредиентах.<p>Как нас обманывают<p> Эксперт Всеукраинской ассоциации по вопросам защиты прав потребителей Марина Лозовая называет два основных вида обмана, с которыми мы сталкиваемся, покупая порцию эскимо или пломбира:<p> - Пытаются залезть в карман к потребителю и производители, и реализаторы. Первые, не стесняясь, изготавливают продукт с добавлением не сливочного масла, а более дешевых и, естественно, значительно более опасных для здоровья комбинированных жиров, а то и просто пальмового масла. Известно, что с такими продуктами организм получает трансизомеры полиненасыщенных жирных кислот, которые нарушают обмен веществ, провоцируют заболевания желудочно-кишечного тракта, вызывают аллергию. Однако производители заинтересованы в использовании таких ингредиентов: это удешевляет стоимость отдельных компонентов на 30-40% и позволяет повысить рентабельность.<p> Проверки, проводимые Укрметртестстандартом, а также нашей организацией, свидетельствуют, что около 2/3 всего мороженого, продаваемого как порционно, так и в кафе, изготавливаются с применением комбинированных жиров, в том числе пальмового масла. Это стало возможным после того, как были изменены ДСТУ, и пальмовое масло вышло из-под запрета – его разрешили использовать наряду с пальмоядровым. Прилавки заполонило опасное лакомство. Обман потребителя налицо: большинство производителей (по данным тех же проверок) либо не указывают среди ингредиентов неприятный компонент – пальмовое масло, либо осмысленно врут, заявляя, что в продукте находится сливочное, либо – в лучшем случае – печатают состав малоразборчивым мелким шрифтом.<p> Реализаторы, в свою очередь, стараются продать неликвидный товар, предостерегает эксперт. Мороженое, как известно, продукт, требующий специальных условий хранения. Аренда холодильников дорожает, в целях экономии торговые точки переполняют камеры. В результате мороженое гибнет. Часто списанию должна подлежать вся партия. Однако продавцы замораживают порции снова и продают покупателям.<p> Как определить некачественное мороженое:<p> * мороженое неравномерно окрашено (если только это не специальный сорт «мраморного» мороженого);<p> * порция слишком быстро тает;<p> * неприятное на вкус: ощущаются «песок», крупинки, безвкусность, вода.<p>ПРИЧИНЫ ПОДОРОЖАНИЯ<p> * Рост себестоимости из-за роста цен на сырье и энергоносители<p> * Удорожание хранения продукта<p> * Инфляция, опасность девальвации гривни<p> * Падение объемов продаж и стремление операторов получить прибыль за счет цены<p> * Рост торговых наценок<p> При подготовке материала были использованы данные Всеукраинского государственного НПЦ стандартизации, метрологии, сертификации и защиты прав потребителей, консалтинговых агентств «ААА» и «АгроКосалтинг Групп», Всеукраинской ассоциации по вопросам защиты прав потребителей.<p> <p>ЧТО ВХОДИТ В МОРОЖЕНОЕ<p> Пломбир, сливочное, молочное:<p> * Сухое молоко (цельное или обезжиренное)<p> * Сливочное масло<p> * Сахар<p> * Загустители (крахмал, желатин, мука, морские водоросли)<p> * Вкусовые добавки и красители (натуральные: варенье, джем, повидло, орехи, мак, кофе, какао, пряности, мед, шоколад и др.; либо искусственные)<p>Фруктовое:<p> * Вода<p> * Фруктовый сок (сироп)<p> * Вкусовые добавки и красители (натуральные: варенье, джем, пряности, мед; либо искусственные)<p> * Сухое молоко (обезжиренное) – необязательный компонент <p> * Комбинированный жир (к жирам животного происхождения добавляются кокосовое или пальмоядровое масло) - необязательный компонент<p> Допустимый объем жиров в мороженом (согласно действующим ДСТУ):<p> * пломбир - 12-20%<p> * сливочное - 8-11,5%<p> * молочное - 0,5-7,5% http://vartainfo.com.ua/life/2011/07/11/kak_zarabotat_na_bit_8606.html Mon, 11 Jul 2011 14:29:06 +0300 Новини Лето уже близится к середине, а страна — к тому, что в советские времена называли «битва за урожай». Мы решили разобраться, как на ней заработать. «ТРУД» В ПОМОЩЬ. Первым делом мы обратились к интернету. Традиционные «рабочие» сайты разочаровали: вакансий для желающих подработать на сборе урожая оказалось всего ничего. «Интернет в Украине остается пока привилегией городского жителя, работодатели пользуются рекрутинговыми интернет-порталами для поиска сельскохозяйственных рабочих довольно редко. — говорит Герман Овчаренко, руководитель рекрутингового портала Superjob.ua. — Так, в рубрике «Сельское хозяйство» на нашем сайте находятся, в основном, вакансии директоров и руководителей сельхозпредприятий, менеджеров, инженеров, агрономов. В базе нашлись всего пара вакансий рабочих в сельскохозяйственной отрасли. Это работа упаковщика в Алматы (зарплата по договоренности) и разнорабочего в Славянске-на-Кубани (до 15 000 руб. в месяц, т. е. 4300 грн.)». <p>На сайте job.ukr.net наш улов был побогаче. Так, в рубрике «Разное» в Херсонской области мы нашли 3 свежие вакансии. Требуются грузчики арбузов (30—40 грн. за тонну погрузки, работа с 1 августа по 20 сентября, питание и жилье — за свой счет), сборщики яблок, персиков, винограда (80—160 грн., питание и жилье предоставляются), сборщики томатов (работа на 4 месяца, зарплата не указана). Правда, во всех объявлениях стояла пометка, что надо заплатить 200 грн. за трудоустройство. Как уже предупреждала «Сегодня», с такими вакансиями нужно быть осторожными, так как часто, собрав деньги с соискателей, лжеработодатели исчезали. Вакансий по сельхозработам в Крыму на этом сайте мы не нашли. <p>А вот на государственном портале «Труд» (trud.gov.ua) дела с сельхозвакансиями обстоят получше (сюда в том числе поступают объявления о работе и из региональных центров занятости). Здесь даже есть специальный раздел «Сельское, лесное и рыбное хозяйства». На нем мы нашли больше десятка вакансий по сельхозработам в Крыму. В основном требуются «рабочие на низкоквалифицированные ручные работы в сельском хозяйстве». Платить за них готовы 960—1000 грн. Нужны и квалифицированные спецы: виноградарь (1200 грн.), агроном (3000 грн.), садовник (960 грн.). <p>ЧЕМ БОГАТЫ ЦЕНТРЫ ЗАНЯТОСТИ. Верный путь быстро найти сезонную сельхозработу — позвонить в центр занятости крупных аграрных регионов. Например, Крыма или Херсонщины. Так, в центре занятости Судака рассказали, что сейчас у них есть такие вакансии: на госпредприятие «Морское» требуется виноградарь (можно без опыта) со ставкой 1800 грн. На «Заводе шампанских вин «Новый Свет» ищут тракториста 3-го разряда (1640 грн.), озеленителя 1-го разряда на 1200 грн. <p>Гораздо больше вакансий оказалось в областном центре занятости Херсонской области. «Наш регион больше аграрный. Поэтому две трети от общего количества вакансий — как раз вакансии в сельском хозяйстве (см. табл. — Авт.), — говорит Наталья Португальская, начальник отдела этого центра. — На бешеные заработки, конечно, рассчитывать не стоит. Часто работодатели предлагают минимальную зарплату в 1000 грн. Но сезонные рабочие у нас обычно нанимаются на сдельную оплату. Поэтому тот, кто не ленивый, может заработать и в два раза больше». <p>ПОЛЬША: ЗАРАБОТКИ ДО $1000, НО МОГУТ И КИНУТЬ <p>Ближайшая западная соседка Украины много лет дает работу тысячам наших сограждан. Во-первых, много поляков подались на заработки в Европу на несколько лет раньше, чем украинцы. Сейчас экономика Польши поднимается, нужны рабочие руки, а уехавшие не спешат возвращаться, потому и есть спрос на рабочие руки. Во-вторых, польские рабочие визы получать легче, чем в другие шенгенские страны. <p>ЗА КИЛОГРАММЫ ПЛАТЯТ БОЛЬШЕ, ЧЕМ ЗА ЧАСЫ. Ровенчанка Людмила работает «на пана» уже 7 лет. Недавно собирала клубнику. Дальше будут помидоры, яблоки… И так до осени. Живут работники в доме со всеми удобствами, который предоставил работодатель. Но питание за свой счет, хотя овощи — бесплатно. Работают по 8 ч в день. Платят за собранное. За месяц могут заработать $1000. По словам Людмилы, это на клубнике так хорошо платят, на других культурах хуже. И на «почасовке» меньше зарабатывают — в среднем $400—500 в месяц. «К моему хозяину каждый год приезжают одни и те же люди, — рассказывает Людмила. — До начала сезона он присылает приглашение, и мы оформляем рабочую визу. В сезон изредка приезжаю домой. С поляками отношения складываются нормальные. Они такие же, как и мы». <p>«СБЕЖАЛИ ОТ ХОЗЯИНА НА СЛЕДУЮЩИЙ ДЕНЬ». Но не у всех ситуация складывается так хорошо. Светлана решилась ехать на заработки в Польшу после увольнения с завода. За трудоустройство фирма взяла 600 грн., еще 700 грн. — за проезд плюс 35 евро — за визу. В апреле 2010 г. Света приехала в Польшу. <p>«Проблемы начались сразу, — рассказывает женщина. — По договору мы ехали на клубнику в Щецин. Вдруг нам заявили, что там работники не нужны и отвезли в городок Витослав. Работа была тяжелой: выкапывать саженцы клубники и складывать их в кучки. Погода слякотная, ноги от долгого сидения на корточках отваливались. На следующий день многие не вышли на поле и хозяин заявил, что заплатит, когда мы закончим работу. После этого половина сбежала. <p>Родственники других работяг стали наседать на фирму, через которую мы ехали на работу, и добились перевода на сбор шампиньонов. Но и тут было не сахар. Если на клубнике был приличный быт, то здесь жили в вагончиках. Работали без выходных, и платили нам за 8 ч 48 злотых (в то время — около 150 грн. — Авт.)». <p>НА ШВЕДСКИХ ТОМАТАХ <p>На сборе урожая в стране викингов. Фото из личного архива В. Ивашко <p>Киевлянин Владимир Ивашко работал в 2009 году в Швеции. Работу нашел через Киевский международный центр по трудоустройству. «Нужно было либо учиться в аграрном вузе, либо иметь опыт работы в сельском хозяйстве больше года, — рассказывает Владимир. — Я соответствовал этим требованиям. Авиаперелет оплатил за свой счет. Работодатель обеспечил медстраховкой и жильем. Жили вшестером в 3-комнатной квартире, работали по 8—10 часов шесть дней в неделю на сборе и упаковке помидоров. Оплата — почасовая. Зарабатывали около 60 грн. в час. Платили также сверхурочные. Если работали более 40 чосов в неделю, то час стоил в 1,5 раза больше». По словам Владимира, ему удавалось зарабатывать чуть больше 1000 евро в месяц. И это после вычета налогов и затрат на питание. <p>ШОТЛАНДИЯ: 500 ГРИВЕН — ЗА ДЕНЬ <p>Марина еще и яблоки собирала. Фото из личного архива<p>Киевлянка Марина в Шотландию попала по объявлению в профкоме своего института. «Желающие поехать работать за границу должны были подать заявки, потом были тесты по английскому языку, собеседование с представителем работодателя», — вспоминает девушка. Марина прошла отбор и вместе еще с десятью счастливчиками отправилась в Шотландию, где пробыла с мая по октябрь. <p>«На ферме собралось около 400 студентов со всех уголков планеты. Были ребята из СНГ, Балтии, Румынии. Нас поселили в уютных чистых домиках по 8 человек, спали на 2-этажных кроватях. Отдельно стояли санитарные модули с душами и туалетами. Так что в непогоду бегали в санузел под зонтиками. Еду готовили сами, — рассказывает Марина. — Работали с одним выходным, по 10 часов в сутки. Собирали клубнику и малину на нескольких полях. Собрали спелые ягоды на одном — переходим на соседнее. Пока собирали здесь, новая клубника дозревала на предыдущем поле. Платили за каждый ящик, а в день нужно было собрать 10. В среднем же за день я зарабатывала 40 фунтов (500 грн.), но бывало и в 2 раза больше. Многие еще дополнительно заработали на том, что перепродавали украинское спиртное и сигареты: в Шотландии этот товар дорогой». Правда, домой Марина богачом не вернулась: почти все ушло на путешествия по стране, да и на питание приходилось тратить треть заработка. <p>ПОД ХЕРСОНОМ: ЗЛОЙ ЛУК <p>У нашего собеседника Михаила опыт сезонных сельхозработ — неудачный. В 2010 г. мужчина потерял работу мастера на одном из столичных производств. «Денег в семье нет. Я — безработный, супруга — в неоплачиваемом отпуске, дочь — студентка. А тут звонит знакомый из Николаева: «У нас на столбах — предложения на прополку лука. Попробуй». Так моя семья оказались в таврийских степях. Нанялись к корейцам, — вспоминает Михаил. — Жили в бараке без удобств, за что с нас брали 10 грн. в сутки. А вот кормили неплохо — 3 раза в день, мясом с макаронами. К тому же работяги с соседних полей то перцем, то помидорами поделятся. Работали по 10 часов на жаре, а платили по 25 грн. каждому за день работы. На троих должно было выходить 2500 грн. в месяц». Но семье не судилось заработать. Через несколько дней после начала работы у дочери ноги язвами покрылись. Потом со мной та же беда. — рассказывает Михаил. — Оказалось, виноваты химикаты, которыми обрабатывали поля. Взяли расчет («аж» 500 грн.) и вернулись домой». По словам Михаила, его история — не очень показательна. «Мне не повезло. Знакомый нашел через Центр занятости место на уборке помидоров. За месяц 2000 грн. заработал. Причем и кормили, и поселили, а напоследок еще и овощей домой дали». <p>БИТВА ЗА УРОЖАЙ В ЧУЖИХ КРАЯХ <p>Как видим, хорошо заработать на родных «ланах широкополих» вряд ли получится. Тогда, может, стоит обратить внимание на поля и плантации ближнего и дальнего зарубежья? <p>«Если надумаете сейчас ехать на сельхозработу заграницу, то стоит оформлять польскую рабочую визу. Во-первых, ее можно оформить за 3 недели (тогда как на получение визы в ту же Финляндию у вас уйдет где-то полтора месяца), — советует Сергей Шрамов, исполнительный директор рекрутинговой компании «Оллбі». — Во-вторых, она дает возможность находиться в шенгенских странах 90 дней. То есть с ней вы можете поехать на работу в Финляндию или Голландию (там не требуется разрешение на работу, в отличие от Германии). Но учтите! Вам придется ехать через Польшу и вместе с паспортом всегда держать приглашение на работу. Вас в любой момент может остановить пограничник или полицейский и выяснить, на каком основании вы находитесь в стране». <p>Дары леса. Новичок может заработать максимум 20 евро в день <p>Шрамов утверждает, что работы на сезон-2011 в той же Финляндии хватит. До августа будут собирать малину и смородину, картофель и капусту. Да и сезон сбора морошки, черники, брусники на подходе. По наблюдениям г-на Шрамова, большинство отправляющихся на заработки в Скандинавию — молодежь (до 70%), причем треть — девушки. Обычно молодых требуют мелкие фермеры. А если в хозяйстве задействованы сотни людей, то каких-то четких возрастных ограничений нет. Также Сергей рассказал, что на сбор ягод предпочитают брать жителей западных регионов Украины: «Киевляне или полтавчане в большинстве и леса толком не видели. Заблудиться могут. Еще одно требование к сборщикам — наличие своего авто. Ведь сбор ягод в лесу требует большей мобильности, чем работа на ферме. Обычно сбивается компания, оформляется на работу и едет на машине через всю Европу до Балтики, а там на пароме — в Финляндию». <p>На ферме в странах Скандинавии работник может заработать 30—60 евро в день. Нужно знать, что ваши заработки будут облагаться налогом в 35%. То есть из максимального заработка в 60 евро получится «чистыми» около 40 евро. Предположим, что вы работали по 6 дней в неделю (28 дней). Поэтому на руки за месяц получите 1000—1100 евро. Вычтем еще питание и карманные деньги. Вот и выйдет 600—700 евро за месяц в лучшем случае. На сборе ягод заработки меньше. «Можно заработать 20—30 евро в день. Есть люди, которые и 100 евро в день получают. Но это настоящие асы, работающие по много лет», — объясняет Сергей. <p>КАК ЗАЩИТИТЬСЯ ОТ ОБМАНА. По поводу близкой к нам Польши эксперт рассказал: «Средняя зарплата там 1500—1800 злотых в месяц, или 6—8 злотых в час. Иными словами — $500—900. Чаще всего жилье предоставляет работодатель, а питание — за свой счет. Чистыми получится максимум $400—700 в месяц. И не верьте агентствам, обещающим зарплату в $1000 новичкам. Так не зарабатывают даже хлебнувшие ни один фунт польского лиха работяги». Шрамов советует: если ищете работу через агентство, то знайте, что оправданная стоимость посредника — $150—250. «Просто в восточных регионах с людей, ищущих работу в Польше, могут содрать и полтысячи долларов, пользуясь неосведомленностью», — предупреждает он. <p>Агентства имеют право брать деньги только после того, как трудоустроят вас. «Предоплата — нарушение Приказа Госпредпринимательства и Минтруда от 19.01.2001 г. №155/534. Посредник имеет право взимать оплату за услуги только после фактического трудоустройства или подписания трудового договора с иностранным работодателем. Гарантией его услуг выступает не расписка, а договор, в котором указаны взаимные права и обязанности, а также прописана ответственность за несоблюдение обязанностей», — рассказали специалисты горячей линии проекта zarobitchany.org. Также у агентства, занимающегося трудоустройством заграницей, должна быть лицензия Минтруда и соцполитики. <p>МОЛОДЫМ ВЕЗДЕ ДОРОГА. Для молодежи работа «на помидорах и клубнике» — хороший способ не просто заработать, но и посмотреть мир. Поинтересуйтесь в своем окружении, кому хуже всего дают шенгенскую визу? Одни из главных «подозреваемых» для евробюрократов — молодые, неженатые, небогатые люди. А многие и богаты и женаты в 19—20 лет? Но если вы отвечаете требованиям программ по стажировке в сельском хозяйстве, то и визу откроют, и на чужбине заработаете как минимум на карманные расходы. «В большинстве программ требования примерно одинаковые, — рассказывает Виктория Шамина, директор Международного центра по трудоустройству. — Показательна в этом плане программа IRWE (Международный обмен в сельском хозяйстве). Претендент должен иметь возраст 19—29 лет, знать английский язык на среднем уровне. И главное — учиться в аграрном вузе или иметь годичный опыт сельхозработ. <p>Сейчас можно, например, отправиться на работу в Швецию. Длительность программы — до полугода. После всех налоговых выплат студент получает 600—800 евро». <p>Но за такие деньги молодому человеку придется хорошо поработать — работать на ферме не меньше 8 часов с одним выходным, жить в вагончиках. Да и питанием обеспечивать не будут. Нужно кормиться за свои кровные. Кроме того, переезд в страну, где будете работать и обратно, — тоже за свой счет. <p>Чтобы попасть на такие подработки, следует обратиться либо в центры, занимающиеся трудоустройством молодежи, либо в профком своего вуза, если таковой имеет подходящую для программы направленность.<p> <p> <p> http://vartainfo.com.ua/life/2011/06/30/sezon_arendy_dachnoj_8467.html Thu, 30 Jun 2011 23:35:52 +0300 Новини Тем, кто не успел снять дачный домик за городом, но страстно желает это сделать по приемлемой цене, есть из чего выбирать.Вот несколько таких недооцененных направлений. Сезон аренды дачной недвижимости в самом разгаре. Жара лишь подстегивает спрос на домики в пригороде. И, как это часто бывает, сливки снимают владельцы жилья в районах, которые у обывателя на слуху. Так, один из риелторов рассказал, что когда на днях появилось объявление об аренде 1-комнатного (!) домика со всеми удобствами в районе дачного массива Осокорки (г. Киев) за 3500 грн. /мес., из клиентов очередь выстроилась. Но вблизи столицы есть немало менее известных дачных поселков, где можно приобщиться к природе и при этом не лишать себя некоторых благ цивилизации.<p>Экономный, еще экономнее <p>В 30-километровой зоне от Киева можно найти немало дачных поселков, чьи названия большинству обывателей мало что скажут. Любителям леса стоит обратить внимание на массивы близ Бучи, Немешаево, Клавдиево, Ворзеля. Последний, к слову, благодаря своим уникальным природно-климатическим условиям является еще и курортом. Но летнее жилье в нем обходится дешевле, чем в соседней Буче. «По сравнению с Бучей Ворзель можно считать недооцененным. Во-первых, Буча ближе к Киеву. Во-вторых, тут значительно более развита инфраструктура, что немаловажно для загородной жизни», — объясняет Александр Галай, директор АН GALA_Y (Буча).<p>Недооцененными также риелторы называют дачные массивы близ сел вдоль Житомирской трассы (Горенка, Стоянка), а также поселки на Левобережье (Броварской и Бориспольский район). «Большинство клиентов арендуют загородный дом для жизни, а не для отдыха, чтобы ездить оттуда на работу в Киев, поэтому для них расстояние является крайне важным фактором», — поясняет Людмила Бондаренко, директор АН «Роман и Людмила» (Киев), Поскольку около 70% киевлян работают в центре, то 60-65% желающих арендовать дом на лето не рассматривают предложения на Левом берегу.<p>К примеру, в селе Летки (Броварской р-н), которое находится в 30-километровой зоне от Киева, за $800 предлагают отдохнуть летом на дачных шести сотках в доме площадью 50 кв. м со всеми радостями цивилизации: туалетом, горячей водой, стиральной и посудомоечными машинами. И все это — в пяти минутах хода от Десны.<p>Но есть предложения и на меньший кошелек — за $200-500/мес. Правда, в основном это будут дома и дачи еще советской застройки, которые, как правило, не соответствуют современным требованиям. К примеру, в аренду в начале мая за такие деньги предлагали старенький (около 30 лет) деревянный домик на 40 кв. м в поселке Жукин (Вышгородский р-н) в 50 км от Киева. Отсутствие удобств в доме и газа на участке призваны компенсировать близость леса, Десны и размеры участка (1 га).<p>Расстояние от столицы — ключевой фактор ценообразования. И иногда в поселках, расположенных друг от друга на небольшом расстоянии, стоимость аренды может существенно отличаться. «К примеру, если в селе Пуховка (15 км от Киева) за 3 тыс. грн. этой весной сдавали простенький летний домик без удобств, то в Большой Дымерке (30 км от столицы) за 2 тыс. грн. предлагали дом, хоть и с туалетом на улице, но зато с горячей водой в доме», — говорит Алена Романчук, частный риелтор (г. Бровары).<p>Для желающих значительно сэкономить на аренде трендом сезона являются «дома с хозяевами» (и даже комнаты), а также предложения со взятием арендаторами некоторых обязательств. К примеру, в виде поддержания огорода, некоторыми условиями (содержание огорода, охрана дома и пр.).<p>К примеру нам удалось найти очень дешевое предложение в селе Заворычи (Броварской район). Дом площадью 80 кв. м (как сказали по телефону, обычный аккуратный сельский дом), однако, уже «улетел» по цене… 1000 грн./мес., но с условием постоянного проживания (и зимой тоже) с целью «охраны» дома и «содержания придомовой территории для семьи из двух человек от 40 лет».<p>Налетай, подешевело <p>Если в прошлые годы шансы нерасторопных и стесненных финансово арендаторов, вспомнивших об аренде дачи в начале июня, были крайне низки, то в 2011-м судьба им благоволит. Тренд этого года — смещение ажиотажа по сделкам аренды загородной недвижимости с начала весны на начало лета. По словам Александра Галая, сезон летней аренды в самом разгаре, многие хозяева и арендаторы только сейчас «задумались» о летнем отдыхе. База только его агентства ежедневно пополняется минимум двумя объектами сегмента «эконом».<p>Изменились и потребительские настроения. Если до 2009 г. цена играла решающую роль при выборе дома на лето для трети арендаторов, то в 2011-м таких стало вдвое больше, делится своими наблюдениями Сергей Ткаченко, директор АН «СеннаТ» (Боярка).<p>Как следствие, цены на загородную аренду в гривнях этим летом остались на прошлогоднем уровне (снизившись с начала кризиса в долларах на 30-40%). Дабы подстегнуть долго думающих и выбирающих горожан, арендодатели в этом году будут заманивать клиентуру существенным снижением цен. Так, в АН RealDruzі советуют подождать экватор сезона — начало июля. В это время прогнозируют максимальные скидки на летнюю аренду: в эконом-классе они составят 15-25%.<p>По мнению Владимира Степенко, в следующем году цены на аренду значительно не изменятся: «Экономическая ситуация и рынок недвижимости стабилизируется медленно, поэтому значительных ценовых изменений ожидать не стоит». Роман Скарлатов, директор АН «Серафим» (Васильков), предполагает, что подорожать могут разве что дома с долгосрочной арендой. «Если проживать круглогодично, то зимой надо использовать газ, который дорожает, плюс еще «навешиваются» коммунальные услуги. Цены на летнюю аренду будут оставаться на этом же уровне». Также в двух-трехлетней перспективе возможно повышение цен на аренду на 10-15% на дома в недооцененных населенных пунктах. <p>Вектор будущего <p>Вытеснение «советского» эконом-сегмента загородной недвижимости — вопрос времени. Стабильный спрос на дачные дома стоимостью до $1000 может подтолкнуть владельцев участков к возведению построек, ориентированных на соответствующую клиентуру, допускают риелторы. Роман Скарлатов полагает, что такой проект вполне реален, ведь инвестор может сэкономить, если удешевит строительство. К примеру, воспользуется технологией быстровозводимых зданий. «Это оптимальный вариант для аренды эконом-сегмента в недооцененных районах. Для постоянного проживания у нас дом, построенные по БМЗ-технологиям, еще недостаточно востребованы, поскольку бытует стереотип, что надежный дом должен быть кирпичным. А вот если построить коттеджный городок из 50-ти домов возле озера и леса и предлагать их по ценам до $1000 в месяц — наверняка будет бум спроса», — уверен эксперт.<p>Как искать <p>Рекомендации друзей, информация в соцсетях и форумах могут оказаться очень полезными при поиске дачи сегмента «эконом» ($200-500/мес.). Но эффективнее всего — самим отправиться в путешествие по приглянувшимся селам на машине. По словам Людмилы Бондаренко, «хозяева самых дешевых объектов часто люди пожилые, которые не умеют пользоваться итернетом. В лучшем случае они подают объявление в газету. Поэтому по крайней мере 50% предложений всего эконом-сегмента проходят мимо агентств». Хозяева неохотно ищут недвижимость и через риелторов, поскольку те запрашивают комиссию (около 50% от суммы месячной аренды). Сами риелторы тоже признаются, что им невыгодно ездить в отдаленные села на не раскрученных направлениях: слишком дорог бензин и слишком много шансов, что объект в результате не понравится клиентам. http://vartainfo.com.ua/life/2011/06/05/kak_podrabotat_letom_8177.html Sun, 05 Jun 2011 15:49:34 +0300 Новини В жаркое время года у студенческого сословия появляется много свободного времени. Его можно потратить не только на отдых, но и на заработок. А пути для этого есть самые разные. СРОЧНАЯ НЯНЯ <p>Вакансий для нянь на сайтах по трудоустройству море, и можно увидеть неплохие предложения по зарплатам — от 3 до 10 тыс. грн. Однако в требованиях, как правило, указан возраст от 25, а то и от 30 лет, опыт работы, да еще и наличие рекомендаций. Но это не значит, что студентам в няни путь заказан. Есть агентства по подбору домашнего персонала, которые работают и с молодежью. При них часто есть курсы подготовки нянь. Конечно, опыт или педагогическое образование они не заменят. Но такого обучения вполне хватает, чтобы работать «срочной няней», задача которой — присмотреть за ребенком несколько часов. <p>Виктория Целуйко за свою бытность студентом успела перепробовать чуть ли не все подработки, какие только можно. Довелось ей и сидеть с детишками. «Я прошла курсы нянь, — рассказывает Вика. — Это, конечно, очень гордо звучит, ведь вся подготовка длилась месяц. Курсы тогда были бесплатные (сейчас некоторые агентства запрашивают за них 500 грн. – Авт.). Мы занимались по выходным, учились, как оказать первую помощь, как определить, болен ли ребенок, как играться с ним, как найти к нему подход. Это все мне пригодилось в будущем, и не только в работе с детьми. Самыми полезными были занятия по психологии. Нас научили принципу «не поступай с человеком так, как ты хочешь, чтоб поступали с тобой», а «поступай с человеком так, как он хочет, чтобы с ним поступали». <p>Работать было не сложно, сидеть с малышами целый день не приходилось, обычно всего пару часов. Мне попадались, в основном, дети 7—9 лет, я хорошо с ними ладила. Но платили очень мало. Хотя я брала довольно много часов, выходило максимум 1000 грн. в месяц. Поэтому надолго я там не задержалась». Нынче услуги няни оцениваются в 10—30 грн. в час. То есть при загрузке 10 часов в неделю можно заработать 400—1200 грн. в месяц. Состояние не сколотишь. Но подобный опыт станет большим плюсом для тех, кто хочет оформить программу Au pair и нянчить год иноземных деток где-нибудь за рубежом. <p>НА СВОИХ ДВОИХ <p>Следующим трудовым опытом Виктории Целуйко стала работа курьером. «Я доставляла цветы в компании. Добиралась до них общественным транспортом, с огромными букетами в руках. Очень редко, когда были большие композиции цветов, нас подвозили на машине, и не потому, что жалко было курьеров, а потому, что жалко было цветы. Работа занимала целый день, обычно это был выходной, реже — будний день. За день платили гривен 50—70». <p>Вере Сапак повезло больше: «Курьером было замечательно работать. Я только школу закончила, 17 лет, меня взяли в издательство. Приходила в час дня, сидела часик вместо секретаря (заодно и училась секретарской работе), потом брала конверты и журналы (максимум 10 в день бывало) и отправлялась в путь. Каждый день у меня был другой маршрут, причем адреса очень интересные: журнал был дорогой, его выписывали такие организации, как представительство ООН, посольства всякие, иностранные компании. Гуляла в основном по центру. К тому же, выдавали проездной на все виды транспорта». <p>В общем, главное — правильно выбрать, у кого быть посыльным. Благо, вакансий в избытке, так что можно перебирать харчами. Оплата, правда, не слишком высокая, зависит, как правило, от количества доставок. В месяц может составлять 1000—3000 гривен. Зато остается свободное время. К тому же, это отличный шанс изучить город. <p>Я Б В ВОЖАТЫЕ ПОШЕЛ <p>Если вы ладите с детьми, можно попробовать себя в роли вожатой. И сейчас еще непоздно поискать такую работу. «В июне я разместила свое резюме на vozhatim.org.ua. Написала, что мне 21 год, что учусь на дневном отделении НАУ. Танцую, играю на гитаре. Буквально через день мне позвонили из лагеря на Азове и предложили поработать на 4-й смене, — рассказывает Светлана Зинченко. — Дело в том, что больше всего желающих на первые смены, а на последнюю часто не хотят оставаться, чтобы после деток перед учебой месяц отдохнуть. Поэтому мне и удалось так быстро найти эту работу. Со мной в паре тоже была девочка не из педвуза. Та нашла работу, методично обзванивая все лагеря. Зарплату мы получили символическую — около 800 грн. Зато целый месяц бесплатно были на море. Правда, отдыхом это вряд ли можно назвать. Мы ложились каждый день спать в 2 ночи, а вставали в 6.30. Не обошлось и без эксцессов. Ребята из моего отряда ночью выпрыгнули со 2-го этажа — хотели поплавать. Один сломал ногу. Считаю, что отделалась легким испугом. В соседнем лагере один такой ночной пловец утонул. А ведь вожатые головой отвечают за каждого ребенка». <p>РАБОТА ДЛЯ ЭКСТРАВЕРТОВ <p>Промоутер — еще одна весьма востребованная, но не слишком хорошо оплачиваемая профессия. Устроиться на такую подработку нетрудно. Главное — не отпугивающий внешний вид и пресловутое умение общаться с людьми. «Работа была интересная, — вспоминает Елена Солодовник, — и несложная, смены по 4—5 часов всего. Но этот вид деятельности для экстравертов. Если ты очень общительный, тебе ничего не стоит часа четыре потрепаться. А если человек замкнутый, то необходимость постоянного общения очень изматывает. Мне лично общаться помогли психологические тренинги для промоутеров. Здесь нас учили, как найти подход к любому, от пятилетнего ребенка и до сорокалетнего бизнесмена. Бывают ведь сложные собеседники. Например, «распальцованные» клиенты. У меня был один кадр, в белом спортивном костюме, с золотыми цепями, рядом барышня такая же. Сразу заявил: «Это все фуфло, что вы тут предлагаете». Таких нужно просто не бояться. Поспорить с ними: «С чего вы взяли? Кто вам такое сказал?». Чтобы они тоже немножко растерялись, тогда есть шанс завязать нормальный разговор». <p>Платят промоутерам сегодня в среднем 15—20 грн. в час. За месяц можно заработать 1500—2500 грн. Стоит обращать внимание не только на оплату, но у на условия труда. Ведь продвигать товары, стоя под открытым небом — совсем не то же самое, что работа в супермаркете. Виктория Целуйко познала не лучшие стороны такой деятельности: «Работала промоутером на Минском рынке в паре с одним парнем. Мы стояли у входа в рынок и зазывали людей. Нас постоянно проверяли, трепали нервы, устраивали взбучку, если кто-то отлучался. Цитирую моего босса: «Захотелось в туалет — это ваши проблемы, тут вам не детсад». Причем, чтобы получить эту «суперработу», нужно было пройти жесткий кастинг, прям как в модельное агентство. Нас всех, студентов 1—3-го курса, согнали в одну комнату. Оценивали внешность, подбирали девочек к мальчикам, чтобы пара гармонично смотрелась. Потом дали листовки про чай и заставили их учить. Затем устроили экзамен. Отсеяли больше половины». <p>Еще один момент — соглашайтесь только на те варианты, где платят сразу за каждый отработанный день. Ведь с промоутерами, как правило, никто никаких трудовых договоров не подписывает, а значит, нет никаких гарантий, что, отработав неделю, вы получите свои деньги. К слову, даже то, что вас на подработку возьмет известная компания, не должно вас обнадеживать. «Прошлым летом я месяц работала промоутером в очень крупной фирме, которая торговала отделочными материалами, — рассказывает студентка 5-го курса педагогического вуза Елена Мищенко. — Оплата была понедельная. В течение первых трех недель нам исправно платили. А вот за четвертую не дали ни копейки. «Мы каждый день вас проверяли, и каждый раз не находили на нужном месте, — отрезала менеджер мне и моей напарнице. — Поэтому своих денег вы не заработали». Обидно было до слез. Ведь мы, зная о возможных проверках, в течение 4-х часов боялись даже в туалет выбежать». <p>АНИМАТОРЫ НА ЭКСПОРТ <p>Если еще в марте агентства набирали аниматоров только в Турцию и Болгарию, то сейчас свои двери для творческих молодых людей открыл и Египет. Правда, для студентов такая работа — не самый подходящий вариант, поскольку контракт обычно подписывается на полгода. Можно выехать и на несколько месяцев, но это не очень экономически выгодно. Поскольку без подписания такого контракта затраты на перелет туда и обратно ложатся на плечи соискателя. Авиабилет в одну сторону стоит от $150. А зарплаты аниматоров составляют в среднем 3000 грн. (в крутых «пятерках» могут заплатить и 5000 грн.). Питание и проживание обеспечивает компания. При этом сказать, что это хороший способ соединить работу и отдых, нельзя: аниматоры заняты с раннего утра и до позднего вечера, у них всего один выходной в неделю. Зато анкеты рассматривают за сутки, и если ваша кандидатура подходит, можно заключать договор и вылетать ближайшим рейсом. <p>КАК «ПОТОРГОВАТЬ ЛИЦОМ» <p>Летом снимается много телешоу, рекламных роликов и прочей видео-продукции. Участие в массовках — неплохая возможность подзаработать. «Платят 80—100 грн. в день, причем съемки проходят постоянно, — рассказывает Владимир Крыжевский, директор сайта massovka.com.ua. — Можно ходить как на работу, в месяц получать 1600—2000 гривен. И требований особо никаких — приличный вид и вымытая голова. Иногда продюсеры ставят определенную задачу, например, должны быть люди 20—30 лет, нарядно одетые. Или в свитерах должны приходить, если мы летом снимаем зиму. Это обычно пишут в объявлениях на нашем сайте, нужно смотреть, если подходишь, набираешь номер, говоришь: «Я на съемку». Тебе сообщают, куда и когда прийти. И все. Для массовки обычно даже анкету не нужно отправлять. А бывает, что люди с массовки попадают на хорошие эпизодические роли. А там можно заработать и полторы тысячи, и две, и три за несколько часов работы». <p>«Я снимался для нескольких промороликов для телешоу, — рассказывает Юрий. — Знакомая работает на канале менеджером по подбору людей для массовки, она пригласила. Система простая — предварительно высылаешь свою фотографию, они оценивают, подходишь или не подходишь лицом. Потом народ собирают в 9—10 утра, загружают в несколько автобусов и вывозят за Киев, на съемочную площадку. А в пять часов отвозят обратно. Съемки длятся день или два. Ничего сложного, конечно, нет. Ты пришел, постоял, восемь раз сделал одно и то же, похлопал в ладоши, улыбнулся, когда на тебя наехала камера, крикнул «Эгей!», на этом твоя работа заканчивается. Единственное, это довольно занудно: съемка может затянуться на 6 часов. Люди из общей массовки получают порядка ста гривен в день. Если снимаешься в небольшой группе, человек пять-шесть, то могут заплатить и побольше, гривен 300». <p>Помимо мониторинга специальных «массовочных сайтов», стоит обращаться на телеканалы, ведь многие из них предпочитают набирать людей самостоятельно. Менеджер по кастингу внесет вас в свою базу и, возможно, пригласит однажды на съемки. <p>ПЛЯЖНЫЕ БУДНИ <p>К началу «купального сезона» (в Киеве он стартует с 1-го июня) развлекательные заведения на набережных активно набирают персонал. Сейчас есть вакансии официантов, уборщиков, продавцов. Их можно разыскать на сайтах по трудоустройству, другой вариант — просто пройтись по пляжу и поспрашивать о работе. В отделе кадров «Плесо» сказали, что штат работников по благоустройству уже практически укомплектован. Зато требуются матросы-спасатели. На эту должность берут парней, которые умеют плавать и могут похвастаться хорошим здоровьем. А необходимым навыкам обучает инструктор. Зарплата небольшая — 1915 грн. «грязными», работают ребята по 12 часов через день. Сезон заканчивается 15 сентября. «Работа, на первый взгляд, не пыльная. Целый день на пляже, — рассказывает Андрей, работник спасательной станции. — Но ты все время в напряжении: ведь главное — ничего не проглядеть, вовремя оказать помощь». <p>ПРОДАТЬ СВОЕ МНЕНИЕ <p>Еще один способ получить легкие деньги — участие в социологических опросах. Их проводят маркетингово-исследовательские центры по заказу компаний-производителей различных товаров. Один из основных методов работы — опрос фокус-групп. По определенным параметрам рекрутеры подбирают участников, например, поклонников конкретного бренда. Их собирает вместе на 1,5—2 часа и проводят небольшую дискуссию. Направление беседы задает ведущий. Здесь не нужно спорить до хрипоты, главное для исследователей — получить как можно больше различных мнений. «В зависимости от темы, оплата составляет 20—50 гривен, а если это группа очень занятых людей, которых трудно собрать, то и 200—300 гривен», — рассказывает Александр, сотрудник одного из социологических центров. <p>Если вам интересно когда-нибудь поучаствовать в дискуссии, вы можете просто обзвонить исследовательские центры и попросить внести вас в базу. Тогда при случае, если вы будете подходить по определенным параметрам, вас пригласят в фокус-группу. <p>АЛЕКСЕЙ ЗАХАРОВ, ПРЕЗИДЕНТ РЕКРУТИНГОВОГО ПОРТАЛА SUPERJOB.RU: <p>«К началу лета в этом году работодатели более активно набирают молодежь, чем в прошлом. Так, в конце мая 2011-го в базе вакансий нашего портала на 70% больше вакансий для молодых соискателей по сравнению с аналогичным периодом 2010 года. Наиболее интересные предложения в плане оплаты — на позиции менеджеров по продажам, торговых представителей (до 10 000 грн.). Однако это не оклад, а возможная верхняя планка — зарплата составляет определенный процент от выручки. До 4000 грн. предлагают рабочим на стройке, до 3000 грн. — промоутерам. Компании гостинично-ресторанной сферы также приглашают сезонных работников: официантов, горничных, аниматоров, техработников. Правда, об оплате предпочитают договариваться в индивидуальном порядке. <p>Избегать следует тех «работодателей», которые предлагают оплатить обучение или вымогают деньги под другими предлогами. Это мошенники. И запомните: добросовестный работодатель не откажется заключить с работником договор на оказание услуг или срочный трудовой договор, даже если он работает всего неделю». <p>СЕРГЕЙ ДОВГИЧ, PR-МЕНЕДЖЕР JOB.UKR.NET: <p>«На нашем сайте для студентов и выпускников основная масса вакансий приходится на сферы обслуживания, туризма и продаж. Наиболее интересными по зарплате являются предложения по фрилансу в сфере IT (скажем, для сисадминов это 4000 грн., для программистов может быть больше 10 000 грн.). Традиционно летом активизируются производители газировок, пива, мороженого. Поэтому ожидаем, что количество промоакций вырастет и предложений подработать промоутером станет больше. Очень много вакансий сейчас для официантов, барменов, хостес, например, в Крыму. Как правило, предлагают зарплату около 2000 грн., но с предоставлением бесплатного жилья. Таким образом, договорившись работать «два дня через два» или «три через три», можно экономно отдохнуть на море. Заработать, правда, вряд ли что-то удастся: такой вариант «сезонки» выбирают люди, которые хотят съездить на море, но не расходовать на поездку много средств. <p>Стоит очень внимательно относиться к предложениям «сезонок» (особенно девушкам) за границей. Действительно были прецеденты, когда «работодатели» предлагали одну работу, танцовщицей или гувернанткой, а на деле втягивали в проституцию». http://vartainfo.com.ua/life/2011/05/25/skol_ko_stoit_vypusk_8064.html Wed, 25 May 2011 18:11:54 +0300 Новини Приближается время , когда украинские одиннадцатиклассники будут прощаться с родной школой. Правда, родителям для этого придется раскошелиться на кругленькую сумму Еще несколько десятилетий назад выпускные вечера проходили в стенах школ. У нынешних выпускников вариантов проведения выпускного вечера множество. Издание подсчитало, сколько будет стоить праздник прощания со школой в этом году. <p>В загородном доме <p>Выпускной в стиле "приват-вечеринки" в загородном доме - один из наиболее популярных вариантов в этом сезоне. Многие event-компании предлагают арендовать большой дом, чтобы места хватило всем - и выпускникам, и родителям с учителями. Стоимость аренды дома для праздника под Киевом составит около 7-8 тысяч гривен в сутки. Если с детьми будут праздновать и взрослые (а заодно - наблюдать за порядком), то можно сторговаться за 5-6 тысяч гривен. Услуги обычного ведущего вечера будут стоить от 2 тысяч гривен, "звездный Ведущий обойдется в 15-30 тысяч гривен. За ди-джея придется выложить дополнительно еще от 3 тысяч гривен. А шоу-программа потянет еще, как минимум, на 8-10 тысяч гривен. Еду и напитки можно заказать "на дом" из расчета 300-350 гривен на человека. Аренда автобуса обойдется примерно в 250 гривен в час. Кроме того, не лишним будет обратиться к охранному агентству - стоимость услуг охранников колеблется от 40 до 60 гривен за час. <p>На теплоходе <p>Можно встретить первый рассвет взрослой жизни и более экзотическим способом. Например, на борту комфортабельного теплохода, где будут организованы легкий фуршет, конкурсы, игры, дискотека и, конечно же, световое шоу или праздничный фейерверк. Стоимость такого вечера зависит от класса теплохода. В Киеве цены стартуют от 1000 гривен за час. Если учесть, что гуляют выпускники примерно 6 часов, то 6 тысяч гривен придется выложить только за теплоход. Легкий фуршет обойдется примерно в 300 гривен на человека. Расходы на ведущего, ди-джея и фейерверки потянут еще, как минимум на 5-6 тысяч гривен. <p>На выпускной вечер можно заказать даже воздушный шар, на котором дети по очереди смогут подняться в небо. Час такого удовольствия стоит 3-4 тысячи гривен. <p>На природе <p>Если бюджет праздника ограничен, можно отпраздновать выпускной на природе, в лесу или на берегу водоема. Для этого нужно всего лишь арендовать просторные шатры и обустроить площадку со звуком и светом. Еvent-компании организуют такой праздник за 3-4 тысячи гривен вместе с ведущим и ди-джеем. Услуги кейтеринговых копаний будут стоить около 200-350 гривен на человека. Аренда автобуса обойдется примерно в 250 гривен в час. Охрана тоже будет не лишней. <p>В лимузине <p>Час такого развлечения обойдется в полторы тысячи гривен. Так что шесть-семь часов выпускного вечера будут стоить 9-10 тысяч гривен. За фотосессию на фоне ночного города придется выложить около 2 тысяч гривен. Видео с праздничной прогулки будет стоить от 2,5 до 4 тысяч гривен. Еду и напитки можно заказать в любом ресторане из расчета 200-400 гривен на человека. <p>В ресторане <p>В категорию "недорогих заведений" попадают рестораны на окраинах Киева. Там стоимость фуршета и небольшой шоу-программы для одного выпускника обойдется в 350-400 гривен. За рестораны из категории "средних цен" придется выложить от 550 гривен. При этом можно выбрать кухню (итальянскую, французскую, европейскую, украинскую, японскую), а в цену войдет дискотека и шоу-программа. Если же отдыхать в ресторане около Днепра с летним мангал-меню, дискотекой и живой музыкой, то счет на одного человека составит от 600-700 гривен. В центре Киева и в ресторанах на воде выпускной вечер будет стоить родителям выпускника 700-1000 гривен. Впрочем, в столичных заведениях можно найти как предложения провести выпускной вечер за 300 грн. с человека, так и в 5 раз дороже. <p>Праздничная программа <p>Самый простой, но при этом достаточно затратный вариант - обратиться в специализированное агентство. Там могут разработать сценарий специально под конкретных выпускников, провести мероприятие в стиле Джеймс Бонд party, пиратской, гангстерской или гавайской вечеринки. Что касается музыкального сопровождения, то на выпускные вечера заказывают и струнные квартеты, и цыган, и джаз-банды. Можно организовать и огненное шоу, и шоу каскадеров… Стоимость такой программы составит от 40 тысяч гривен. На выпускной вечер можно пригласить и настоящую "звезду" шоу-бизнеса. Правда, в этом случае гонорары придется исчислять в тысячах долларов. http://vartainfo.com.ua/life/2011/05/25/vybiraem_letnij_lage_8063.html Wed, 25 May 2011 18:03:43 +0300 Новини Во время школьных каникул у ребенка появляется большой запас свободного времени: можно отдохнуть от занятий и уроков, от души высыпаться каждый день, уделить время любимым занятиям и общению со сверстниками. Отдых необходим детям так же, как взрослым. Задача родителей – сделать каникулы своего ребенка интересными и полезными, чтобы летние месяцы не обернулись банальным ничего-не-деланием. Самый проверенный способ – организовать ребенку поездку в детский лагерь. Выбирая лагерь, учитывайте следующие моменты:<p>Допустим, у вас есть возможность отправить ребенка на 21 день в самый обычный лагерь, где значительную часть дня ваше чадо будет проводить на пляже или на территории лагеря, при этом ребенок будет развлекать себя сам. Другой вариант – поездка на 10-14 дней с насыщенной, увлекательной программой: изучение иностранного, походы, ролевые игры и прочее. При выборе летней программы имеет смысл руководствоваться принципом «Важно не количество, а качество».<p>Многие родители считают, что качество отдыха определяется комфортом. Главное, чтобы ребенок не мерз, был одет-обут, сыт и жил в комфортабельных условиях. Безусловно, ребенок должен жить в тепле и хорошо питаться. Но в целом дети гораздо менее чувствительны к удобствам по сравнению со взрослыми. Для детей важнее содержательное наполнение отдыха: общение, игры, новые впечатления. Подбирая варианты лагеря, учитывайте насыщенность развлекательно-познавательной программы.<p>Выбирайте отдых, доступный для вашего семейного бюджета. Многие семьи готовы целый год копить средства, чтобы летом отправить ребенка за границу на языковые курсы. В результате добросовестных поисков вы наверняка сможете найти отечественный аналог заманчивому, но не дешевому зарубежному отдыху. <p>Дома или за границей?<p>Поездка за рубеж – безусловно, очень интересный опыт для ребенка. Да и погружение в языковую среду не заменит общения на иностранном с русскоязычным преподавателем. Однако организация зарубежного отдыха требует гораздо большей ответственности. Представьте: ваш малыш отправится за тысячи километров от дома, и вы не сможете приехать к нему по первому требованию. В такие поездки лучше отправлять детей, уже имеющих опыт каникул вдали от дома. Выбирая зарубежную программу, подойдите к вопросу особенно тщательно, изучите фирму, которая организовывает поездку, соберите отзывы о ней. <p>Есть у зарубежных поездок еще одна особенность. Дальние путешествия связаны с резкой сменой климата и непривычностью рациона. Вспомните: приезжая на место отдыха, люди иногда страдают от специфического состава воды и особенностей продуктов питания. Детский желудок с этой точки зрения уязвим в большей степени, чем пищеварительная система взрослого человека.<p>«Чем младше школьник, тем более осторожно нужно отправлять его за границу, - советует психолог Любовь Соколова. - Прежде чем выбрать тип отдыха для ребенка, обязательно с ним посоветуйтесь: если поездка придется не по душе, то и здоровья она никоим образом не прибавит. Не забудьте также поделиться своими планами с педиатром. Замечу, что далеко не всем детям уместно менять климат, особенно если речь идет о недельном отдыхе, ведь организм малыша дольше адаптируется. Кроме того, не каждый школьник психологически готов к такой перемене».<p>Готовность номер один<p>К выбору летнего отдыха следует подойти особенно тщательно, если ребенок отправляется в лагерь в первый раз. Родители должны обеспечить свое чадо «джентльменским набором» навыков, которые необходимы, чтобы ребенок чувствовал себя комфортно и уверенно. В первую очередь речь идет об элементарных гигиенических и бытовых привычках. Не менее важно умение ребенка общаться с ровесниками, вожатыми и воспитателями. Перед поездкой поговорите с ребенком о том, как нужно себя вести по отношению к другим людям, чтобы найти друзей и поддерживать дружелюбные отношения с окружающими:<p>Всегда поступай с людьми так, как хочешь, чтобы поступали с тобой, заботься о чувствах других. <p>Будь опрятным, не разбрасывай вещи, поддерживай порядок на своей территории. <p>Следи за тем, как ты общаешься с другими людьми. Рассказывая о себе, не забывай слушать; старайся не перебивать собеседника, уважай мнение других людей.<p>Умей с честью выходить из конфликта. Держи эмоции в руках, не позволяй другим людям использовать твои чувства в корыстных целях.<p>Организовывая ребенку отдых, обязательно учтите его собственные пожелания. Смысл каникул в том, чтобы доставить ребенку удовольствие, зарядить его позитивными впечатлениями, а не отработать некую «обязательную программу». http://vartainfo.com.ua/life/2010/09/05/kak_provesti_pervye__7316.html Sun, 05 Sep 2010 17:29:40 +0300 Новини Обычно людей больше всего привлекают заморские страны, далекие моря и горячие пески. Но часто бывает так, что все самое красивое находится прямо перед глазами, и мы просто не замечаем или не хотим этого замечать. А ведь чтобы интересно провести время, не нужно ехать далеко. Немало радости и веселья принесет прогулка городками и поселками Киевской области. Каждый из них имеет богатую историю, много интересных местечек и просто живописную природу. Так может, вовсе и не стоит вздыхать о пирамидах и теплых пляжах. Можно ведь обуть удобные кеды, бросить в рюкзак термос с горячим чаем и пойти "проведать", как там живут "соседи". <p><b>1. Интересный Ирпень</b><p>Жители Ирпеня уверены, что в их городе особая аура. Ее начали создавать в начале прошлого века прогрессивные киевские врачи и предприниматели-меценаты, придумавшие здесь "оздоровительные дачи".<p>Далее городок "наводнили" писатели и художники советской эпохи. В 60-70-х годах Ирпень считался центром диссидентства в Украине - тут собирались взбодренные, а потом обиженные "хрущевской оттепелью" люди. <p>В последние годы Ирпень знаменит по всей стране тем, что здесь находится Академия налоговой службы Украины.<p>Это придало городку некий студенческий шарм. Случайно или нет, но к этому шарму примешалась и негативная слава Ирпеня как "наркотической столицы" Киевщины. <p>Гуляя по Ирпеню, можно посетить Краеведческий музей, расположенный в пяти минутах ходьбы от железнодорожного вокзала. Или посмотреть на местную реликвию - первый дом Ирпеня, принадлежавший когда-то рыбаку Павлу Капийковскому (ул. М. Стельмаха). <p><b>2. Белая Церковь - местная экзотика</b><p>Историческим предшественником города был Юрьев, основанный в 1032 г. Ярославом Мудрым. Нынешнее название впервые упоминается в 1334 г., его связывают с цветом руин церкви княжеских времен, которые, увы, не сохранились. История города очень тесно связана с национально-освободительной войной 1648-54 гг.<p>Дендропарк "Александрия" (1793-99 гг.) известен во всей Украине. Занимает более 200 га, насчитывает 600 видов экзотических деревьев и кустов, интересен многочисленными статуями, мостиками, миниатюрными водопадами.<p>По легенде, под ротондой похоронен князь Потемкин-Таврический. Здесь бывали император Александр I, поэт Александр Пушкин, Муравьев-Апостол, Пестель - и никого местные красоты не оставили равнодушным. <p><b>3. Прекрасный Богуслав</b><p>Живописный провинциальный городок на речке Рось основан Ярославом Мудрым. Богуслав всегда считался одним из наиболее укрепленных форпостов на южной границе Киевской Руси.<p>Первое летописное упоминание в 1195 г. - как Богуславль (найдены остатки городища). В 1240 г. город разрушили татаро-монголы. Был в эпицентре национально-освободительной войны под предводительством Хмельницкого, многих народных восстаний.<p>Гордость местных жителей - Троицкая церковь, которая сооружена в 1862 г. в стиле позднего классицизма (ул. К. Маркса).<p>Другие достопримечательности: музей-усадьба художника Сошенко, памятник Марусе Богуславке, два историко-краеведческих музея, Музей изобразительного искусства. А еще - живописные пороги на Роси, красоту которых сложно с чем-то сравнить. <p><b>4. Православный Васильков</b><p>Этот небольшой город с безумно красивой природой основал в 988 г. князь Владимир Великий, назвав его своим христианским именем - Василев. Несколько столетий город считался ремесленно-торговым центром Киевской Руси. В Василькове родился Феодосий Печерский (около 1036-74 гг.) - игумен Киево-Печерского монастыря. А в 1825 г. Муравьев-Апостол поднял здесь восстание декабристов. В 1918-19 гг. город неоднократно отвоевывали украинские войска у большевиков, ведь для них Васильков был не просто населенным пунктом, а символом.<p>Среди главных достопримечательностей - собор Cв. Антония и Феодосия (1756-58 гг.), выполненный в стиле украинского барокко (ул. К. Маркса), и Николаевская церковь (1792 г.), которая объединяет черты классицизма с характерными элементами барокко (ул. Шевченко).<p><b>5. Целебный Ворзель</b><p>Слово "Ворзель" нетипичное для украинского языка. Есть несколько версий его возникновения.<p>Одна из них гласит, что в местных ле сах в XVIII веке скрывался то ли немец, то ли еврей по фамилии Зель, который скупал краденое у киевских воров. Про местность стали говорить: "Там, где живет вор Зель", или просто - Ворзель.<p>Ученые-этимологи обращают внимание, что в языке наших предков слово "вор" означало межу (отсюда пошло слово "ворота", которые ставили на границе территории).<p>Многие до сих пор (еще с советских времен) верят, что воздух здесь лечит едва ли не все хвори. Местные врачи уверены, что секрет кроется в сочетании дубовых и сосновых деревьев. В воздухе высокая концентрация кислорода и фитонцидов, которые делают его не только лечебным, но и "вкусным".<p>Поэтому здесь хорошо чувствуют себя люди с сердечно-сосудистыми и легочными заболеваниями. Еще утверждают, что ворзельский воздух укрепляет как мужскую, так и женскую потенцию. А закрепить успех нужно у тюльпанового дерева - таковое действительно растет в здешнем лесу, покрываясь в июне ярко-желтыми цветами, похожими на тюльпаны.<p><b>6. Энергетический Вышгород</b><p>В современном виде город-спутник был построен при сооружении Киевской ГЭС в 1964 году как городок энергетиков.<p>Впервые Вышгород упоминается в "Повести временных лет" в 946 г. как Ольжин град, с тех пор слава о нем понеслась по всему миру. С середины X века Вышгород известен в Византии как один из значительных городов Киевской Руси.<p>Именно здесь в 1054 г. умер Ярослав Мудрый и был похоронен в Борисоглебской церкви. Храм восстановлен на месте древнерусского городища на Ольжиной горе, оттуда открывается прекрасный вид на водохранилище и Киев. <p>В XII веке Вышгород разрушили татаро-монголы, после чего до 1960-х гг. он оставался маленьким селом. Только с сооружением ГЭС Вышгород вновь стал полноценным городом. <p><b>7. Международный Борисполь</b><p>Большинство украинцев ассоциируют город с аэропортом. Он обслуживает большую часть международных перелетов страны, это единственный аэропорт Украины, предоставляющий услуги трансконтинентальных перелетов. <p>Известно, что на территории Борисполя, а также ближних сел были найдены уникальные памятники Трипольской (IV-III век до н.э.) и Скифской (VII-III век до н.э) культуры. В частности, женские украшения (серьги, кольца), оружие (стрелы, наконечники, железные острия копий), предметы быта (жертвенные ножи, греческая чернолаковая посуда, амфоры), большинство которых хранится в местном музее.<p>Первое летописное упоминание датируется 1015 годом. В "Повести временных лет" описано, как печенеги напали на Русь и князь Владимир послал против них своего младшего сына Бориса, который был коварно убит старшим братом - Святополком. Место гибели княжича назвали Борисовым полем, откуда и название города.<p><b>8. Земледельческая Украинка</b><p>Это уютный, словно бы игрушечный городок, радующий чистыми улицами, аккуратными дорожками, ухоженными деревьями, яркими цветами. В живописном месте на берегу Днепра раскинулся сосновый лес.<p>Он щедро дарит людям чистый хвойный аромат и многоголосое пение птиц. Хочешь - располагайся в густой тени деревьев, на травке, хочешь - отдыхай на нежном пляжном песочке.<p>Город Украинка раньше был селом, которое называлось Злодиивка. Историки объясняют происхождение названия тем, что якобы жители этого села ограбили Екатерину ІІ, когда императрица посетила Украину.<p>Но название Злодиивка упоминается еще до Екатерины ІІ. На территории Украинки ранее находили немало памятников Трипольской земледельческой культуры, которая активно развивалась в течение IV-III тысячелетий до н. э. на территории Правобережной Украины и Молдавии. Ее носители, трипольцы, по сути заложили основу нашей земледельческой культуры. http://vartainfo.com.ua/life/2010/08/18/mozhno_li_navsegda_i_7257.html Wed, 18 Aug 2010 16:24:35 +0300 Новини Каждое лето в Киевской области, как и на всей территории Украины, возникают торфяные и лесные пожары. Но если с последними отечественные спасатели хоть как-то борются, то с «болотным» огнем обычными методами не так уж и просто справиться, поскольку горит не на поверхности, а глубоко под землей. В России нынешнее аномально жаркое лето наглядно показало, насколько опасны торфяные пожары. Уже почти два месяца наши северные соседи не могут с ними справиться, а жители городов, и в особенности Москвы, неделями страдают от едкого коктейля из выхлопных газов и торфяной гари. <p>В Украине тоже жарко и тоже есть торфяники, но нас в этом году подобные пожары миновали. Однако метеорологи уверяют, что температура воздуха с каждым годом будет только повышаться. И никто не знает, что ждет нас в следующем году. «Комсомолка» поинтересовалась у украинских ученых, какие методы борьбы с торфяными пожарами наиболее эффективны и можно ли раз и навсегда от них избавиться.<p>ПРИРОДА МСТИТ<p>Торф в качестве топлива используют уже тысячу лет. В начале ХХ века в Украине даже начали осушать болота, под которыми были торфяники. В современном мире на смену торфу пришли нефть и газ, отодвинув его на дальние позиции в списке энергоносителей. Перейдя на более дешевое топливо, торфяные разработки попросту забросили, и они начали гореть. Природа словно мстила за осушение болот.<p>Первые страшные последствия торфяных пожаров мир увидел в конце лета 1972 года, когда Подмосковье в буквальном смысле слова полыхало. Тогда пожар начался с одного непотушенного костра. Кстати, так называемого любителя летних шашлыков нашли и дали 12 лет тюрьмы. Но из-за непрекращающихся пожаров, которые удалось ликвидировать только к осени, погибли 104 человека.<p>Очевидцы того жаркого лета вспоминают, что потушить торфяники было просто невозможно. Все усилия спасателей в буквальном смысле уходили в землю. Многие пожарники поплатились своей жизнью, спасая российскую столицу от огня. <p>- В 70-х я принимал участие в тушении торфяных пожаров в России, - рассказал доктор технических наук по специальности «физика взрывчатых веществ и боеприпасов» Владимир Захматов. - Тогда у меня на глазах под землю провалилась пожарная машина вместе с экипажем. Спасти их так и не удалось. Температура горящего торфа - около 600 градусов. Выжить у них просто не было шансов. История знает массу таких примеров. Дело в том, что пожар начинается на глубине до 20 метров, но не на всей территории, а лишь в так называемых пещерах. Вычислить их практически невозможно, поскольку дымится весь торфяник. Именно эти пещерные участки особенно опасны. <p>ЛУЧШИЙ СПОСОБ - ЗАТОПЛЕНИЕ <p>Специалисты говорят, что пожары, подобные тем, которые происходили в Подмосковье в 70-х годах, у нас вряд ли повторятся, но все же угроза существует. <p>- В Украине торфяники вряд ли будут гореть так, как в России, - рассказывает директор Института геологических наук НАН Украины Петр Гожик. - Дело в том, что у нас торфяные болота разрабатывали не очень глубоко. Поэтому достаточно просто залить их небольшим количеством воды - и пожара можно избежать. Однако опасность все же существует. Достаточно одной искры, чтобы торфяники загорелись. Недавно в Полесье сносили нежилые дома. Когда разобрали здание, увидели, что доски попросту обуглились. То есть пожар на глубине обугливал дома. Вот теперь представьте, что может там произойти, если бросить, например, непотушенный окурок. Так что единственный способ обезопасить себя - это затопить торфяники. <p>Но и тут есть проблема. В советские времена болота осушали, и делалось это с помощью дренажных каналов - вода из торфяных болот самотеком стекала в реки. Они до сих пор остались на полях и не дают на этих территориях задерживаться влаге. Если их закопать, то природа сама все восстановит.<p>Многие эксперты поддерживают эту идею и говорят, что все условия для затопления торфяных территорий у нас есть. <p>- В первую очередь необходимо восстановить все мелиоративные системы, - рассказал академик НАН Украины, директор Института водохозяйственно-экологических проблем Анатолий Яцык. - В первом случае они будут обеспечивать продовольственную безопасность страны и доставлять столь необходимую воду во все регионы юга Украины. Во втором случае они будут поддерживать продовольственную безопасность основного продовольственного региона юга страны и обеспечивать пожаробезопаность северного, особенно в зоне торфяников. Поскольку все это поверхностное пожаротушение для торфяников&#8200;- как укусы комара для слона. Здесь необходимы кардинальные меры. Восстановить шлюзы-регуляторы на осушительных системах, поднять уровень воды на торфяниках, затопить их - и проблемы будут сняты.<p>ЛЕЧИМ СИМПТОМЫ, А НЕ БОЛЕЗНЬ<p>Сами же спасатели уверяют, что с пожарами на торфяниках можно справиться и обычными методами, поливая грунт водой из обычной пожарной машины. <p>- Тот способ, который мы сегодня используем, является одним из самых эффективных, - говорят в пресс-службе ГУ МЧС в Киеве. - На место пожара выезжают машины, которые поливают всю территорию болота. Если покрыть ее полностью, то можно не бояться возгорания. Огонь находится на глубине, а на поверхности мы видим лишь задымление и небольшие возгорания. Вода пропитает землю и не даст возникнуть огню. Однако делать это нужно практически постоянно, поскольку из-за жары влага будет испаряться. Сказать точно, сколько на это уйдет воды, сложно. Но, условно говоря, территорию в 500 кв. метров может покрыть одна «пожарка», в которой находится 40 т воды.<p>Получается, чтобы обезопасить столицу, существующие торфяники нужно затапливать, тем более что торф уже много лет не используется в промышленных целях. Этот способ, по мнению экспертов, самый простой и эффективный. Ведь затопить торфяники можно по той же схеме, по которой их осушили. Может, уже пора об этом задуматься и властям? Впрочем, как всегда, срабатывает старинная пословица: пока гром не грянет - мужик не перекрестится.<p> <p>А КАК У НИХ?<p>В Голландии с торфяными пожарами борются методом контролируемого затопления 80% опасных территорий. Если, например, лето очень жаркое, уровень воды на торфянике поднимают, а если влажное - опускают, чтобы не заболачивать местность. Такой метод используют и в Финляндии, где летом затапливают 100% торфяников в стране.<p>Кстати<p>Тушить... бомбами<p>Владимир Захматов, доктор технических наук:<p>- Потушить торфяные пожары крайне сложно. Я вижу лишь два эффективных способа: восстановить болото, залив его водой, или проводить квадратно-гнездовую бомбежку. Первый способ малоэффективен, ведь при высокой температуре вода начинает испаряться. Так делали в России, и каких-либо результатов им добиться не удалось. Второй способ более эффективен. Дело в том, что пожар возникает не на всей территории торфяника, а лишь на определенных участках, в так называемых пещерах. Причем на такой глубине, что пожар не прекращается там даже зимой. Поэтому, чтобы избавиться от огня, территория болота делится на секторы, куда с вертолета сбрасывают специальные бомбы, внутри которых обычный заряд и вода. От взрыва пустота осыплется, тем самым потушив пламя. Это самый действенный способ.<p>ДОСЛОВНО<p>Топливо для вдохновения<p>Торфяные пожары начала XX века вдохновили Анну Ахматову. Вот отрывок из ее стихотворения, написанного 20 июля 1914 года:<p>Пахнет гарью. Четыре недели<p>Торф сухой по болотам горит.<p>Даже птицы сегодня не пели,<p>И осина уже не дрожит.<p>Стало солнце немилостью Божьей,<p>Дождик с Пасхи полей не кропил.<p>Приходил одноногий прохожий<p>И один на дворе говорил:<p>«Сроки страшные близятся.<p>Скоро<p>Станет тесно от свежих могил.<p>Ждите глада, и труса, и мора,<p>И затменья небесных светил...<p>Андрей ЛИТВИНЕНКО http://vartainfo.com.ua/life/2010/08/04/real_na_zagroza_nash_7185.html Wed, 04 Aug 2010 13:58:03 +0300 Новини "Якби ви бачили, що п'єте, то і до крану не підійшли б", - кажуть експерти. Вже 37,1% водопровідних мереж в Україні діряві, і навіть якщо вода у труби потрапила високої якості, не факт, що такою вона поллється з-під крану. Але ще гірше, що централізованим водопостачанням забезпечені лише 22% сіл. А вода з колодязів може бути ще більш небезпечною і яскравим прикладом цьому є отруєння малюків, що трапились на Вінниччині та Тернопільщині у травні цього року. "Не пий воду з-під крану!", - говорить одна з пересторог для української малечі. Навіть у дитячих книжках під категорію "не можна" потрапляє споживання водопровідної води. Не пити воду з-під крану в Україні наполегливо рекомендують іноземцям туристичні портали. <p>Дивного у цьому немає нічого: за якістю питної води Україна посідає останні місця у звітах міжнародних організацій. Українці активно пишуть скарги у санітарні служби на якість води з різних джерел. "Такі скарги є і їх дуже багато", - запевнили нас у Центральній СЕС. А щоб якось уберегти своє здоров'я, люди не жалкують грошей на закупку фільтрів та бутильованої води. Хоча й такі заходи не завжди є певними. <p><b>Вода була без смаку, без кольору, без запаху... </b><p>"Я п'ю воду з-під крану, хоча мої діти і онуки користуються бюветною водою", - розповідає головний інженер департаменту водопровідного господарства "Київводоканалу" Володимир Костюк. Таких як він мешканців столиці, які довіряють воді з-під крану і не шукають альтернативи, щороку меншає. І це визнає Костюк. <p>"Через лічильники, через альтернативні джерела води. Але тим не менше, сьогодні Київ отримує близько мільйона кубів води, бутильована і бюветна займає від цього 0,1-0,2%", - каже експерт. <p>Та не лише кияни бояться пити воду з-під крану. За даними Асоціації бутильованих вод України, за останні кілька років українці почали активніше купувати воду у 18,9 літрових бутлях, за рік у наші шлунки потрапляє приблизно 200 мільйонів літрів води з пляшок. І попит на таку воду зростатиме (цього року на 8-10%), прогнозують в асоціації. При цьому, найбільше п'ють фасовану воду у містах-мільйонниках. <p>Один із таких споживачів бутильованої води - ініціатор прийнятої загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006-2020 роки Григорій Семчук. Пити воду з-під крану він не рекомендує, адже нинішні системи водоочистки не дозволяють забезпечити високу якість цієї води. <p>"Сьогодні є два види джерел водопостачання: з поверхневих вод (річки, джерела) і підземних. Якщо брати поверхневі води, то споруди по їх очистці були збудовані в Києві десь до війни, в інших містах - після війни. Тоді поверхневі джерела були віднесені до 1-2 класу, тобто вод найкращої якості. Коли вона була такої хорошої якості, під неї були зроблені технології, відповідні споруди по її очистці", - пояснює Семчук. <p>"І тоді, маючи воду 1-2 класу як вихідну, ці споруди забезпечували якісну воду відповідно до стандарту, який був тоді. За цей час йшло забруднення поверхневих вод. Зараз вони вже перейшли у 3, 4, а то і 5 клас у різних регіонах. І тому ті технології, які були запропоновані вченими і реалізовані у цих спорудах, вже не забезпечують бар'єрної ролі і необхідних якісних показників води після очистки", - каже керівник Асоціації "Питна вода України". <p>"Вода в Дніпрі значно погіршилася за останні 20 років", - додає директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем Анатолій Яцик. При цьому, з гирла Дніпра п'ють воду 35 мільйонів українців. <p>Загалом близько 80% водопостачання в Україні формується саме з поверхневих вод, а їхній стан зазнав суттєвих змін не в кращу сторону. Для того, щоб очистити таку воду, водоканали використовують широкий набір хімреагентів. Хоча головний технолог Дніпровської водопровідної станції "Київводоканалу" Любов Авраменко запевняє: реагентів нині додають не більше, ніж 20 років тому. <p>"Вони стали більш різноманітними, вони використовуються більш ефективно", - каже Авраменко. І це давало можливість водоканалам забезпечити населення водою, яка б відповідала чинним нормативам і убезпечило водоканали від штрафних санкцій. <p>При цьому, борці за чисту воду неодноразово вказували на законодавчі "недоробки" стосовно якості питної води, яку, згідно з ГОСТом 2874 ще 1982 року "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством", контролювали за 28 показниками, тоді як у Європі їх понад 100. <p>Водночас, до 16 липня цього року в Україні діяв ще ДСанПіН 383 1996 року, який передбачав перевірку якості води за 56 показниками. Але навіть воду такої якості забезпечити було непросто. <p>"Технологія водопідготовки не помінялась і забезпечити таку якість води, як задекларована в СанПіНі (1996 року), практично неможливо", - зауважує завідувач лабораторії гігієни водопостачання та охорони водоймищ Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва АМН України В'ячеслав Прокопов. <p>За його словами, через це "МінЖКХ, Держспоживстандарт, Міністерство охорони здоров'я домовились між собою, що якщо вода буде відповідати вимогам ГОСТу на питну воду, але якісь показники не відповідатимуть вимогам СанПіНу, то штрафні санкції не застосовуються". <p>Тепер же в Україні набули чинності нові державні санітарні норми і правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною". Перевіряти воду мають ще ретельніше, от тільки невідомо, як справляться з цими задачами водоканали. <p>У столиці щодня відбуваються прориви водопровідної мережі, розповів Володимир Костюк. Але грошей на заміну дірявих труб не вистачає. <p>Хоча нові законодавчі норми на воду і так припізнилися. Згідно з загальнодержавною програмою "Питна вода України" на 2006-2020 роки, вже кілька років мали діяти в Україні і закони про джерела водопостачання, і про фасовану воду. Але виконання чинної програми погане, терміни зриваються і грошей на заходи не вистачає, скаржиться Семчук. <p>"За той час, відколи закон був введений у дію, лише у 2007 році була виділена повна сума з фінансування цієї програми. У 2008 і 2009 році грошей на неї не виділялось. Зараз уряд вже виділив кошти на цей рік знову", - додає Семчук і зауважує, що хоча проблема якості питної води в Україні стоїть дуже гостро, політики нічого не роблять для її розв'язання. <p>А тим часом представники водоканалів скаржаться на брак коштів, через що покращення якості питної води для них виявляється нереальним. <p>"У світі одного ступеня очистки вже немає. Ми вважаємо, що у нас один ступінь - реагентна обробка і фільтрація. У світі більшою мірою дві чи три", - розповідає Володимир Костюк з "Київводоканалу". <p>За його словами, країни Європи перш, ніж почати обробляти воду хімічними речовинами, здійснюють її передочистку (детально про те, як готують воду в Україні - читайте у статті "Як готують питну воду у столиці. Фоторепортаж"). <p>"Вони не люблять брати брудну воду із ріки, тож спочатку відбувається передочистка. Далі йде обов'язкова реагентна обробка, вона всюди існує, як і фільтрація. Але фільтрації може бути декілька ступенів", - зауважує Костюк. Відтак у світі загалом воду, яка потрапляє в труби в Україні як готовий продукт, ще додатково доочищають чи то на вугільних фільтрах, чи за мембранними технологіями, чи якимись іншими новітніми способами. <p>"Там уже наскільки в кого вистачає грошей та фантазії", - підсумовує Костюк. Українські ж водоканали не мали грошей навіть на досягнення стандартів води СанПіНу 1996 року. А 240 українських міст п'ють воду з-під крану, яка має відхилення навіть від ГОСТу 1982 року. <p><b>Труби з дірками </b><p>Зрештою, водопровідні мережі додатково погіршують і без того не найкращий стан води. <p>"Системи водопостачання відпрацювали кілька нормативних термінів. Я думаю, якщо поставити в нашу мережу дистильовану воду, то вийде вона вже вторинно забрудненою", - підсумовує Анатолій Яцик, який теж п'є бутильовану воду. Експерт емоційно додає: "Якби ви бачили, що п'єте, то і до крана не підійшли б". <p>Сумна статистика МінЖКХ підтверджує його слова: вже 37,1% водопровідних мереж в Україні перебувають в аварійному стані і потребують заміни. <p>"А що це значить? Вони діряві, і коли туди потрапила навіть якісна вода, у трубах іде повторне забруднення цієї води. Тож немає гарантії, що з-під крану тече якісна вода", - коментує дані відомства Григорій Семчук. <p>За подачу населенню неякісної питної води керівництво водоканалів може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, запевнив нас завідувач відділу комунальної гігієни Центральної СЕС МОЗ України Михайло Кошельник. Такі випадки "були і є", додає експерт.<p>Хоча він визнає: такими заходами, як правило, питання вирішити неможливо, "оскільки для виконання відповідних заходів щодо покращення якості питної води в першу чергу необхідно досить значне фінансування".<p>Та В'ячеслав Прокопов не радить драматизувати ситуацію з водою з-під крану. Сам він її пити не боїться. <p>"Деколи до споживача приходить вода негарантованої якості. Я це підтверджую, але сказати, що у нас тече вода технічна - це було б абсолютно неправильно. Вода найчастіше вписується в ГОСТ "Вода питна", - каже Прокопов.<p>А це вже означає, що така вода не викличе якогось захворювання. Принаймні одразу.<p>"Головне - забезпечити епідбезпеку, бо коли ви випиваєте воду і там є декілька збудників патогенної мікрофлори, ви захворієте. Але якщо у воді перевищений хімічний показник, навіть в два рази, то в принципі, це фактор малої інтенсивності. Тривалість хвороби може розтягуватись на десятки років і не вписуватись на нашу тривалість життя", - пояснює Прокопов.<p>"Якщо були випадки, пов'язані з питною водою центрального водопостачання з точки зору інфекційних захворювань, то це було тільки пов'язане із локальним забрудненням води, проривом мереж. А з виробництвом можна пов'язати те, що певного часу не контролювалась якість вода на вірусологічну компоненту. Тепер вона контролюється", - заспокоює Прокопов. <p>Значно гірше, що такою водою забезпечені лише 22,2% українських сіл.<p>"Вода водопровідна має свої недоліки, але треба, щоб сільські населені пункти переходили на централізоване водопостачання", - каже Прокопов. Причина тривог лікаря і науковця - невідомий склад води у колодязях селян, підтікання у неї нітратів з полів, небезпечних елементів з виробництв, що поблизу тощо.<p><b>Смертельно небезпечно</b><p>У середині травня цього року після вживання молочних сумішей у Вінницькій та Тернопільській областях померли двоє кількамісячних дітей. Як повідомляв головний санітарний лікар України Геннадій Рожков, з сумішами, які їли діти, якраз все гаразд.<p>А от вода, яку батьки використовували для приготування їжі малюка з Тернопільщини, містила надто багато нітратів.<p>Наявність нітратів, фтору та заліза, у кількості, що перевищує гранично допустимі концентрації, і є найпоширенішими порушеннями існуючих норм на питну воду в українських колодязях, розповідає завідувач відділу комунальної гігієни Центральної СЕС МОЗ України.<p>За словами Михайла Кошельника, найвищий відсоток проб питної води у джерелах децентралізованого водопостачання, які не відповідають нормам за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками, за минулий рік зареєстровано у м. Севастополі, Луганській, Сумській, Харківській областях. <p>А от найнижчий відсоток проб питної води з таких джерел, які не відповідають гігієнічним нормативам, за минулий рік зареєстровано в Києві, Чернівецькій, Львівській, Івано-Франківській областях та Криму. <p>Втім, СЕС постійно перевіряє лише громадські джерела децентралізованого водопостачання, хоча тепер через трагічні випадки на Тернопільщині та Вінниччині перевіряються й індивідуальні криниці. Хоча з доступом до приватних колодязів у експертів СЕС не все гладко.<p>"Наявні випадки, коли співробітникам санітарно-епідеміологічної служби не дають можливості проводити аналіз питної води із індивідуальних джерел", - описує нинішню перевірку завідувач відділу комунальної гігієни Центральної СЕС. <p>Наприкінці липня санслужба опублікувала офіційні результати експертизи колодязної води - і вони виявилися невтішними. Обстеження 41952 колодязів та каптажів громадського і індивідуального використання показало, що близько 40% криниць не відповідають вимогам санітарного законодавства. <p>За словами головного державного санітарного лікаря України Геннадія Рожкова, особливо тривожний показник числа індивідуальних колодязів, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам за вмістом нітратів, зафіксовано в Кіровоградській (51%), Миколаївській (61,1%), Полтавській (48,3%), Сумській (59,3%), Хмельницькій (49,7%) та Черкаській (50%) областях.<p>Наслідками перевірки стала заборона експлуатації 4361 криниць і каптажів.<p>Якщо приватні криниці перевіряють за зверненням їхніх власників, то громадські колодязі перевіряють регулярно. Саме власникам приватних колодязів експерти радять у першу чергу перевірити якість води. Замовити такий аналіз можна як у державних структурах, так і приватних фірмах. Щоправда, коштують такі експертизи недешево. <p>У Печерській районній СЕС столиці нам повідомили, що вартість аналізу одного зразка води коштуватиме приблизно 525 гривень (440 грн. за хімічний аналіз та ще 75 - за бактеріологічний; брати з собою потрібно по 1 л води на кожен аналіз).<p>Ціни на такі дослідження як в столиці, так і в регіонах є фіксованими і залежать лише від кількості показників, які перевірятимуть. При цьому, пільг на експертизу у СЕС немає ні у кого. Хоча в рамках останньої перевірки усіх криниць, дослідження проводились безкоштовно.<p>В ДП "Укрметртестстандарт" зроблять розширений, за 37 показниками, хімічний аналіз води за 600 грн., а бактеріологічний за 500 грн. Тут вистачить 1 л води в пластиковій чи скляній банці - для хімічного аналізу, та 2 літри в скляній простерилізованій банці із такою ж стерильною кришкою - для бактеріологічного. Результати аналізів будуть через 7 днів.<p>В Інституті колоїдної хімії і хімії води АНУ теж можна замовити перевірку якості води. Коштуватиме це від 950 до 3000 гривень. Води на досліди теж потрібно більше - 5 літрів.<p>Зробити аналіз води, який пропонують приватні компанії, коштуватиме від 250 до 450 грн., залежно від кількості показників, за якими визначатимуть хімічний склад - від 10 до 24, бактеріологічний здебільшого не роблять. Для цього необхідно набрати воду в пластикову чи скляну 2-4 - літрову банку, омиту водою, яку нестимуть на аналіз (пляшка має бути не від ароматизованих напоїв). Наповнити банку потрібно по вінця, щоб не залишалось повітря, і щільно закрити. В лабораторію треба доставити воду протягом 4-5 годин в темному поліетиленовому пакеті.<p><b><i> З 1999 по 2009 роки було зареєстровано 41 спалах, постраждало 5508 осіб, з них 3330 - дітей. У 2009 році жодного спалаху не було зареєстровано. Найбільша кількість спалахів зареєстрована у 2000-2005 роках.<p>В Україні було найбільше спалахів вірусного гепатиту (24) та дизентерії (8). За 11 років трапились 3 випадки захворювань на черевний тиф і 4 - на ротавіруси. По 1 випадку зареєстровано захворювань, спричинених ентеровірусами, а також ієрсиніоз.</b></i><p><i>Централізованими системами водопостачання забезпечені всі 459 міст України, 771 селище міського типу (87,1%), 6316 сільських населених пунктів (22,2% від загальної кількості). <p>Загальна протяжність водопровідних мереж складає 181209,6 км, з яких 67161,4 км (37,1) перебуваються у старому та аварійному стані і потребують заміни. <p>У Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Харківській та інших областях відбувається транспортування води на значні відстані. <p>Дані Міністерства житлово-комунального господарства станом на 1 січня 2010 року</i><p><i><b>Далі буде...У другій частині читайте про безпечність бюветної та бутильованої води, а також про очистку води фільтрами</i></b><p> http://vartainfo.com.ua/life/2010/07/02/kievskuju_obladminis_7093.html Fri, 02 Jul 2010 23:16:38 +0300 Новини За идеей переноса столицы области стоят освобождение 12 тыс. га территорий в Киеве и многомиллонные инвестиции в город-счастливчик.<p>Пока чемпионом по пиару можно назвать Ирпень, жители которого уже мечтают устроиться в обладминистрацию. Как только глава Киевской обладминистрации Анатолий Присяжнюк заявил о переносе админцентра области из Киева, города и поселки области стали наперебой предлагать свои кандидатуры. Лидер «автопиара» – Ирпень. Он единственный прошел общественные слушания облсовета и обзавелся «именным» законопроектом в Верховной Раде. Уже никто не вспоминает, что этот город находится ну очень близко к Киеву.<p>На днях в парламенте зарегистрирован проект постановления с, казалось бы, бредовым названием – «О создании города Ирпеня Киевской области». Ведь город Ирпень уже существует, и не первый год. Однако трех строчек этого документа вполне достаточно, чтобы понять, в чем дело. «Создать в Киевской области город Ирпень за счет объединения и в границах существующих городов Буча, Ирпень с поселками городского типа Ворзель, Гостомель, Коцюбинское и предоставить ему статус административного центра области», – вот и весь текст. Объединить пять населенных пунктов и перенести туда столицу Киевской области.<p>Скажите, а кому достанутся здания в Киеве?<p>Объясняя свою инициативу, автор законопроекта, нардеп Петр Мельник, напоминает, что поселки Буча, Ворзель, Гостомель и Коцюбинское были отнесены к Ирпеню еще указами президиума ВР УССР 1962-1965 годов. Правда, в 2006 году Буча получила статус города, но это вызвало «дублирование отдельных коммунальных служб, затруднения доступа к медпомощи и другие проблемы», – пишет Мельник в пояснительной записке. <p>Однако рискнем предположить, что отнюдь не ради нескольких десятков тысяч маленьких украинцев затеян этот перенос облцентра. Вынос админучреждений – это прежде всего высвобождение огромных площадей в столице, по некоторым оценкам – 12 тыс. га! Ведь управления обладминистрации разбросаны по всему городу (пл. Л. Украинки, на ул. Крещатик, Красноармейская, Мельника, Артема и др.). А чиновники обычно распоряжаются свободной землей не без выгоды. <p>Столицу области – мне, района – тебе<p>Руководство Киевщины четко заявило, что с Кабмином существует договоренность: новый облцентр должен располагаться на правом берегу в 60-80 км от Киева, чтоб областным чиновникам не захотелось ездить на работу из столицы всея Украины, усугубляя пробки на дорогах. Таким требованиям Ирпень, увы, не соответствует. Однако, думается, решающим фактором при определении победителя в этой гонке окажутся вовсе не эти требования и даже не достоинства населенного пункта, а имя и вес лоббиста. Но тут есть своя конкуренция. <p>Например, проект постановления ВР «о создании Ирпеня» подготовлен жителем Ирпеня Петром Мельником, который уже много лет возглавляет расположенную здесь Налоговую академию – по сути, градообразующее предприятие Ирпеня. <p>Опрошенные жители Ирпеня к идее переноса относятся позитивно.<p>– Говорят, что можно будет в обладминистрацию устроиться, – мечтает ирпенчанка Екатерина Саулюк. – Многие киевляне откажутся переезжать – вот для нас место и освободится. Хотя думаю, что первое время пробок не избежать. А еще у нас в городе уверены, что идея переноса столиц интересна мэру Ирпеня как потенциальному главе обладминистрации. <p>Кандидатуру Вишневого лоббирует мэр города Анатолий Гошко, который возглавлял городской предвыборный штаб Виктора Януковича. <p>Кстати, возможно, именно поэтому в законопроекте регионала Мельника «региональный» город Вишневое предложено сделать столицей Киево-Святошинского района. <p>Впрочем, Белую Церковь тоже «особенно активно», по словам мэра города, продвигает замгубернатора Владимир Полочанинов – глава облкомитета по экономическим реформам президента. Так что конкуренция усиливается.<p>1. Железная дорога Киев-Ковель<p>2. Ирпень<p>3. Бучанский кирпичный завод<p>4. Ул III Интернационала (Ирпень), переходящая в ул. Вокзальную (Буча)<p>5. Частный сектор Бучи<p>6. Поле, предназначенное под административный центр<p>7. Действующая выторфовка – работают два экскаватора, бульдозер и самосвалы<p>Своими глазами<p>Для обладминистрации нашли мокрое место<p>По словам жителя Ирпеня Дмитрия З,5 га земли, которую якобы готовы пожертвовать на нужды областрых госучреждений, представляют собой болотистую пойму речки Бучанки. Ну не зря же они «гуляют» в такой близости от Киева, тогда как все соседние поля и леса давно заняты коттеджами. Прежде чем строить здесь что-то, почву нужно основательно подсушить, а то и делать земляную насыпь.<p>Александра РОМАНЮК, фото Дмитрия ЗАБАШТАНСКОГО http://vartainfo.com.ua/life/2010/06/08/azarov_ne_proti_s_ho_6967.html Tue, 08 Jun 2010 15:26:14 +0300 Новини Прем'єр-міністр Микола Азаров, підтримує ідею перенесення обласного центру Київської області з Києва до іншого міста і навіть доручив до осені підготувати економічне обґрунтування переносу. <p>Про це заявив губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк. "Я вже обговорював це питання з прем'єр-міністром Миколою Азаровим. У цілому він підтримав ідею і доручив до осені підготувати економічне обґрунтування переносу. Над цим зараз працюють фахівці адміністрації", - сказав Присяжнюк.<p>Необхідність переносу адміністративного центра він пояснює бажанням збільшити надходження в обласний і місцеві бюджети. <p>Водночас, за словами першого заступника голови Київської ОДА Володимира Полочанинова, чутки про можливе перенесення обласного центру в Бровари, Вишгород або Бориспіль не є правдивими. <p>"З самого початку ми вирішили, що новий адмінцентр може бути створений лише на правому березі Дніпра, де проживає велика частина населення області, причому не ближче ніж за 60-70 км від Києва. На наш погляд, чиновники, що працюють в обласній адміністрації, повинні жити в цьому населеному пункті. В іншому разі їхні поїздки на роботу і назад будуть створювати додаткові затори на дорогах", - сказав Полочанинов. <p>Таким чином, відзначає видання, під озвучені ним критерії підпадає лише три міста: Фастів, Біла Церква і Кагарлик. <p>Полочанинов найбільш реальним варіантом вважає Білу Церкву, оскільки це найбільше місто Київської області з населенням понад 200 тисяч осіб.<p>Крім того, за словами чиновника, у центрі міста є земельна ділянка площею 8 га, на якій можна побудувати адміністративний будинок і житлові будинки для працівників адміністрації. <p>"Усі об'єкти нерухомості планується звести за рахунок приватних інвесторів. Натомість вони одержать частину нерухомого майна обласної адміністрації в Києві", - пояснив Полочанинов. <p>Приступити до реалізації свого задуму чиновники мають намір після отримання офіційної згоди депутатів усіх рівнів. Сам же процес переїзду може зайняти як мінімум три-чотири роки.<p>Тим часом депутати Білої Церкви наразі вже готові підтримати ініціативу губернатора. <p>"Керівництво обласної адміністрації дійсно зверталося до нас з питанням про можливість перенесення центра Київщини в наш населений пункт. Ми підтримуємо цю ідею. Тим більше що на території міста вже працює низка обласних структур: регіональні інспекції, інститут удосконалення педагогічних кадрів, обласна дитяча лікарня №2 та ін.", - сказав заступник міського голови Білої Церкви Микола Антонюк. http://vartainfo.com.ua/life/2010/05/31/dlja_chogo_prisjazhn_6924.html Mon, 31 May 2010 20:06:07 +0300 Новини Новопризначений голова Київської обласної державної адміністрації генерал-майор міліції Анатолій Присяжнюк виступив з ініціативою перенести осідок цієї адміністрації з Києва до Білої Церкви або до Борисполя. Спочатку трохи про життєвий шлях генерала: він певний час був депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим від комуністів, потім опікувався видобутком газу в Криму, потім Віктор Ющенко призначив його заступником голови Служби безпеки України. Необхідність зміни адреси обласної адміністрації пан Присяжнюк, призначений на Київську область Президентом Віктором Януковичем, пояснює тим, що по-перше мешканцям області важко дістатися до своєї влади, враховуючи перевантаженість Києва всіляким транспортом, по-друге, обласній адміністрації доводиться перебувати в принизливій залежності від київської міської влади.<p>Перша теза не витримує критики, оскільки до Києва жителям принаймні половини районів Київщини дістатися ближче і зручніше, ніж до Білої Церкви, а бориспільська траса з урахуванням розташування в Борисполі летовища національного значення є дуже інтенсивною з огляду на рух транспортних засобів. Важко уявити, що жителі Києво-Святошинського, Вишгородського, Броварського районів, яким до Києва дуже близько, вельми зрадіють, якщо їм доведеться їздити аж на південь Київщини чи на інший берег Дніпра до Борисполя. Отже, ця теза виглядає доволі штучною. <p>Та й Київська область називається Київською саме тому, що її центр розташовано у місті Києві. Якщо її центр буде в Борисполі, то це буде вже Бориспільська область, а якщо в Білій Церкві, то Білоцерківська область. Фактично йтиметься про зміну адміністративного устрою України та розрив економічних, адміністративних і культурних зв'язків, що історично склалися між Києвом та областю. Це найбільше вдарить по найближчих до Києва районах, де були сильні настрої щодо адміністративного об'єднання з Києвом й утворення регіону «Великий Київ». З цього приводу в деяких районах навіть відбулися місцеві референдуми з позитивною відповіддю на питання про об'єднання. <p>Фактично, якщо ідея генерала Присяжнюка реалізується, йтиметься про утворення нової області в складі України, що вже зачіпає Конституцію і створює прецедент. Що ж стосується певного тертя між начальниками міськими і обласними, то воно було, є і буде, й Київщина тут не унікальна. Таке тертя було, скажімо, між головою обласної адміністрації Одещини Боделаном і міським головою Одеси Гурвіцем, між головою обласної адміністрації Харківщини Аваковим і міським головою Харкова Добкіним. Й таких прикладів можна навести багато.<p>Справді, якщо обласна адміністрація територіально є розташованою на землях головного міста області, вона об'єктивно перебуватиме від його керівництва в певній залежності. Інша річ, що формально всі міста-обласні центри підпорядковуються обласній владі, а Київ, маючи статус окремої адміністративної одиниці, не підпорядковується і тому генералові Присяжнюку навіть символічно покерувати Києвом неможна.<p>Чия насправді ідея?<p>Насправді крім того, що генерал Присяжнюк говорить вголос, є ще те, про що він не говорить. Річ у тім, що мегаполіс Київ дуже суттєво впливає на настрій жителів області, що часто працюють в Києві, приїжджають до Києва, мають тут багато родичів і краян, не зрідка навіть односельців, продають свою городину на київських ринках, навчають тут у професійних училищах, технікумах і вузах своїх дітей, лікуються в обласній лікарні тощо. Тому київські настрої стають настроями всіх жителів Київщини. Це дається взнаки під час усіх виборчих кампаній, коли область голосує приблизно так само, як і столиця. Київ – це майже 3 мільйони жителів, область – ще майже 2 мільйони, разом – близько 5 мільйонів. На виборах це дає можливість перекрити своїми голосами Донецьку область, політичну вотчину Партії регіонів. <p>Якщо ж Київщину відрізати від Києва шляхом перенесення адміністративного центру області з Києва до Білої Церкви, то можна буде методично і цілеспрямовано розпочати формування в населення електоральних орієнтацій, протилежних тим, що поширені в Києві. З'явиться можливість дещо ізолювати майже 2 мільйони людей від «шкідливих» київських впливів. Крім того, діяльність добре контрольованих владою обласних депутатів можна буде успішніше приховувати від цікавих столичних журналістів і громадськості. <p>То ж осідок подалі від столиці справді відкриває нові можливості для обласної адміністрації, генерала Присяжнюка та Партії регіонів. Тим більше, що з'явилися чутки про підготовку реорганізації міської влади Києва, що покликана зменшити вплив киян на формування влади в столичному місті. Велику Київщину таким чином можна буде позбавити її вагомої, а інколи вирішальної ролі в політичному житті України, змінивши баланс на користь «корінних» електоральних територій Партії регіонів. Тому виникають сумніви, що автором пропозиції пана Присяжнюка є сам пан Присяжнюк, а не ті особи, які призначали його на нинішню посаду. Принаймні, в цій ідеї відчувається залізна логіка і політична доцільність. А що стосується інтересів жителів Київщини, то згадка про них із вуст керівника, призначеного Віктором Януковичем, справляє враження одного з елементів операції «прикриття».<p>Чого потребують Київ і Київщина?<p>Ідея роз'єднання цілісних регіонів виникла ще в Радянському Союзі. Саме тоді було ухвалено рішення про вилучення міста Москви зі складу Московської області, а міста Ленінград зі складу Ленінградської області. Це було пов'язано зі специфікою комуністичної партійної держави. В Радянському Союзі навіть утворення нових адміністративних районів залежало від наявності достатньої кількості членів КПРС для того, щоб сформувати на даній території райком КПСС. Звісно, місту Москві було важко в СРСР підпорядковуватися Московській області, московському міськкому КПРС московському обкому КПРС, бо комуністів у місті було набагато більше, ніж в області. Тому до речі вага посади першого секретаря московського міськкому була набагато більшою, ніж посада глави московського обкому. Останній міг претендувати тільки на членство в ЦК, а перший – міг бути кандидатом у члени і навіть членом політбюро ЦК КПРС. Ось чому Москву було виділено в окрему адміністративну одиницю, що зберігається й дотепер. Те ж саме сталося з Ленінградом.<p>Оскільки в Україні перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький намагався наслідувати «старших братів» навіть у дрібницях, то Київський міськком КПУ було виведено зі складу Київського обкому і підпорядковано безпосередньо ЦК КПУ. Відповідно місто Київ стало самостійною адміністративною одиницею. Цей стан існує дотепер. Проте сьогодні комуністично-тоталітарне «раціо» не повинно грати ніякої ролі у важливих питаннях адміністративного устрою України. Виходити треба з реального стану, з економічних і соціальних потреб жителів Києва і Київщини, з інтересів єдності української держави тощо. Об'єктивно Київ і Київщина дуже тісно пов'язані між собою, це єдиний народно-господарський комплекс, чимало галузей київського міського господарства тримаються на праці людей, котрі приїжджають із Київської області. Якщо раптом ці люди перестануть приїжджати, то київське господарство і комунальне життя зазнає колапсу. <p>Цього не розумів міський голова Києва Леонід Черновецький, коли намагався запровадити так звані картки киянина, котрі б надавали киянам певні привілеї, водночас дискримінуючи жителів Київщини. Тепер в особі пана Присяжнюка з'явився протилежний, обласний чинник руйнації єдності Києва і Київщини. Насправді, регіон «Великого Києва» потребує не роз'єднання, а нових сучасних форм інтеграції і поєднання зусиль де-факто єдиної території у справі забезпечення економічного і соціального розвитку на добро всіх жителів. Першим кроком до цього могла б стати широка громадська дискусія про подальші шляхи внутрішньорегіональної інтеграції Київщини, невід'ємною частиною якої є місто Київ.<p> http://vartainfo.com.ua/life/2010/05/28/prokurors_ki_zhniva_6918.html Fri, 28 May 2010 14:53:55 +0300 Новини У кожному районі Київської області чиновників притягують до відповідальності. Багато хто з державних мужів потрапляє за грати через земельні махінації. Повідомлення у пресі в останні декілька днів змушують замислитися над масштабами. Наприкінці квітня засуджений 1-й заступник міського голови с.Вишневе. <p>Також з'ясувалося – суддя Макарівського районного суду позбавив 16 громадян права власності на землі загальною площею 56 гектарів. Хабарник-суддя поніс заслужене покарання. <p>Сільський голова Ново-Петрівської сільської ради вимагав «подарунок» на загальну суму 700 000 доларів США за вирішення питання про відведення суб'єкту підприємницької діяльності земельної ділянки загальною площею 0,7 га. Судом йому призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. <p>Ще два роки тому найпривабливіша й престижна земля просто збігала крізь пальці держави. Про стихійний дерибан земельних ресурсів навколо столиці силовики історично вважали за краще помовчувати. Сьогодні ситуація кардинально змінилася. <p>За наведення порядку у сфері земельного розподілу хтось віддає належне обласному прокуророві, про завзятість якого ходять чутки. Хтось каже, що молода команда районних прокурорів могла б і раніше навести порядок, якби не традиційне кумівство колишньої президентської влади. <p>Сам обласний прокурор Олександр Гардецький тримається осторонь зайвої публічності і утримується від інтерв'ю. Зрештою, як і його підлеглі. Прокуратура охоче ділиться інформацією, але на зустрічі з журналістами присвячує не більше 15 хвилин робочого часу. Схоже на ниві злочинності почалися прокурорські жнива. <p>Начальник слідчого відділу обласної прокуратури Артем Ситник зокрема зазначив: <p>Загальновідомо, що ціна на землю корелює з віддаленістю від столиці. Тобто чим ближче – тим дорожче. Тому й основні кримінальні справи порушуються по тих районах, які оточують Київ: Бориспільський, Києво-Святошинський, Обухівський район, Васильківський. <p>Вплив політичної кон'юнктури на роботу слідчих Артем Сергійович не заперечує, проте Прокуратура завжди була самостійною і дієвою структурою. Якщо працювати за законом і по совісті, прокуратура - це ефективний конституційний інструмент. А порядок і дотримання законності люди цінили за всіх часів. Як приклад тут можна навести роботу Обухівської районної прокуратури. Гучні викриття і жорсткі міри щодо крадіїв останні два роки тут йшли поруч. <p>Новаторство у праві <p>«Зокрема, для попередження незаконних землевідведень, рішення по яких приймаються на підставі, м'яко кажучи, сумнівних розпоряджень Обухівської районної адміністрації, жодне з яких, до речі, не підписується без попередньої візи начальника земуправління району, прокуратура Обухівського району використовує формат, який досі більше ніким не застосовується, - вимоги в порядку ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» - сповіщає сайт «from.ua». - Згідно з вимогами до закінчення прокурорської перевірки припиняється узгодження і затвердження документації із землевідведення (кожного разу - на десятки гектарів), припиняється реєстрація держактів адміністрацією і управлінням земельних ресурсів. Про результати виконаних вимог чиновники зобов'язані повідомити прокуророві». <p>Саме через таку організацію роботи в Обухівському районі істотно зросла кількість кримінальних справ і цивільних позовів щодо фактів незаконних землевідведень. Подібних показників, як зараз, Обухівська районна прокуратура не мала ніколи. <p>Так, «прокуратурою Обухівського району Київської області розслідувано та направлено до суду кримінальну справу стосовно колишнього виконуючого обов'язки керівника управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації.<p>Держслужбовець вчинив службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки, а саме вилучення із земель запасу державної власності земельної ділянки площею 29,7 га. Ринкова вартість ділянки, відповідно до Висновку про грошову оцінку, становить більше 10 мільйонів гривень. <p>Чиновник усвідомлював, що зазначена земельна ділянка розташована в межах центральної частини другого Витачівського городища – літописного Новгород-Святополча та є пам'яткою археології. Вироком Печерського районного суду м.Києва державного службовця визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначено відповідну міру покарання.<p>(по матеріалам сайту прокуратури Київської області) <p>І це лише невеличка частка того, що енергійна прокурорська команда на чолі з прокурором району Олегом Бучинським в останні роки повернула на користь держави. Загалом, кількість «відбитої» у горе-буржуїв Обухівської землі за останні півтора року сягає більше 1000 гектарів! <p>Гіркі чиновницькі заробітки <p>Так, 14 квітня 2010 року прокуратурою Київської області спільно з УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області затримано «на гарячому» першого заступника голови Обухівської державної адміністрації, який шляхом вимагання отримав від громадянина С. гроші в сумі 517 тисяч гривень в якості частини хабара. <p>Загальна сума оборудки становить 300 тисяч доларів США. Саме такі гроші чиновник мав отримати за позитивне вирішення питання про виділення у власність земельної ділянки, загальною площею 9,12 га.<p>За даним фактом прокуратурою області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України. Щодо підозрюваного обрано запобіжний захід – взяття під варту. Досудове слідство триває.<p>Зазвичай управлінці держадміністрацій використовують зв'язки з місцевими управліннями земельних ресурсів при оборудці земельних афер. Що стосується працівників Держкомзему – зараз слухається справа у суді заступника начальника Васильківської регіональної філії ДП ДЗК, який отримав 10 тис. доларів за реєстрацію договору оренди землі. Справа розслідувана. Перебуває у стані судового розгляду. <p>Тим часом, ряд громадських організацій підхопили ініціативу прокуратури по наведенню порядку у земельній сфері. Більше десяти організацій вимагають звільнити теперішнього голову Держкомзему Київської області Олега Кулініча, в зв'язку з чим планують провести в середині травня всеукраїнську акцію протесту під кожним обласним управлінням Держкомзему. http://vartainfo.com.ua/life/2010/05/17/taunhausi_kieva_ta_o_6851.html Mon, 17 May 2010 19:00:04 +0300 Новини Кількість угод на ринку таунхаусів цього року збільшилася на 15-25% порівняно з докризовим періодом. Зростання ціни зведе тенденцію, яка щойно з‘явилася, нанівець, вважають експерти. Незначна активізація на ринку заміської нерухомості є новою тенденцією. Покупців усе частіше цікавлять здвоєні будинку - таунхауси. "Якщо йдеться про нашу компанію, то з початку поточного року ми продали чотири таунхауси, а за весь минулий - один, а в 2008 році - три", - розповідає PR-менеджер компанії "Траєкторія" Дар'я Дружченко. За її словами, усе частіше стають покупцями рідні. Як правило, гроші на придбання таунхауса виручають від продажу три-, чотирикімнатної квартири в Києві. <p>Експерти пов'язуються збільшену популярністю таунхаусів з їх здешевленням. За даними консалтингової компанії «РеалЕкспо», за час кризи ціна таунхаусів знизилася на 20-50% - до $ 800-1300 за 1 кв.м залежно від місця розташування. <p>Директор компанії "РеалЕкспо" Віктор Коваленко повідомив, що середня вартість 1 кв. м в таунхаусі по Києву та області становить 1312 дол./кв.м.<p>Таким чином, сьогодні таунхаус можна придбати за $ 100-120 тис., що на 20% дешевше котеджу. До кризи через українську специфіку ситуація була протилежною. Спочатку таунхауси позиціонувалися як сегмент житла економ-класу, максимальна вартість якого не повинна перевищувати, за докризовими цінами, $300 тис. Однак недосвідченість вітчизняних девелоперів (наприклад, зводилися таунхауси площею більше 250 кв. м) призвела до подорожчання цього виду заміської нерухомості. Таунхауси мусили конкурувати з окремо розташованими котеджами. У результаті основна перевага таких будинків - співвідношення ціни і площі - нівелювалася. «Зниження ціни розставило все по місцях. Таунхаус - це житло економ-класу, а у нас ціна склалася на них, як на бізнес- і еліт-об'єкти», - наголошує начальник аналітичного відділу КУА «Бустер» Олександр Подолянко. <p>Плюси і мінуси таунхауса <p>За даними компанії «РеалЕкспо», всього в Києві і області налічується 41 таунхаус, що складає 17% від загальної кількості таунхаусів в Україні. У столиці вони розташовуються в готових котеджних містечках: «Сім'я», «Дипломат», «Совські ставки». В області таунхауси представлені в таких містечках: «Садок вишневий», «Зелений Гай», «Романово», «Три ріки», «Сосновий бір».<p>З історії Тown house виникли в Англії у XIX столітті як родові гнізда. Дорослі нащадки з благополучних сімей, які прагнули жити окремо, але поруч із батьками, ділили і перебудовували великі батьківські будинки<p>У зв'язку з обмеженим простором, на якому розташовується таунхаус, його планувальна структура має вертикальний вектор розвитку. Найбільш економічно обґрунтована площа - від 120 до 200 кв. м. Перший поверх займає вітальня, кухня, їдальня та підсобні приміщення, а спальні кімнати, дитяча і кабінет розташовані на другому і третьому поверхах. Також на першому поверсі розташовані вітальня, хол, котельня та ін. технічні приміщення. Як правило, там же розташований і гараж. <p>Аналітик компанії «Аврора Девелопмент» Наталя Долгова зазначає, що таунхаус - це поки що принципово новий тип нерухомості для українського і, в першу чергу, київського ринку заміської нерухомості. «Сам тип об'єкту вже можна назвати перевагою - це щось середнє, альтернатива між звичайною міською квартирою (де душно, тісно і шумно) та заміським будинком (де є своя приватна територія, свіже повітря і тиша). Основна перевага, з точки зору моральних благ, це заміський стиль життя: розміщення в екологічно чистих районах, порівняно близько розташованих до міста (висока транспортна доступність), приватність житла», - розповідає вона. У забезпеченні комфорту відіграє роль також наявність власної прибудинкової території, окремого входу до квартири. У таунхаусі є можливість облаштування, як з точки зору облаштування, так і встановлення систем життєзабезпечення будівлі з більшою легкістю, ніж у багатоквартирному будинку. Також плюсом є наявність гаража. http://vartainfo.com.ua/life/2010/04/14/shok_chernobyl_vedet_6695.html Wed, 14 Apr 2010 12:04:39 +0300 Новини <i>Психологические и социальные последствия аварии на Чернобыльской АЭС значительно превосходят ее влияние на физическое здоровье людей…</i> Хотя со дня термохимического взрыва 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС, 26 апреля 1986 года, минуло уже почти четверть века, его тень продолжает мрачно нависать над нами. В Белоруссии, России и Украине - трех наиболее затронутых этой техногенной аварией странах - число чернобыльцев, то есть граждан, официально признанных пострадавшими вследствие Чернобыльской катастрофы и имеющих право на различные льготы и компенсации, составляет около шести миллионов человек. Среди них - и непосредственные участники ликвидации последствий аварии в зоне повышенной радиации вокруг АЭС (их более полумиллиона), и эвакуированные жители загрязненных территорий, и их дети.<p>ИНФОРМАЦИОННЫЙ СТРЕСС<p>Несмотря на то что на медицинское обеспечение чернобыльцев государство выделяет значительные средства, эта категория граждан остается одним из существенных источников социального и политического напряжения в обществе. Создается ощущение фатального тупика, хронической неизлечимости чернобыльских ран. Думается, связано это с тем, что аварию на ЧАЭС рассматривают почти исключительно как радиационную катастрофу. Именно радиация - физический агент - кажется малоосведомленным людям ее главным поражающим фактором.<p>Между тем факты свидетельствуют, что даже среди ликвидаторов лучевой болезнью страдают единицы. К ней приводит доза в 100-200 рентген, к тяжелой форме - 400-600 рентген. Абсолютное же большинство ликвидаторов получили дозы меньше нескольких десятков рентген, и их негативное влияние на организм вполне сопоставимо с нарушениями, полученными в результате механического или теплового физического воздействия. Оказались незначимыми и другие медицинские последствия, которые в массовом сознании ассоциируются с Чернобылем, а именно рак и негативное влияние на репродуктивную функцию.<p>В опубликованном несколько лет назад отчете Министерства РФ по чрезвычайным ситуациям среди главных заболеваний чернобыльцев названы нарушения нервной и сердечно-сосудистой систем, а также психические расстройства, что противоречит фундаментальным биофизическим законам действия радиации. Это подтверждают и исследования украинского ученого-радиолога Сергея Амиразяна и его коллег: физическое здоровье практически одинаково и у ликвидаторов, и у профессионалов-ядерщиков, и у необлученного населения. При этом психическое здоровье ликвидаторов заметно хуже. Согласно выводам ученых, определяющее влияние на здоровье ликвидаторов имеют психосоциальные причины. Почему же они дали такой сокрушительный эффект?<p>Для этого, вероятно, надо ответить еще на один вопрос: почему крупный технологический инцидент на Чернобыльской АЭС воспринимается как глобальная трагедия? Является ли Чернобыль самой большой ядерной катастрофой, как ее часто называют? Безусловно, нет: последствия атомных бомбардировок Хиросимы и Нагасаки на исходе Второй мировой войны были куда более страшными и масштабными. Может быть, Чернобыль - самая большая техногенная авария? Тоже нет. На заводе "Юнион Карбайд" в Бхопале (Индия) в 1984 году в течение нескольких часов выброс ядовитого газа привел к гибели более чем трех тысяч человек и нанес серьезный ущерб здоровью свыше 20 тысяч людей.<p>Примечательно, что и предшествующие Чернобылю крупнейшие радиационные промышленные инциденты, а именно авария реактора АЭС "Тримайл Айленд" (Пенсильвания, США, 1979 г.) и взрыв на комбинате по производству плутония "Маяк" (Кыштым, Челябинская обл., СССР, 1957 г.) не оказали сколько-нибудь значительного влияния на умы людей, общественное сознание и развитие ядерной энергетики во всем мире. Чернобыльская же авария обрела статус глобальной катастрофы в силу уникального сочетание политических и технологических факторов.<p>Напомним, что взрыв на ЧАЭС произошел в начале процессов демократизации и перестройки в СССР, когда, с одной стороны, страна находилась в фокусе мирового внимания, а с другой - режим секретности в ней был поколеблен. Зашатался железный занавес, отделявший СССР от мира и препятствовавший не только свободному движению потоков людей и товаров, но и - в первую очередь - информации.<p>Что касается технологического аспекта, то взрыв на ЧАЭС совпал с началом массовой компьютеризации, результатом которой стало не просто увеличение скорости и объемов обработки и передачи информации, но и скачкообразная модернизация всех технологий, в том числе и диагностики (медицинской, химической, экологической и т. п.), и медиа (СМИ). Развитие диагностики позволило выявлять большее число патологических состояний здоровья, контролировать большие территории и контингенты людей.<p>Этот "скрининг-эффект" за счет технологического перевооружения, происходившего как раз в годы после чернобыльского взрыва, привел к увеличению числа регистрируемых случаев болезни, что целиком приписывалось Чернобылю. Столь же важно и то, что Чернобыль случился в момент становления глобального информационного общества. Компьютеризация кардинально увеличила возможности СМИ, возросли оперативность и яркость их сообщений, производимый ими (особенно телевидением) эффект, расширилась аудитория СМИ. Чернобыль стал первой крупной аварией глобализованного медиа-мира.<p>Указанные выше обстоятельства способствовали тому, что взрыв чернобыльского реактора "сдетонировал" вторичный информационный взрыв, беспрецедентный как по мощности, так и по широте охвата и протяженности во времени. Именно этот инфовзрыв и сделал из крупной технологической аварии катастрофу глобального значения.<p>НЕВИДИМАЯ ВОЙНА<p>Не удивительно, что для сотен людей Чернобыль стал причиной психологической травмы. К слову, ее возникновение и степень тяжести определяются не столько степенью физического повреждения организма (если оно вообще имело место), сколько той информацией, "смысловой нагрузкой", которые сопряжены с этим реальным или воображаемым повреждением. По существу, на информационную природу психотравмы указывал еще Зигмунд Фрейд после Первой мировой войны. Как отмечал психоаналитик, симптомы "невроза войны" иногда могут возникать без воздействия на человека механической силы, и выделял среди наиболее вероятных причин "травматических неврозов мирного времени" фактор испуга, внезапности угрозы. Более того, Фрейд даже считал, что наличие физической травмы, как правило, препятствует развитию "травматического невроза" (психотравмы).<p>В ходе дальнейшей научной и политической борьбы за признание психотравмы самостоятельной болезнью выявлялись общие симптомы и условия ее возникновения, которые в наиболее обобщенной форме определяются как "беспомощность перед лицом угрозы жизни". А то, что именно информация о реальном или предполагаемом ущербе здоровью формирует психотравму, как правило, оставалось вне поля зрения. Тут важно отметить, что речь идет не только о непосредственной, сенсорной, воспринимаемой органами чувств человека информации об опасности в окружающей физической среде, но и об информации как коллективном, коммунальном, социально опосредствованном продукте. Удар этой информации первыми приняли на себя именно чернобыльские ликвидаторы.<p>Взрыв реактора и то, что за ним последовало, - пожар на АЭС, радиоактивные выбросы и загрязнение местности, долговременные крупномасштабные работы по дезактивации территории - превратили довольно обширную закрытую зону (около 60 км в диаметре) вокруг аварийной ЧАЭС в необычную и экстремальную среду для человека. Известно, что такая среда может быть одновременно привычной рабочей (и лишь умеренно травматогенной) для подготовленного профессионала, рекреационной - для добровольно стремящегося в нее человека, который хочет испытать себя, новую обстановку и ощущения, и психотравматической - для того, кто попадает в нее неподготовленным или не по своей доброй воле.<p>Именно таков случай с Чернобылем. Большинство ликвидаторов были призваны из запаса через военкоматы или командированы с места работы. Радиационная опасность была для них невидимой, неосязаемой, о ней оказавшиеся в Чернобыле люди имели смутные, противоречивые, а часто и совершенно неверные представления. К тому же в силу социальных причин (отсутствие индивидуальных дозиметров; стремление руководства СССР преуменьшить масштабы последствий аварии; кризис доверия к официальным источникам информации) ликвидаторы не знали (или не были уверены в правильности сообщаемых им данных), на каком уровне радиации находятся, какую дозу получили. Таким образом, они находились в ситуации, которую считали угрожающей, причем опасность была для них непредсказуема как в пространстве (из-за невидимости), так и во времени (из-за незнания реальных последствий облучения).<p>Было бы принципиально неверным считать, что ликвидаторы в зоне испытывали только (или даже преимущественно) боязнь, страх, испуг. Конечно, там присутствовали и мужество, и самопожертвование, и даже экзистенциальные переживания. Важно и то, что многие участники ликвидации последствий катастрофы воспринимали эту ситуацию не только как угрозу, но и как личностно-значимый вызов. То, что часть ликвидаторов понимала критическую важность выполняемых работ, уникальное общественное и личное значение этого момента в своей жизни, несомненно, служили положительным, "антипсихотравматическим" фактором. Это обстоятельство выявляет существенную разницу между ликвидаторами 1986-го, работа которых была в фокусе общественного внимания (по крайней мере до закрытия реактора саркофагом в ноябре 1986 года), и ликвидаторами последующих лет, чья работа в зоне стала восприниматься обществом как рутинная, грязная и малопрестижная.<p>Целый ряд признаков делает опыт ликвидаторов аварии на ЧАЭС похожим на опыт войны для ее ветеранов. В обоих случаях человек действует (часто длительное время) против враждебной силы, угрожающей его здоровью и жизни; причем, как правило, делает это по принуждению, в условиях недружественной социальной среды. Однако есть и принципиальное отличие, хорошо сформулированное одним из собеседников писательницы Светланы Алексиевич, автора документальной книги "Чернобыльская молитва": "Из Афгана я вернулся, я знал - буду жить. А в Чернобыле все наоборот: убьет именно тогда, когда вернулся…". В свою прежнюю, "до-зонную" среду ликвидатор возвращался с меткой Чернобыля, весьма значимой и для него самого, и для его окружающих. Как же социальная среда, в которую он попадал, "прочитывала" эту метку? Как "декодировался" этот знак? Об этом - в следующей публикации.<p>Сергей Мирный http://vartainfo.com.ua/life/2010/03/19/pochti_dve_tysjachi__6491.html Fri, 19 Mar 2010 19:07:19 +0300 Новини Около 2 тыс. подписей собрано под письмом-обращением к президенту Украины Виктору Януковичу и премьер-министру Николаю Азарову. К новой власти обратились работники социальной сферы с.Счастливое и села Пролиски, а также жителей с.Требухов Броварского района Киевской области. В своем письме они требуют восстановить их права на землю и отменить незаконно выданные правительством Тимошенко земельные акты. Письмо было направлено в пятницу президенту и премьеру.<p> <p><b>ВІДКРИТИЙ ЛИСТ<p>представників соціальної сфери сіл Щасливе та Проліски Бориспільського району та жителів с.Требухів <p>Броварського району Київської області </b><p><i>Шановний Вікторе Федоровичу! <p>Звертаємось до Вас з надією на те, що з приходом до влади нових послідовних, виважених та порядних політиків нарешті буде подолано корупцію та наші конституційні права на землю будуть поновлені.<p>Після того, як ми прочитали статті в інтернет-виданні «Лівий берег» «Юрій Вязьмітінов: «Вважаю, що голова Держкомзему виконував кримінальні доручення Кабміну» та «Юрій Вязьмітінов: «Якщо влада продовжує уникати відповідальності, то потрібно її оновити», стало зрозуміло, чому наші земельні проблеми досі ніхто не вирішував. Хто ж буде вирішувати, коли увесь Держкомзем «хворіє» корупцією?<p>Ці сміливі зави заступника начальника Головного управління Держкомзему у Київській області вселили в нас надію, що ми не одинокі в своїй боротьбі з несправедливістю, що є люди навіть у владі, яким не байдуже, яким обличчям дивиться держава на свій народ, і як вона до нього відноситься.<p>Прем’єр-міністр України Азаров М.Я. 15.03.2010р. в своєму зверненні до народу України «Україна для людей: робота для нової якості життя» сказав, що: <p>"Громадяни дали чітку відповідь і сигнал політикам - нинішня ситуація в країні дійшла до критичної межі і потрібні зміни. Наше завдання – повернути народу відповідальну, ефективну та справедливу владу. Ми прикладемо максимум зусиль, щоб Україна стала: <p>- Державою з безумовним верховенством закону, без корупції і диктату «політичної доцільності».<p>- Державою, що забезпечує права і свободи громадянам в своїй країні і захист – за її межами.<p>-Державою, де не буде різкого майнового контрасту, а середній клас буде складати більше половини населення.<p>Воснову роботи Уряду будуть покладені цілі, визначені програмою Президента України Віктора Януковича «Україна для людей». Особлива увага буде зосереджена на реформуванні судової системи, подоланні корупції та захисті прав власності в Україні. <p>Я впевнений, що результат буде досягнуто. Найголовніша наша мета – покращення якості життя людей».<p>З 2007-2008 років до теперішнього часу ми звертаємося і шукаємо правди та справедливості. Просимо захистити наші інтереси та інтереси Держави, адже нашу землю нахабно вкрали, незаконно видавши у 2007-2008рр. по підроблених розпорядженнях Бориспільської та Броварської РДА державні акти на право власності на наші землі юридичним та фізичним особам (по даним фактам порушено кримінальні справи). Ці особи не мають жодного відношення ні до працівників соціальної сфери с.Щасливе та с.Проліски, ні до колишніх членів КСП «Требухівське», яким по законодавству ця земля повинна належати.<p>На наші неодноразові звернення до Президента України – Ющенко В.А., Кабінету Міністрів України – Тимошенко Ю.В., правоохоронних органів, керівництва Держкомзему – Кулініча О.М., органів місцевої влади – голови Київської ОДА та голів районних державних адміністрацій - нам відповідали тільки відписками, в яких перекладали відповідальність один на одного.<p>Ми довго не могли зрозуміти, чому так виходить, а потім дізналися, що нашою землею «опікуються» народні депутати від БЮТ, вони ж мають своїх ставлеників і в органах Держкомзему, і в судах, і в правоохоронних органах і …всюди. Як ті рослини-паразити – омела, що годуються за рахунок здорових дерев – вони проникають в органи державної влади, живляться її соками, спотворюють правду, наживаються на чесних людях, захоплюють все рухоме і нерухоме в своє володіння.<p>Свідченням цього є факт, що до теперішнього часу керівництвом Держкомзему не вжито заходів реагування на наші звернення. Вважаємо, що затягування по даній справі і небажання голови Держкомзему Кулініча О.М. втрутитись та вжити заходів щодо негайного скасування незаконно виданих експертних висновків та держаних актів на право приватної власності на наші земельні ділянки, є наслідком, саме, незацікавленості керівництва Держкомзему у захисті конституційних прав громадян через власну зацікавленість і зацікавленість третіх осіб, примхи яких виконує Держкомзем.<p>Як нам стало відомо, по закону голова Держкомзему України має право скасувати незаконно видані державні акти на право власності на земельні ділянки, не залучаючи до цього судові органи. Але, мабуть, йому це не вигідно.<p>Півроку ми спостерігали, як пан Кулініч О.М. разом з пані Тимошенко Ю.В. (яка в своєму виступі в Українському домі в Києві сказала, що це є самий більший її друг, який все робить для того, щоб громадяни України отримали безкоштовно державні акти на право власності на земельні ділянки за її постановою № 844) «під ручку» їздили по всій Україні, при цьому, вони демонстративно роздавали очікувані державні акти деяким людям, але, мабуть, тільки тим не багатьом, чию землю не встигли захопити олігархи. Весь цей фарс супроводжувався голосними заявами пана Кулініч О.М. про боротьбу з корупцією та турботу про народ.<p>Особливо зворушливим виглядає святкування 06.01.2010р. Святвечора Кулініча О.М. разом з Прем’єр-міністром України та депутатом від БЮТ Міщенком С.Г. в с.Калинівка Броварського району.<p>А ми вірили цим людям. До останнього вірили. Навіть і не здогадувались, що всі вони разом після наших звернень лише більш ретельно намагаються приховати докази порушень наших прав та позбутися свідків.<p>Але протягом всього часу, що ми шукали правди в органах Держкомзему (понад 2 роки), на нас звернули увагу тільки перед президентськими виборами. Але і тоді, нашим питанням займався заступник Кулініча О.М., бо особисто розмовляти з нами голова Держкомзему не насмілився. І не тому, що побоявся наших скарг на роботу його відомства, а тому, що ми (близько двох тисяч заявників) – йому не рівня, мабуть, тривалі дружні відносини з Прем’єр-міністром України позбавляють високопосадовців поваги до простих людей.<p>Нам також прикро було дізнатися, що чи не єдина посадова особа системи Держкомзему України, яка звернула увагу на порушення наших прав, і довела до відома керівництва нашу проблему, - заступник начальника Головного управління Держкомзему у Київській області Вязьмітінов Ю.В. - тепер є не бажаною особою в Головному управлінні Держкомзему у Київській області, і голова Держкомзему України намагається всіляко залякати та позбутися цього працівника.<p>Корумпованість та кругова порука в Держкомземі настільки сильні, що навіть скарги 280 працівників та пенсіонерів соціальної сфери сіл Щасливе і Проліски Бориспільського району та 1407 пайовиків колишнього КСП «Требухівське» Броварського району Київської області – ними розглядаються, наче голка в стогу сіна!<p>А ми живі люди! В нас сім’ї, які потрібно годувати! Ця земля – хліб наш насущний, іншого в часи економічної кризи нам не дістати. То що ж це за ненажерливі феодали обіймають крісла Держкомзему, яким не страшні ні закони, ні людський осуд, ні доручення Президента України та Прем’єр-міністра України, ні викриття злочинних схем заволодіння земельними ділянками засобами масової інформації? Невже нова влада теж буде безсила подолати цих поміщиків від Держкомзему? <p>Ми звертаємось до Вас, шановний Вікторе Федоровичу, з проханням навести порядок у земельній сфері, притягнути до відповідальності недобросовісних чиновників, та захистити наші конституційні права на землю.<p>Просимо надати доручення Прем’єр-міністру України перевірити викладені факти та зобов’язати голову Держкомзему України: <p>- відновити у базі управління земельних ресурсів Бориспільського району кадастрові номери працівників соціальної сфери с. Щасливе, с. Проліски Бориспільського району Київської області, які були внесені до бази ще у 2004 році, а у 2007 році при «загадкових» обставинах зникли, та роздрукувати очікувані державні акти в недільний термін і видати їх працівникам соціальної сфери.<p>- скасувати незаконно видані державні акти на право власності на земельні ділянки, які по закону повинні належати членам колишнього КСП «Требухівське:<p>державний акт серії ЯЖ № 426183 від 19 травня 2008 року на право колективної власності ТОВ «Фелісія» на земельну ділянку площею49,5537 га;<p>державний акт серії ЯЖ № 426182 від 19 травня 2008 року на право колективної власності ТОВ «Фелісія» на земельну ділянку площею 39,2661 га;<p>державний акт серії ЯЖ № 426179 від 19 травня 2008 року на правоколективної власності ТОВ «Фінторг-Плюс» на земельну ділянку площею 39,2661 га;<p>державний акт серії ЯЖ № 426178 від 19 травня 2008 року на право колективної власності ТОВ «Фінторг-Плюс» на земельну ділянку площею 49,5537 га;<p>державний акт серії ЯЖ № 426184 від 19 травня 2008 року на право колективної власності ТОВ «Артікор Груп» на земельну ділянку площею49,5537 га;<p>державний акт серії ЯЖ № 426185 від 19 травня 2008 року на право колективної власності ТОВ «Артікор Груп» на земельну ділянку площею39,2661 га;<p>державний акт серії ЯЖ № 426180 від 19 травня 2008 року на право колективної власності ТОВ «Капітал Сел Траст» на земельну ділянку площею 39,2661 га;<p>державний акт серії ЯЖ № 426181 від 19 травня 2008 року на право колективної власності ТОВ «Капітал Сел Траст» на земельну ділянку площею 49,5537 га.<p>Та роздрукувати державні акти на право власності на земельні ділянки 1407 пайовиків-членів колишнього КСП "Требухівське", які є законними правонаступниками зазначених земельних ділянок.<p>Додатки: <p> 1. Від працівників соціальної сфери с.Щасливе та с.Проліски Бориспільського району Київської області - на 18 арк.<p> 2. Від власників земельних часток(паїв) КСП «Требухівське» в кількості 1407 чоловік – на 32 арк. </i><p> http://vartainfo.com.ua/life/2010/03/04/_pogranichnyj_konfli_6389.html Thu, 04 Mar 2010 17:35:56 +0300 Новини У Черновецкого забрали около ста гектаров в интересах жителей Днепропетровщины <p>Тема вынуждает задуматься: а если завтра по сто гектаров заберут у столицы Софиевская Борщаговка, Козин или там Княжичи? А что если этот «почин» подхватят и города — Борисполь, Вышгород, Бровары? Ну тогда, возможно, территория стольного града может ужаться до печерских холмов. Есть такое понятие, как «граница между населенными пунктами». Я далек от мысли называть такие рубежи священными и неприкосновенными. Но то, что перекраивать такие кордоны кому не лень, да еще по своему усмотрению нельзя — общеизвестно. Ведь стоит лишь открыть Земельный кодекс, как сразу прочитаем, что существует особый порядок изменения и установки таких границ. В этих сверхважных делах главное слово обязаны говорить соответствующие высокие властные структуры, а то и сама Верховная Рада Украины. Но что иногда наблюдаем. Самочинно пересмотреть сегодня такую границу — все равно, что на санках со снежной горки съехать. <p>К примеру, рядышком со столицей «живет и здравствует» такой поселок, как Коцюбинское. Тамошние депутаты взяли однажды да и перекроили на сессии границы родной территории, прибавив к своим землям дополнительно 72 гектара. Но вдруг выяснилось, что эти гектары закреплены за Киевом, в частности за Святошинским лесопарковым хозяйством. Вспыхнул громкий скандал. <p>Возникает вопрос: а не предусматривает ли технология перекройки границ «оземеливание» нужных людей? Проанализируем факты и документы. <p>Приняв в декабре 2008 года «историческое» решение о присоединении к поселку Коцюбинское 72 гектаров, местные депутаты пришли к еще одному выводу: этой землице, мол, не гоже пустовать. И за счет новой территории выделили полтысячи гражданам участки, в частную собственность, разумеется. <p>Когда в 2009-м этим странным «оземеливанием» поинтересовались мои коллеги из СМИ, поселковый голова Коцюбинского Вадим Садовский сообщил, что, дескать, люди получили наделы для строительства и обслуживания жилых домов. К тому же, согласно перспективному плану развития поселка, эта территория «забита» еще и под объекты соцкультбыта. <p>Получается, все — во благо соотечественников? Хорошо, но почему тогда в колокола ударила группа жителей Коцюбинского, усмотревших в этом «благодеянии» крамолу? Разберемся. <p>508 СЧАСТЛИВЧИКОВ <p>— К нашему поселку присоединено не просто чистое поле, а лес первой категории, — возмущался в беседе с корреспондентом житель Коцюбинского Николай Еременко, один из тех, кто выступил с протестом против этого решения. — Передав эту территорию частникам, власть тем самым лишила нас законного права посещать сей уголок природы — отдыхать там, собирать грибы. Новые хозяева лесных соток весьма оперативно получили госакты на землю и начали рубить деревья. Разве можно было оставаться равнодушным к такому дикому наступлению на природу? <p>Не сгущает ли тучи собеседник? В моем распоряжении есть акт обследования лесных кварталов, примыкающих к поселку Коцюбинское. Его составили ведущие научные сотрудники Института ботаники имени Н. Холодного НАН Украины, доктора биологических наук Павел Устименко и Дмитрий Дубина. Они пришли к выводу, что данный зеленый массив относится к первой группе лесов в категории «санитарно-гигиенические и оздоровительные», имеет определенную научную ценность. Здесь растут сосны, дубы, в том числе вековые, акация, клен... <p>Попутно заострю ваше, читатель, внимание на таком: опять в большую передрягу попал лес. Знаки подобной беды, кстати, — не только в Коцюбинском. В столичной области под топор пущены (или будут пущены в скором будущем) десятки больших и малых зеленых массивов. В связи с этим облпрокуратура неоднократно заявляла о вопиющем «дерибане» земли, который процветал в Киевском регионе. Кое-кого и наказали за такие делишки. <p>Народный депутат Украины Григорий Омельченко в разговоре с «ВЕДОМОСТЯМИ» заметил, что поселковый совет Коцюбинского не имел полномочий самостоятельно изменять границы населенного пункта за счет киевского леса и передавать эти участки в частную собственность. Омельченко направил в соответствующие высокие инстанции депутатский запрос. <p>Об этом «пограничном» конфликте стало известно и в правоохранительных органах. На жалобы протестующих жителей Коцюбинского отреагировала милиция. Заместитель главы МВД Украины Валерий Евдокимов сообщил авторам этих заявлений следующее: <p>«Установлено, что в соответствии с решением сессии Коцюбинского поселкового совета от 25.12.2008 г. 508 гражданам, в подавляющем большинстве жителям Днепропетровской области, выделены в частную собственность земельные участки — около <p>90 га, находящиеся на территории Киева... Выяснено, что государственные акты на участки по поручению их владельцев в основном получали несколько человек». <p>К слову, в Коцюбинском люди судачат, что лесные сотки здесь заимели не только «дачники» из далекой Днепропетровщины, но и некоторые местные депутаты. Гутарят и о том, что имения кое-кого из крутых «садоводов» опекают грозные охранные структуры, «прославившиеся» участием в ряде рейдерских захватов в регионе. Но мы малость отвлеклись. <p>Прочитав милицейский документ, вспомнилась параллель: пару лет назад на другой окраине столицы, в селе Мархаливка, которое раскинулось рядышком с Одесской трассой, с позволения высоких властей был разбит на участки 20-гектарный лесной массив и передан «особо нуждающимся». Почти по гектару здесь бесплатно «упало» в руки жителям Черкасской области, восточных регионов. Очень быстро эти наделы были проданы и перепроданы. А затем 20 гектаров отменного леса оказались под контролем нескольких влиятельных в регионе господ. Словом, вот так на Киевщине сколачивают капиталы. А что же прокуратура? Она оказалась бессильной навести порядок в Мархаливке. <p>РАБОТАЕТ СХЕМА! <p>Просится вывод: близ столицы счастливыми обладателями лесных участков ежегодно часто-густо становятся сотни чужаков из других городов и «весей» страны. Конечно, законодательство не запрещает им подавать в органы власти заявленьице на выделение земли. Но почему так получается, что выращивать помидоры или огурцы эта публика хочет непременно в сосновом лесу? И ведь власть идет навстречу таким оригинальным пожеланиям. Почему так происходит, что под строительство особняков обязательно надо «отдавать» уголок чудесной природы? Может быть, потому, что в законодательном механизме все еще существуют лазейки для всевозможных комбинаций с природными ресурсами. А где лазейки — там и чьи-то интересы. <p>А почему молчит Леонид Черновецкий? Киевский мэр вовсе не молчит, могут парировать в горгосадминистрации. В команде градоначальника наслышаны о скандально-известных 72 гектарах. В августе минувшего года мои коллеги из масс-медиа попытались узнать позицию столичных управленцев по этому вопросу. И услышали мнение зампредседателя КГГА Александра Луцкого: «Город принимает меры для прекращения противоправного распоряжения Коцюбинским поселковым советом землями лесохозяйственного назначения, которые находятся в черте Киева. Этот вопрос — на контроле у Киевского городского головы». <p>«Принимаются меры», говорите? Но какие? Где конкретный результат? Милиция передала материалы о «пограничном» споре в прокуратуру столичной области. Еще в прошлом году были возбуждены два уголовных дела. Когда расследование закончится — неизвестно. И пока оно идет, лесные участки на границе Коцюбинского и Киева превращаются в очень выгодный и ходовой товар. Изучите, к примеру, информационные ресурсы риэлторских контор. И вы увидите, что в том же поселке Коцюбинское уже продаются большие земельные наделы — по гектару и больше. Кто-то же ведь сколачивает такие жирные куски и выставляет их на продажу. А чего тут удивляться? Схема приносит большие деньги. Схема дает хороший для кое-кого результат. <p>Лесные участки на границе Коцюбинского и Киева превращаются в очень выгодный и ходовой товар<p>В течение двух лет органы прокуратуры столичной области возбудили 86 уголовных дел в сфере земельных отношений. К ответственности привлечено сто должностных лиц, возмещено <p>7,7 миллиона гривен ущерба. Кроме того, стражи закона помешали разбазариванию 13 544, 708 га земель. В суды заявлено 186 исков в защиту интересов страны и конкретных граждан. По результатам их рассмотрения государству возвращено 432,33 га земель. http://vartainfo.com.ua/life/2010/02/17/u_borot_bi_za_zemlju_6262.html Wed, 17 Feb 2010 09:52:45 +0300 Новини На околицях столиці з’являється дедалі більше «селянських дворів» у... лісах і «фермерських господарств» на землях, які лише людина з багатою фантазією може назвати ріллею. Та тільки жодного огірочка-помідорчика під ялинками-соснами ніхто не виростив. Як, утім, не зібрано жодного відра картоплі з псевдофермерських господарств. Чи до врожаю, коли йде жвава торговиця не плодами, а самою землею? Благо, попри потуги чиновників усіх мастей, нерозкраденої землі в Київській області поки що чимало. Тому чим ближче до столиці, тим більше «селян», котрі ведуть особисте селянське господарство або займаються фермерством практично на асфальті або й у заповідних зонах. Знатним городникам, яких захищають корумповані чиновники, багато що сходить з рук, — тільки дещиця їх потрапляє у поле зору правоохоронців. На кону — сотні мільйонів гривень, тому битва за землю у передмістях столиці торік не припинялася, і навіть розгорілася з новою силою. І, як у будь-якій битві, у ній є «постраждалі».<p>— Торік працівниками управління державної служби боротьби з економічними злочинами ГУМВС у Київській області було виявлено 105 злочинів у сфері земельних відносин. У сфері службової діяльності — 73 злочини, вісім фактів одержання хабарів чиновниками різних рівнів. Сума збитків за розкритими злочинами становить понад 105 млн. 903 тис. 20 грн., а предметом злочинних зазіхань є 495 га земель. З них 375 га — землі сільгосппризначення, п’ять — рекреаційного, природоохоронного та історико-культурного призначення, понад 100 га — лісового фонду, — розповів начальник відділу управління ДСБЕЗ Ігор Безкоровайний. — За порушеними кримінальними справами до відповідальності притягнуто 29 чиновників, із них 20 голів селищних і сільських рад, дев’ять працівників територіальних відділів земельних ресурсів.<p>Анатомія злочинів у сфері земельних відносин досить проста. Вона прозирає у всіх документах, які мають стосунок до земельних шахрайств. Відповідні документи дуже своєчасно зникають поки що у виняткових випадках (як це сталося, наприклад, із земельним архівом Броварського району). Зрозуміло, що без чиновників, котрі ставлять свої підписи на важливих паперах, інколи навіть не виходячи з кабінетів, аби на місці особисто розібратися по суті питань, не обходиться жодна земельна афера.<p>Вимагання та одержання хабарів службовими особами органів державної влади і місцевого самоврядування за вирішення питань, пов’язаних із земельними ресурсами, правоохоронці вважають типовими й характерними для столичної області. У цьому плані перший квартал минулого року приніс багатий «улов»: внаслідок реалізації оперативних матеріалів УДСБЕЗ прокуратурою області порушено кримінальну справу стосовно голови Баришівської РДА, голови Дернівської сільради і директора однієї із землевпорядних організацій. Трійця одержала хабар на суму 504 тис. грн. за підписання розпорядження про виділення земельної ділянки площею 3 га. Тоді ж прокуратурою області відкрито кримінальну справу щодо начальника управління з контролю за використанням і охороною земель у Київській області громадянином Д. Він вимагав хабар на суму 50 тис. дол. за складання акта обстеження земель одного з фермерських господарств на території Обухівського району. 30.08.2009 р. у результаті реалізації оперативних матеріалів прокуратурою області порушено кримінальну справу стосовно голови Порадівської сільради, який отримав 290 тис. грн. хабара за виділення земельної ділянки.<p>Оскільки вільних земельних ділянок у столичному регіоні залишається дедалі менше, ділки беруться за лісові зони. Всупереч закону, що забороняє приватизацію лісу, бізнесмени від землі виявляють готовність «освоювати» і його. Мабуть, за принципом: «уберем, и засеем, и вспашем». Багато охочих «розорати» бажану земельку, зокрема, у районі відомого завдяки земельним скандалам села Щасливе. 25.09.2009 р.,<p>за даними УДСБЕЗ, прокуратурою Бориспільського району порушено кримінальну справу щодо чиновників управління земельних ресурсів району. Правоохоронці побачили порушення закону при виділенні земельних ділянок лісового фонду в адміністративних межах села Щасливе загальною площею 7 га,<p>чим завдано збитків державі на суму 4 млн. 131 тис. грн.<p>А як можна організувати фіктивне фермерське господарство? Виявляється, просто. Використовуючи корумповані зв’язки в РДА, районних і обласному управліннях земельних ресурсів, організовують фіктивні фермерські господарства, до складу яких вводять сторонніх осіб. Потім земельні ділянки виводяться з фермерського господарства і перепродуються тим-таки «стороннім». Торік, за матеріалами УДСБЕЗ, прокуратурою Згурівського району відкрито кримінальну справу стосовно засновника й голови одного фермерського господарства, який подав неправдиві документи в Згурівську РДА, внаслідок чого чужі люди отримали земельні ділянки загальною площею 19,7315 га.<p>Схема використання псевдосадових товариств викривалася неодноразово, що не перешкоджає ділкам і надалі успішно нею користуватися. Зловживання службовим становищем з боку посадових осіб садових товариств, товариств індивідуальних забудовників, органів місцевого самоврядування і державної влади, які надають у володіння земельні ділянки під садові товариства та для ведення особистого селянського господарства на підставних осіб, характерні для столичної області. Наприклад, за матеріалами УДСБЕЗ, прокуратурою Вишгородського району порушено одну з типових для цієї сфери кримінальних справ, суть якої — незаконне заволодіння земельною ділянкою площею 23 га, розміщеною в адміністративних межах Лебедівської сільради шляхом створення фіктивних садових товариств.<p>А в деяких місцях взагалі почали виділяти земельні ділянки без рішень відповідних рад. Особливих успіхів у цьому досягли в селі Красилівка Броварського району. Та таких, що Броварською міжрайонною прокуратурою за матеріалами УДСБЕЗ було порушено кримінальну справу щодо службових осіб Красилівської сільради. Вони зловживаючи своїм становищем, без рішень сесії сільради надали дозвіл на виготовлення технічної документації для підготовки держактів на право власності на земельні ділянки для 78 громадян, чим завдали збитків державі на суму 1 млн. 242 тис. грн.<p>Про те, що в Красилівці повним ходом іде дерибан землі, сигнали надходили й раніше. І протокол про нібито законні земельні операції тут було фальсифіковано далеко не один. За інформацією правоохоронців, допити тутешніх сільських депутатів у рамках порушеної кримінальної справи свідчать: ті були не в курсі незаконних землевідведень, і такі питання на сесіях не обговорювалися. Слідство встановило також, що ті, хто отримав дармову землю у престижному районі, — люди підставні: вони навіть не отримували на руки жодних рішень.<p>Видача держактів на неіснуючі землі або на земельні ділянки, на котрі вже було видано державні акти, — ще один із варіантів земельних шахрайств. І минулий рік виявився щедрим на такі приклади. Так, за матеріалами УДСБЕЗ, Генеральною прокуратурою України було порушено кримінальну справу стосовно директора одного з товариств Г., який незаконно видав держакти на право приватної власності на земельні ділянки, чим завдав шкоди державі на суму 3 млн. 558 тис. 564 грн. А прокуратурою Обухівського району було заведено кримінальну справу на начальника районного відділу Державного земельного кадастру, який здійснив шахрайство шляхом продажу неіснуючих земельних ділянок на території Підгорецької сільської ради площею 22 га, чим було завдано матеріальних збитків на суму 1 млн. 931 тис. 625 грн.<p>Тим, хто залишився на волі, навряд чи варто розслаблюватися. Покарання інколи приходить навіть із роками. Наприклад, 28 травня минулого року прокуратурою Київської області за матеріалами УДСБЕЗ було порушено кримінальні справи стосовно громадянина К., який у серпні 2004 року, перебуваючи на посаді голови Іванковицької сільради, підробив рішення сесії сільської ради про надання дозволу на складання проекту землевпорядкування на виділення земельної ділянки загальною площею 10 га за рахунок земель запасу в межах села Іванковичі. http://vartainfo.com.ua/life/2010/02/10/komendants_ka_godina_6175.html Wed, 10 Feb 2010 23:35:24 +0300 Новини Після 22:00 усім неповнолітнім без супроводу батьків заборонено ходити до нічних та інтерактивних клубів, закладів дозвілля та громадського харчування. Хто порушить цей припис, тому "світить" візит до відділку міліції та оповіщення батьків. А з тата і з мами, які відпускають своїх чад у нічні клуби після десятої години вечора, можуть стягнути штраф. Така тенденція прослідковується у діях місцевих влад. Чи є такі дії виходом із ситуації? Правоохоронці активізують свою роботу по перебуванню неповнолітніх у розважальних закладах у заборонений час. Протягом кількох тижнів вони будуть направляти порушників у відділення міліції і сповіщатимуть про затримання їхніх батьків. <p>Далі на батьків, які відпускають дітей у клуби та розважальні заклади після десятої вечора, чекатимуть штрафи у розмірі від 1 до 4 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. <p>Складатимуть відповідні адмінпротоколи і на керівників розважальних закладів, де будуть знаходитись на момент затримання неповнолітні. Якщо тричі в одному закладі буде зафіксовано порушення, пов'язане із невиконанням рішення виконкому, буде розглядатись питання про його закриття. <p>...щоб подолати підліткову злочинність <p>Торік у Вінниці підлітки скоїли 150 злочинів і половина з них відносяться до категорії тяжких, тому доводиться вживати заходів, пояснюють у Вінниці.<p>Найчастіше підлітки крадуть гроші, майно та транспортні засоби, грабують, беруть участь в розбійних нападах, займаються шахрайством, наносять важкі тілесні ушкодження. Всього у скоєнні злочинів брало участь більше сотні підлітків.<p>Втім, у Вінницькій міськраді наголошують, що про комендантську годину мова не йде. <p>Як зазначила у коментарі "Радіо Свобода" керівник прес-служби Вінницької міськради Аліса Мисловська, Вінницька міська рада вирішила обмежити перебування підлітків у розважальних закладах, передусім заради їхньої ж безпеки.<p>"Це комп'ютерні клуби, дискотеки, нічні клуби, різні заклади громадського харчування, які працюють пізно ввечері. Взагалі-то була певна ініціатива правоохоронних органів, піти шляхом Житомира, де було введено комендантську годину, спробувати у Вінниці таким чином подолати підліткову злочинність", - повідомила Аліса Мисловська. <p>...щоб підвищити рівень батьківської відповідальності<p>Запровадити комендантську годину для неповнолітніх так само планують у Харкові. Із відповідною пропозицією до міської ради вже звернулася служба у справах неповнолітніх, разом із правоохоронцями.<p>Сказати "Так " комендантській годині міліцію змушує зростання рівня підліткової злочинності. Через кризу малолітні злочинці все більше крадуть мобільних телефонів і навіть просто біля крамниць вихоплюють у людей пакети із продуктами, повідомила Радіо Свобода керівник прес-центру обласного управління внутрішніх справ Лариса Волкова. <p>"Перед Новим роком люди поверталися з супермаркетів, і злодюжки просто у людей вихоплювали сумки з рук. Крали їжу. Такого раніше не було...", - зауважує Волкова.<p>Комендантська година, зі слів правоохоронців, спрямована перш за все на те, щоб підвищити рівень батьківської відповідальності. Дорослі мають розуміти: з їхньою дитиною нічого не станеться, якщо вона раніше повертатиметься з дискотеки, а біля клубу її чекатимуть батьки. <p>Батько трьох дівчат, Сергій, ініціативу правоохоронців підтримує. Каже, увечері боїться відпускати дітей самих на вулицю. <p>"Я, як батько, обома руками за! Від гріха подалі. Ні для кого не секрет, що старшокласники у пізній час біля кіосків розпивають спиртне. А ті батьки, які відпускають погуляти дванадцятирічних дітей пізно ввечері, вони повинні нести відповідальність", - зауважив Сергій. <p>Ймовірно, якщо у Харкові заборонять дітям з'являтися на вулиці без супроводу дорослих, то після 23:00 години.<p>Зараз, за останні 5 років, рівень підліткової злочинності в Україні знизився, повідомив перший заступник начальника департаменту у справах неповнолітніх МВС України Юрій Широкий.<p>Кожний другий злочин, скоєний підлітками, - крадіжка, хоча є і більш тяжкі. У міліції підтримують запровадження обмежень для підлітків щодо відвідування розважальних закладів у пізній час. <p>"Це не комендантська година - це відповідальність батьків за те, що діти у вечірній час знаходяться бездоглядні. У вечірній час вони стають особливо незахищеними і відносно них скоюються злочини, особливо пограбування та крадіжки. Ми вносили пропозиції і робота проводиться. Я знаю, що в деяких областях керівники розглядають можливість прийняття таких мір", - розповів Юрій Широкий. <p>Комендантську годину для профілактики дитячої злочинності іноді запроваджують і у деяких країнах Заходу. Особливої популярності серед французів такий профілактичний захід, як комендантська година, набув після масових безладів та спалювань автомобілів групами підлітків.<p>Загалом по Європейському Союзу, за статистикою, аж 15% правопорушень - справа рук неповнолітніх. Головні установи співдружності, зокрема, Європарламент, шукають як боротися із цим феноменом. <p>Євродепутати, з допомогою педагогів, психологів та інших експертів, шукають насамперед, джерела зростаючої агресивності дітей та їх злочинних нахилів. Останні дослідження свідчать, що у першу чергу, слід обмежити потік насилля у дитячій розважальній сфері: гральних пристроях, комп'ютерних програмах та Інтернеті. <p>Психологи твердять, що це скоротило б дитячу злочинність та агресію на 40-50%. <p>Правозахисники проти запровадження комендантської години<p>Такі обмеження для підлітків є незаконними, наголошує, зі свого боку, правозахисник Євген Захаров. <p>"Це порушення свободи пересування, яке гарантується Конституцією України і цього не можна робити. Якщо будуть бажаючі подавати до суду щодо цього рішення, як такого, що порушує права люди (а подавати треба до Адміністративного суду), то ми підтримали б такий позов", - каже Захаров. <p>Як нагадують правозахисники, стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, за винятком обмежень, які встановлюються законом. І у будь-якому разі вирішувати питання, які стосуються права українців на пересування може лише Верховна Рада, а не місцева влада. <p> http://vartainfo.com.ua/life/2009/12/23/_nado_konchat_s_prok_5878.html Wed, 23 Dec 2009 15:19:52 +0300 Новини Следствие по делу об убийстве таращанского прокурора Сергея Мрука закончено. Скоро помощник убитого прокурора, выступивший организатором преступления, предстанет перед судом вместе со своим родным братом, взявшим на себя роль киллера Напомним, 27 сентября нынешнего года прокурор Таращанского района Киевской области Сергей Мрук был убит выстрелом из винтовки в собственном рабочем кабинете. Сотрудники правоохранительных органов вычислили убийц в течение нескольких дней. Преступниками оказались... помощник убитого 27-летний Геннадий Багрий и его родной брат Олег (имена обвиняемых изменены). После ареста братья признались в злодеянии: выяснилось, что помощник прокурора организовал убийство своего начальника, а брат был исполнителем.<p>Однако мотив, по которому молодой юрист отправил на тот свет своего руководителя, показался правоохранителям нелепым. Багрий твердил: «Мрук замучил своими придирками, по нескольку раз заставлял бумаги переписывать!» Не веря в то, что причиной убийства было простое желание отомстить чересчур требовательному начальнику, следствие отработало все возможные версии. С этого и начался наш разговор со старшим следователем по особо важным делам Генеральной прокуратуры Украины Арнольдом Серебряковым.<p><b>«В обрез Багрий зарядил только один патрон, заметив: «Нам хватит»</b><p>- Арнольд Анатольевич, Багрий в свое время закончил Харьковскую юридическую академию и успел поработать следователем. Решившись на убийство, он прекрасно понимал, что может оказаться за решеткой до конца жизни. Мне кажется, что мотив преступления должен быть очень весомым.<p>- Мы проверяли все возможные варианты. Первое, что в таких случаях приходит в голову, - денежный интерес. Эту версию отрабатывали тщательнейшим образом. Может быть, помощник, работавший в Таращанской прокуратуре чуть больше года, пытался за деньги незаконно что-то «порешать», а прокурору стало об этом известно? Провели инвентаризацию всех уголовных дел, которыми занималась прокуратура, - ничего не нашли. Может, у помощника был собственный бизнес? Нет. Тараща - такой маленький город, где это невозможно было бы скрыть. Замешана женщина? Нет такой. Тем более что Геннадий, как рассказывали его приятели, не слишком-то общался с девушками, считал, что для женитьбы и серьезных отношений он еще не созрел. В итоге остановились на том мотиве убийства, который он сам озвучил на первом же допросе, а именно - обида на постоянные замечания со стороны начальника.<p>Впрочем, все, кто общался с Багрием, подтверждают: Гена часто обижался на прокурора. Самовлюбленный по натуре, он очень болезненно воспринимал все его замечания. Приезжая домой в Попельню, жаловался родителям. Отец однажды даже сделал ему замечание: «Ты работаешь в прокуратуре всего несколько месяцев, а твой начальник - опытный юрист. Наверное, он прав, когда тебя поправляет». Не встретив сочувствия, сын прекратил жалобы, даже как-то раз обронил в разговоре с отцом: «Ты был прав, прокурор - настоящий профессионал!» Но на самом деле Гена так не думал. В душе у помощника накапливалась обида, которую он теперь высказывал младшему брату Олегу. Тот - тоже юрист, служивший по специальности в одной из военных частей Житомирской области, - слушал и сочувствовал.<p>В начале лета Геннадий, по словам брата, впервые произнес фразу типа «Прокурора надо убирать». Олег не воспринял это всерьез, посчитав заявление брата бравадой. Однако спустя какое-то время (приблизительно за месяц до преступления) Гена выразился вполне конкретно: «Надо кончать с прокурором, замучил совсем». И добавил: «Ты должен мне помочь».<p>Тут нужно охарактеризовать Олега. Он младше брата на три года, мягкий, слабохарактерный. Я его спрашивал: «Ну ты же взрослый человек, сам юрист. Ты понимал, куда идешь, что делаешь?» Он даже ответ сформулировать не мог. Бормотал что-то вроде того, что «старался уйти от этого, но брат последнее время звонил чуть ли не каждый день: приезжай, приезжай». Утром в последнее воскресенье сентября Гена снова позвонил: «Сделаем это сегодня. Прокурор сейчас на работе». Олегу ничего не оставалось, как явиться в Таращу.<p>- Получается, брат выступал только исполнителем?<p>- Да. Обрез многозарядной малокалиберной винтовки, маску, перчатки, запасную камуфляжную куртку - все подготовил помощник прокурора. Встретил брата, отвел его в гости к своему приятелю Алексею. Познакомил молодых людей, причем Олега почему-то представил не братом, а товарищем, назвал другим именем. И, предложив брату поспать, пообещал, что зайдет за ним вечером.<p>(Из разговора с квартирной хозяйкой, у которой Багрий снимал комнату, выяснилось, что Геннадий частенько врал и вообще вел себя так, как будто постоянно развлекался детской игрой в шпионов. Например, говорил всем, что его родители живут в Боярке, хотя на самом деле его семья жила в Попельне. Утверждал, что его отец - военный «с большими погонами», хотя тот - учитель в школе. Окружающие верили ему, не имея оснований подозревать юриста в мелкой лжи. - Авт.)<p>В семь часов вечера Багрий, закончив дежурство, покинул прокуратуру. Дома у Алексея помощник прокурора на листочке начертил брату схему здания, объяснил, где находится кабинет прокурора. Никаких общих действий на тот случай, если покушение не удастся (в здании прокуратуры окажется посторонний или, например, заклинит оружие), они не обсуждали. В общем, серьезной подготовкой к преступлению это не назовешь. В обрез Багрий зарядил только один патрон, заметив: «Нам хватит». А брат, по его словам, до последнего надеялся, что никого убивать не придется.<p><b>«Увидев, что убийца растерялся, прокурор начал осторожно приближаться к вооруженному человеку в маске»</b><p>- Алексей, которого братья взяли водителем, знал о готовящемся преступлении?<p>- Утверждает, что ни о чем не догадывался. По его словам, они собирались втроем поехать в кафе в соседнее село Довгалевское, чтобы отметить присвоение Багрию звания юрист третьего класса - до этого помощник прокурора числился стажером. Пока братья совещались за столом, водитель ходил по комнатам, хлопоча по хозяйству и не вникая в разговор. Потом Гена скомандовал: «Выходим, садимся!» Кстати, и автомобиль оказался в их распоряжении случайно. 30-летний Алексей, бывший участковый милиционер, зарабатывал на жизнь автосервисом, и один из владельцев не забрал машину вовремя. Сели: помощник прокурора - рядом с водителем, брат - сзади. Когда проезжали мимо прокуратуры, помощник попросил остановиться. Вышел из автомобиля, потом вернулся и сказал: «Все в порядке, прокурор на месте». Он снова сел на переднее пассажирское сиденье и сказал: «Все, иди!» Второй пассажир вышел из салона, прихватив с собой два полиэтиленовых пакета.<p>Зайдя в вестибюль, Олег Багрий достал из пакета оружие, надел перчатку на одну руку и маску и направился к кабинету прокурора. Я спросил у него на допросе: «Ты когда-нибудь видел прокурора?» - «Нет». - «А фотографии тебе брат показывал?» - «Нет». - «Ну а если на месте прокурора оказался бы кто-то другой?» Он замялся: «Ну, брат же сказал...»<p>В тот момент, когда киллер зашел в кабинет, прокурор стоял, облокотившись о стол, и смотрел бумаги. Подняв голову, Сергей Мрук увидел в дверном проеме человека в маске и с ружьем и замер от неожиданности. Убийца тоже растерялся. Почувствовав замешательство исполнителя, прокурор взял инициативу в свои руки. Он потихоньку обошел стол и начал приближаться к вооруженному человеку: «Парень, что ты хочешь?» Прокурор успел даже протянуть руки к обрезу, чтобы попытаться отнять его. Но тут стрелок попятился и нажал на курок.<p>На ходу складывая обрез и маску в кулек, Олег выскочил на улицу и через несколько секунд вновь оказался в машине. Помощник скомандовал водителю: «Заводи!» Тот завел двигатель, и троица направилась по задуманному ранее маршруту - в кафе в селе Довгалевском.<p>Водитель говорит, что заподозрил неладное, когда услышал выстрел, донесшийся из прокуратуры. Его подозрения подтвердил и состоявшийся между пассажирами разговор. «Ну что, попал?» - спросил Гена. Олег утвердительно кивнул.<p>- Киллер не знал, что прокурор еще нашел в себе силы позвонить по телефону и вызвать скорую помощь?<p>- Нет, стрелок ведь убежал сразу после выстрела. Увы, пуля задела сердце. Прибывшие на место происшествия медики уже не смогли помочь прокурору. Не успели еще убийцы доехать до кафе, как Гене позвонили из милиции и, сообщив об убийстве Мрука, попросили срочно подъехать в Таращанский РОВД. Тот, однако, не спешил. По мобильному срочно вызвал такси, чтобы сразу из кафе отправить брата домой в Попельню, затем попросил остановить машину и отнес куда-то в лес пакеты с одеждой убийцы и оружием. На заправке велел водителю набрать в пластиковую бутылку бензин.<p>Подъехав к кафе, помощник прокурора и водитель вышли из машины. Киллер был настолько напуган и подавлен, что остался сидеть внутри. В кафе мужчины заказали себе по стакану сока. Увидев знакомых сотрудников милиции, обсудили известие об убийстве прокурора. Затем подъехало такси, туда пересадили с трудом передвигавшегося исполнителя и отправились обратно в Таращу. По дороге остановились в месте, где Геннадий спрятал пакеты. Помощник прокурора попросил водителя облить бензином содержимое одного из них и поджечь. Объяснил просто: «Не хочу, чтобы от меня пахло бензином». Понимая, что сжигает улики, Алексей повиновался. Возражать приятелю, открывшемуся ему с новой страшной стороны, он боялся.<p>Всю ночь сотрудники милиции допрашивали возможных свидетелей преступления. Не стали исключением и работники прокуратуры. Помощник прокурора особых подозрений не вызывал, вел себя как обычно. Но на следующий день Гена Багрий снова затеял любимую игру «в шпионов».<p><b>«Я хочу дожить только до суда, чтобы узнать, сколько дадут брату»</b><p>- В обеденный перерыв помощник прокурора попросил стажера, у которого был свой автомобиль, отвезти его в лес для встречи с... сотрудниками разведки, - продолжает Арнольд Серебряков. - «Ну, ты сам понимаешь, ведь убили прокурора, - важно сказал он. - Мне разведчики должны передать кое-какой пакет». Юный стажер с готовностью согласился помочь. Сев в машину, они отправились по хорошо знакомой дороге в Довгалевское. Возле одной лесопосадки помощник вышел и через некоторое время вернулся с пакетом. «Через несколько километров он снова попросил остановиться, чтобы передать пакет уже другим «разведчикам», - рассказывал потом этот стажер. - Попросил у меня отвертку и ушел к реке». Отойдя на расстояние, с которого его не было видно с дороги, Багрий раскрутил обрез и швырнул его в реку. Найти оружие, несмотря на упорные поиски водолазов, не удалось - там сильное течение и толстый слой ила на дне. Но показания свидетеля-стажера имели большое значение для следствия.<p>- Как же смогли вычислить убийц?<p>- Именно благодаря свидетельским показаниям и оперативным разработкам. Сразу после задержания помощник прокурора отказывался от участия в убийстве, однако, припертый к стенке неоспоримыми доказательствами, признался в совершении преступления. Вначале он даже пытался взять на себя всю вину. Но на воспроизведении выяснилось, что он не знает, где находился прокурор в момент выстрела. Когда удалось установить, что в прокурора стрелял его родной брат, Багрий придумал другую версию. Он, мол, действительно постоянно жаловался брату на плохие отношения с прокурором. И вот когда они по пути в Довгалевское проезжали мимо прокуратуры, Гена кивнул на светящиеся окна: «Вон, мол, до сих пор сидит!» Тут, дескать, «брат психанул, выскочил из машины и в состоянии аффекта его убил». Однако шаг за шагом в ходе следствия нам удалось установить истинную картину преступления.<p>- А вы не интересовались у него чисто по-человечески, как он мог из-за каких-то своих амбиций и мелочных обид лишить человека жизни, оставить сиротой восьмилетнего ребенка? Родители самого Багрия остались одинокими на старости лет, брату светит большой срок, вплоть до пожизненного заключения...<p>- Конечно, спрашивал. Он говорит: «Ну что ж, так случилось». А в глазах - ни жалости, ни раскаяния. Наоборот, какая-то бравада: «Моя жизнь, считайте, закончена». Он отказывается от встреч с родителями: «Зачем это теперь нужно? Я хочу дожить только до суда, чтобы узнать, сколько дадут брату».<p>Родителей жаль. Они подавлены, разбиты случившимся. Оба учителя: отец преподает историю, мать - иностранный язык. Всю жизнь жили достойно, воспитали двух сыновей. Те, по словам соседей, росли спокойными, самостоятельными. Домашними. Братья были очень дружны между собой. Сами, без родительских стараний, поступили в вузы, получили образование, без протекции устроились на работу. Родителям оставалось только радоваться да ждать внуков. И тут - такое...<p><i>Мария Василь</i> http://vartainfo.com.ua/life/2009/12/09/bitva_za_zemlju_jak__5785.html Wed, 09 Dec 2009 20:21:29 +0300 Новини <i><b>"Верховний суд завалений справами, там черги на роки, а вони за 2–3 тижня приймають рішення на користь Глевахи"... "Я їм покажу півтора мільярда доларів і все решта"... "Котеджі треба зносити"...</i></b><p>З дня на день Верховний суд України остаточно вирішить долю 400 га землі під селищем Глеваха на Київщині. На селекційні поля, де десятиріччями Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України вирощував нові сорти пшениці та елітне насіння, претендує селищна громада Глевахи в особі її голови. За рахунок селекційних полів селище почало рости вшир. Тим часом на території спірної землі під столицею бурхливо ведеться будівництво... <b>Земля потрібна всім: і мертвим, і живим, і ненародженим</b><p>Співробітники Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ обурюються... <p>– Це катастрофа і для інституту, і для країни. Відрізати такий селекційний масив, який годує країну, – це злочин проти держави, – упевнений член-кореспондент Національної академії наук, заступник директора Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ Віктор Швартау. – Візиткою нашого інституту є близько 80 відсотків кращих сортів озимої пшениці, які створені, створюються і передаються у виробництво. Це все відбувається на землях ДП “Дослідне сільськогосподарське виробництво ІФРГ”. Селекційних центрів такого рівня у світі всього декілька. Наш у п’ятірці – це точно. Найпотужніші зернові компанії України будують свій бізнес на сортах пшениці нашого інституту. У центрі Москви розташовано близько 300 га орних земель Московської сільськогосподарської академії імені Тімірязєва. І ніхто навіть не подумає на них зазіхнути. <p>Але Глевахівська селищна рада спробувала заволодіти ласим шматком академічної землі. Усього НАНУ використовує близько 1000 га. Глеваха претендує на 400 з них. І вітчизняна Феміда частково їй у цьому допомогла. Це при тому що у 2002 році Глевахівський селищний голова Олександр Шепеленко власноруч підписав державний акт на право постійного користування землею, де зазначено, що Глевахівська селищна рада надає в постійне користування 971,21 га землі ДП “Дослідне сільськогосподарське виробництво ІФРГ НАНУ” “для вирощування й реалізації насіння сільськогосподарських культур, а також переробки іншої сільськогосподарської продукції”. <p>– Я підписав акт з однією умовою, про яку в академії не говорять: що вони передають нам частину земель, яка їм не потрібна, а також землю, яка знаходиться під об’єктами, – розповідає голова Глевахівської селищної ради Олександр Шепеленко. – Наприклад, раніше Академія наук передала нам 24 житлових фінських будинки, у яких проживає по дві сім’ї. І мали за будиночками передати землю, але не передали. Те саме стосується і 80-квартирного житлового будинку й гуртожитку, під якими знаходилася земля. Я звертався до директора Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ академіка Володимира Моргуна – доведіть питання до кінця, виведіть зі свого державного акту весь житловий сектор. Досі нічого не зроблено. <p>Звісно, що ні про які “умови” в державному акті на право постійного користування землею не йдеться.<p>– У межах населеного пункту Глевахи академія має 387 га, – продовжує Шепеленко. – Селищна рада неодноразово зверталася до НАНУ, щоб передали ділянку, яку вони не обробляють для розвитку населеного пункту. Величезна кількість землі в них не обробляється, засмічена бур’янами. Селище зростає дуже великими темпами. У на нас сьогодні більш як 100 тисяч населення. Розвиватися нема куди. Люди помирають, а нам нікуди ховати. Двоє кладовищ у селищі – в центрі. Відстань від кладовища до забудови має бути не менш як 300–400 метрів, а вони вже за 20–30 метрів від хат. 2,5 тисячі чоловік – у черзі на отримання земельних ділянок під забудову. <p>Судові процеси з метою заволодіння землею НАНУ розпочалися ще в лютому 2008 року. Які суди тільки не були задіяні в цій справі – починаючи від Васильківського міжрайонного до Вищого господарського. Нарешті дійшли й до Верховного суду. Його рішення від 18 серпня 2009 року просто приголомшило представників НАНУ – 400 га державної ріллі віддали Глевахівській селищній раді. Хоча в статті 84-й Земельного кодексу України йдеться про те, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, і “земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Національної академії наук України”. До того ж Указом Президента України від 20 січня 1992 року №43 «Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України» НАНУ передано в безстрокове користування державне майно та земельні ділянки без права зміни форми власності. <p>– Ці землі не підлягають вилученню й у комунальну власність переводитися не можуть – обурюється Швартау. – Верховний суд завалений справами, там черги на роки, а вони за 2–3 тижні приймають рішення на користь Глевахи. З якого дива? Це наскрізь корупційне, продажне рішення. <p>Відтепер, за його словами, він з васильківським прокурором спілкується частіше, ніж зі своїми аспірантами. <p><b>Смітник у пшениці </b><p>Проїжджаємо вздовж селекційних полів Інституту фізіології рослин і генетики.<p>– “Фаворитка”, “Колумбія”, “Смуглянка”, “Переяславка”, “Сонечко”... Усе створювалося тут, – розповідає про сорти пшениці, що вирощуються на полях, завідувач відділу екології і фотосинтезу Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ Олег Стасик. – Окрім пшениці, тут проводилися досліди з розробки нових технологій та вирощування кукурудзи, бобових, ячменю, гороху, раніше було більше цукрового буряка... Нам потрібне якісне зерно, гарні сорти. Сорти вироджуються, змінюються умови. Цю роботу не можна припиняти. <p>Коли ж бачимо посеред одного з полів, де зеленіє соковита озима пшениця, величезне сміттєзвалище. Виходимо з машини – дихати нічим. Сморід – на всю округу...<p>– Ось у таких умовах ми вирощуємо зерно, – з жалем констатує Стасик. <p>Аргументуючи відчуження земель у академії, селищна рада наголошує на нецільовому використанні землі. А сама на землях наукової установи, призначених для селекціонування й вирощування пшениці, утворила сммітєзвалище. Причому правоохоронні органи Васильківського району провели перевірку й установили, що земельна ділянка площею 0,5 га була виділена Глевахівською селищною радою офіційно під розміщення сміттєзвалища, для цього є всі необхідні документи. Тож сміття на пшеничних полях дислокується нібито цілком легально.<p>Проте сам голова селищної ради стверджує, що смітник уже рік, як закрито. <p>– Рішенням Глевахівської селищної ради колись був видано дозвіл на відкриття сміттєзвалища, – розповідає Шепеленко. – Потім було рішення про те, що воно вже давно закрите. <p>– Закрите? Чому ж там усюди “свіже” сміття? <p>– Свіжого сміття там немає. Звалище офіційно закрите. Ми уклали договір з Васильківським районними сміттєзвалищем, і офіційно вивозимо сміття туди. <p>– З якого числа закрите?<p>– Майже рік. Ми зараз проводимо його обваловку, зачистку... <p><b>Котеджі на пороховій бочці </b><p>На території ДП “Дослідне сільськогосподарське виробництво ІФРГ НАНУ”, прихованій ліском, розташовано цікавий об’єкт – науково-інженерний центр “Матеріалообробка вибухом” Інституту електрозварювання ім. Є. Патона. Поруч із ним, за правилами техніки безпеки, узагалі не повинно бути жодних забудов, не кажучи вже про житло. А в цій зоні робота вирує – будуються котеджі. <p>– Небезпечна зона сягає 272 метри (по колу). А котеджі будуються вже зау 100–120 м від нашого підприємства. Це не за моєю оцінкою, а оцінкою прокуратури, – розповідає заступник директора науково-інженерного центру “Матеріалообробка вибухом” Інституту електрозварювання ім. Є.Патона В’ячеслав Лашкевич. – Аналогічну відповідь дала державна інспекція земельного контролю в Київській області. Там є котедж, який будується за 80 метрів від нашого об’єкта. <p>Про небезпеку такого сусідства для пересічних громадян, мабуть, і говорити не варто. А від надзвичайної ситуації, запевняє директор, ніхто не застрахований. Адже щодня тут звантажують та розвантажують вибухівку, а ще й випробовують її. <p>– Якщо при завантаженні вибухне сховище, то навіть поза небезпечною зоною (далі ніж 272 м) повилітають вікна, а будівлі в межах зони будуть зруйновані, – застерігає Лашкевич. – Оглушить людей... Уламками сховища може когось і вбити. Ось які наслідки для тих, хто будується в небезпечній зоні. <p>Водночас Держгірпромнагляд не допустить, аби хтось мешкав так близько від небезпечного об’єкта. Тож Лашкевич побоюється, що їм скажуть вивезти вибухівку зі складу. <p>– Якщо приберуть склад – нас фактично треба буде закривати. А в нас унікальне виробництво, такого немає в колишньому Союзі. Полігон – науковий об’єкт, що є національним надбанням. Ми виготовляємо елементи динамічного захисту танків, забезпечуємо 98 відсотків запитів України перфораторними зарядами для нафтогазових свердловин. <p>Російські винищувачі теж комплектуються системами рятування, які створюються в цьому центрі. <p>У нових сусідах центр аж ніяк не зацікавлений. Тож виступив у судовій тяганині між Глевахівською селищною радою й Академією наук як третя сторона. За позовом НІЦ “Матеріалообробка вибухом” Вищий господарський суд 8 жовтня 2009 року скасував рішення двох попередніх судів (Київського міжобласного апеляційного і Господарського Київської області) та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції – Господарського суду Київської області. У відповідь селищна рада Глевахи подала касаційну скаргу до Верховного суду. <p>– За всією документацією такого підприємства “Матеріалообробка вибухом” у нас на території селища просто не існує. Воно колись існувало – у 60-х роки, а потім вони змінили свою назву, але ніде не зареєструвалися. <p>– Але ви ж насправді знаєте, що воно там є і що це досить небезпечний об’єкт, поряд з яким не можна будувати житло...<p>– Знаємо, що вони там є. Але ми досі знали, що на цьому підприємстві 10 тон вибухівки, – обурюється селищний голова. – Чому в центрі населеного пункту знаходиться такий об’єкт? Нема жодного погодження з селищною радою. Ми дізнаємося з газет, що об’єкт настільки небезпечний і потребує наявності буферної зони радіусом 7–10 км. Якщо воно потребує 70–10 км, то треба знести повністю такі населені пункти, як Глеваха, Боярка, Калинівка, Малютинка. І виселити приблизно 100 тисяч населення. Що для держави краще: переселити майже 100 тисяч чоловік чи виселити це підприємство? На території “Матеріалообробки вибухом” знаходиться столичне підприємство “Київрекламасервіс”, яке займається виготовленням і установкою рекламних щитів на трасі. “Вибуховики” здали своє підприємство в оренду і заробляють гроші. А свого нічого не роблять. <p>Лашкевич спростовує звинувачення Глевахівського голови. <p>– Він каже неправду. У нас є всі установчі й реєстраційні документи. Це знають і правоохоронні органи. І Шепеленку все чудово відомо. А один з недобудованих модулів центр і справді здає в оренду. Навіщо приміщенню пропадати? А так 100 тисяч гривень доходу на рік зайвими не будуть. Та це крапля в морі порівняно з оборотом капіталу, отриманого від безпосередньої діяльності підприємства, – запевняє Лашкевич. <p><b>Землю вартістю мільярд доларів роздають безплатно. Невже?</b><p>– Уявляєте скільки, коштує ця земля? 400 га – це більш як мільярд доларів, – каже Швартау. – Прокуратура подала до суду на тих, хто там будується, і виявляється, вони отримали всі землі безкоштовно. <p>Шепеленко це підтверджує. <p>– Так, земельні ділянки передаються безкоштовно. Наші доблесні академіки розповідають, що Глевахівський голова вже заробив на цьому 1,5 мільярда доларів. Якщо Верховний Суд знову підтвердить наші права на землю, то вони за свої слова відповідатимуть перед судом. Я їм дам півтора мільярда доларів і все решта...<p>– А за яким принципом ви роздаєте земельні ділянки? На цих територіях так активно будуються котеджі... <p>– Нічого там не будується. Ми тільки готуємо документи для того, щоби можна було провести забудову. Починаємо готувати проектну документацію. Академіки виїжджають у село Малютинку, фотографують там хати, які будуються, і починають розповідати, що то будують жителі Глевахи. <p>Сільський голова демонструє папірець зі списком потенційних кандидатів на заволодіння земельною ділянкою – мешканців Глевахи. <p>– Там нема жодного стороннього жителя, – наголошує Шепеленко. <p>Проте ми на власні очі спостерігаємо, що будується за 100 метрів від “Матеріалообробки вибухом”, які входять до спірних 400 га. Чи можуть жителі Глевахи дозволити собі масову забудову розкішними котеджами? <p>– Глевахівській селищній раді ці землі належать тільки три місяці, відколи з’явилося відповідне рішення суду, а будинки зводяться вже півроку, – каже прокурор Васильківського району Сергій Морозюк. – Вони не мають права роздавати землі. Прокуратура отримує зарплатню за захист державних інтересів, тому вона їх до кінця відстоюватиме.<p>– Якщо суд ухвалить рішення на користь академії, то що буде з будинками? – цікавимось у прокурора. <p>– Їх треба зносити. Вони й так і так підлягають знесенню, тому що перебувають у зоні складу з боєприпасами. <p>Нещодавно в пресі з’явилася інформація про те, що Васильківська міжрайонна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом внесення службовими особами Глевахівської селищної ради до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видачі недостовірних документів. Під час розслідування цієї кримінальної справи перевіряється і законність рішень Глевахівської селищної ради про передачу в приватну власність земельних ділянок. На підставі виявлених порушень Васильківська міжрайонна прокуратура підготувала 15 позовних заяв про скасування рішення селищної ради щодо передачі безоплатно в приватну власність земельних ділянок під забудову та про визнання недійсними державних актів на право власності на землю. <p>– Це все абсолютна неправда! – запевняє селищний голова, коментуючи першу частину звинувачень. – 15 позовних заяв щодо скасування рішення – це правда. Є в нас Сергій Морозюк, прокурор, який замість того, щоб відстоювати інтереси місцевої громади, відстоює інтереси Академії наук. <p>Представники НАНУ запевняють, що Глеваха має близько 50 га вільної землі, які цілком можна використати для розбудови села й не зазіхати на “несвоє”. <p>– Дивіться, ліворуч і праворуч пустирі, які вони можуть використовувати і під дитсадок, і для решти потреб. У них чимало вільної землі гуляє, – каже Стасик, показуючи на поля поблизу селища. Видно, що це добра земля. Які тут гарні, соковиті чагарники...<p>– У Глевахівської селищної ради на сьогодні землі немає, – бідкається, однак, голова. – Це вам у інституті розказують... Вони свою землю обробити не можуть. Розбиті ферми стоять – колишній щурятник... Ото в такому стані в них і об’єкти, є їхня документація, і все решта. <p>Їдемо на колишні ферми. Справді кілька розбитих старих приміщень самотіють серед полів. <p>– Ферма померла ще в роки радянської влади, – розповідає Швартау. – В статуті дослідного господарства вже немає тваринництва. Загальна площа цієї ділянки – до 2 га. Господарство дуже потребує ангарів, складських приміщень. Ми хотіли побудувати там склади для зерна. Але поки що не поспішаємо, бо нам показали карту майбутньої кільцевої дороги, і вона проходитиме саме по цих землях. Дивна логіка в голови села – з майже 1000 га два гектари зайнято бетонними площами, і на цій підставі селищна рада відбирає всю землю... <p>Крапку в цій історії має поставити Верховний Суд. <p>– Якщо він ухвалить рішення на користь Академії наук, ми просто перенесемо ці ділянки в інше місце, – спокійно розповідає сільський голова. <p>Виходить, що “інші місця” для розбудови села таки є? <p>Анна Ященко http://vartainfo.com.ua/life/2009/11/20/vaktsinatsija_voz_pr_4183.html Fri, 20 Nov 2009 14:04:58 +0300 Новини Говорят, что глубинных недрах КГБ существовал суперсекретный отдел "Мангуст". Вернее, целый институт. Особая тема – вакцинация.ВОЗ полностью управляется олигархическим семейством Рокфеллеров. А они есть ярыми сторонниками теории "золотого миллиарда". Дескать, ресурсы планеты истощаются, на Земле должен жить миллиард людей! Куда деть 5? Привить! Говорят, что глубинных недрах КГБ существовал суперсекретный отдел "Мангуст". Вернее, целый научно-исследовательский институт. Изучали деятельность тайного мирового правительства, масонское движение, восстанавливали реальную историю человечества... В 1991 году, на сотрудников началась настоящая охота. Многие погибли, другие просто исчезли. Поменяли фамилии, переехали в другие страны... Главное – сохранили архивы.<p>В 2004 году, эти люди открыли некий сайт, где стали публиковать материалы такого уровня, что современные ученные просто теряют дар речи. Ранее эти донесения поступали лишь некоторым членам Политбюро ЦК КПСС. Особая тема – вакцинация. Нужно поблагодарить тех неизвестных бойцов за своевременное предупреждение о страшных последствиях прививок против кори и краснухи, которую глобальная мафия хотела провести в Украине. Умер ребенок, начался скандал, следствие. Некий чиновник арестован. Вина доказана официально. Украине нужно было официально начать международное расследование преступной деятельности Всемирной организации здравоохранения. Но, посмотрите, кто у нас при власти... Оказывается, ВОЗ полностью контролируется и управляется олигархическим семейством Рокфеллеров. А они есть ярыми сторонниками теории "золотого миллиарда". Дескать, ресурсы планеты истощаются, на Земле должен жить миллиард людей! Куда деть 5 млрд. лишних? Привить от свиного гриппа! выпустить 5 млрд. доз вакцины! <p>Бывшие офицеры КГБ спокойно собрали ужасные факты в открытой печати, проанализировали и сделали правильный вывод. Делайте выводы и Вы, уважаемые читатели. Отказывайтесь от преступных вакцинаций! Требуйте от политиков начала международного гласного расследования странной деятельности ВОЗ! Особый общественный контроль нужно установить за действиями руководства Минздрава Украины. Ниже публикуются цитаты по теме. Учитесь думать самостоятельно! Если сможете убедительно опровергнуть – сделайте это. Можете подтвердить новыми фактами – хорошо. Нужна максимальная гласность! По возможности, перепечатывайте этот материал и подобные статьи на максимальном количестве ресурсов! Особая просьба к журналистам: задавайте вопросы о вакцинации политическим деятелям на пресс-конференциях! И требуйте прямого, чесного ответа! Мы не подопытные кролики для Рокфеллеров и прочей всемирной мафии!<p>Комитет "Нет преступным вакцинациям!"<p>"Беременные женщины будут вакцинированы в первую очередь" http://www.guardian.co.uk/world/2009/jul/29/swine-flu-pregnant-woman-lancet – в СССР беременность женщины была абсолютным противопоказанием к вакцинированию. В послевоенном сталинском СССР не было цели уничтожить своё собственное население, наоборот в сталинском СССР – аборты были запрещены до 1956 года!<p>"Вакцина против гриппа будет содержать ртуть": http://www.prisonplanet.com/washington-post-swine-flu-vaccine-will-contain-mercury.html – ртуть не ртуть – это на самом деле частный фактор, какой либо сильный биояд должен быть обязательно. Главный принцип создания вакцины, что сильный вирулентный биофактор, микроб или вирус, должен быть, якобы, "нейтрализован" сильным биоядом. Не будет ртути – положат цианистый калий. Это принцип, но это не точная ядерная химия, а что у них на самом деле в пробирке получается – это на самом деле, – как в городской столовой, – в меню вроде для всех один бульон заявлен, а там... сами понимаете, как получается, могут быть и "гвозди". Вот например название следующей статьи:<p>"США и Канада используют экспериментальные добавки к вакцине гриппа" http://pennyforyourthoughts2.blogspot.com/2009/07/us-and-canada-may-use-experimental.html<p>"Виду срочности вакцинирования будут использованы экспериментальные добавки": http://www.bloomberg.com/apps/news?pid=20601103&sid=a_xObcaSxF2o<p>Одна из экспериментальных добавок – это "сквален" squalene. Вот сообщение о том, что сквален отвечале за развитие "Стрессового сидрома" у американских солдат получивших прививку от сибирской язвы. http://www.autoimmune.com/GWSGen.html<p>Вики сообщает, что "Сквален – это органический компонет усиливающий ответ организма на вакцинирование": http://en.wikipedia.org/wiki/Squalene и http://www.xumuk.ru/encyklopedia/2/4090.html – Что не сощает Вики, что мы учили ещё в медицинском институте на органической химии, что "сквален", это основной компонент обычного человеческого гавна, обуславливающий его "гавённый" неприятный запах.<p>Вот статья:"Сквален: маленькие грязные секреты вакцины против свиного гриппа". Давно замечено в эксперименте и у человека, что сквален вызывает аутоимунные болезни. http://blogs.mercola.com/sites/vitalvotes/archive/2009/07/17/Squalene-The-Swine-Flu-Vaccines-Dirty-Little-Secret-Exposed.aspx и http://www.prisonplanet.com/squalene-the-swine-flu-vaccine&#226;€™s-dirty-little-secret-exposed.html и<p>http://www.globalresearch.ca/index.php?context=va&aid=13925<p>В связи с этим:<p>"В США подписан декрет правительства, освобождающий производителей вакцины от возможных судебных исков": http://www.globalresearch.ca/index.php?context=va&aid=14453<p>и апогей:<p>Ввиду срочности заказа испытаний и тестирования вакцины проводится не будет"! http://dprogram.net/2009/07/28/health-officials-admit-fast-tracked-h1n1-vaccines-will-not-be-tested-for-safety/<p>"Имеются планы повесить на всех вакциновые браслеты. Если не вакцинирован – они определяют дистанционно – в автобус и в карантин": http://birdflu666.wordpress.com/2009/07/30/plans-for-vaccine-bracelets-to-be-forced-on-people-at-road-blocks/ – Да пожалуй что, то упорство с каким Глобальная Хунта пытается поголовно, огульно и насильно вакцинировать весь мир, вполне возможно, учитывая прогресс современной нанотехнологии, что "вакцинирование" и есть "чипизирование" замаскированное под, якобы, "вакцинирование". Сейчас чип могут ввести и иглой http://www.prisonplanet.com/12000-u-s-children-to-be-swine-flu-vaccine-guinea-pigs.html. Во всяком случае это надо иметь ввиду, Уотсон, и проверять область введения вакцины на теле гоев на предмет электромагнитного излучения. Существую такие детекторы. Вот у меня например есть "E.L.F.-ZONE Electromagnetic Field detector http://www.amazon.com/E-L-F-Zone-E-L-F-Zone-Gaussmeter/dp/B000519WXA – или что нибудь почуствительнее.<p>"Исследование показало что "лекарство" "от гриппа" Тамифлу вызывает тошноту и кошмары у детей": http://www.timesonline.co.uk/tol/news/uk/health/Swine_flu/article6734056.ece – и это не мудрено, Уотсон, поскольку Тамифлу в своей основе опасный "цитостатик", то есть тканевой яд.<p>Вот статья: "Правда о привиках" http://drtenpenny.com/the_truth_about_the_flu_Shot.aspx<p>Какие компоненты входят в обычную привику конкретно против гриппа не считая болезнетворных биотканей:<p>Яичные белки инфицированные вирусом;<p>Желатин, вызывающий аллергические реакции как чужеродный протеин;<p>Полисорбат 80 (Tween80™) – тоже аллергогенное вещество могущее вызывать и анафилактическую (шоковую) реакцию.<p>Формальдегид ("Формалин") – это раствор формальдегида.) – раствор, в который обычно бросают трупы для консервации. Или например, у вас умер родственник, надо чтобы он полежал дома, вызываете из морга службу; приезжают, делают надрезы тела покойника и вставляют тампоны с формалином (формальдегидом). Формальдегид – известный канцероген.<p>Гентамицин – антибиотик.<p>Triton X100 – детергент (то есть мыло)<p>Сукроза – то есть обычный столовый сахар: http://en.wikipedia.org/wiki/Sucrose – чужеродное человеческому тело вещество!<p>Смола.<p>Тимеросал – ртутное соединение http://en.wikipedia.org/wiki/Thimerosal<p>Тимеросал – натрия этилмеркуритиосалицилат химическое название (C9H9HgNaO2S), sodium ethylmercurithiosalicylate. Тимеросал сначала использовался как антисептик: http://en.wikipedia.org/wiki/Antiseptic был изобретён Morris Selig Kharasch (August 24, 1895 – October 9, 1957) – Моррисом Зелигом Хараш. Хараш был обыкновенным хазарским евреем с Украины, эмигрировавшим в США в 1919 году. http://en.wikipedia.org/wiki/Morris_Kharasch работал в фармацевтическом концерне по разработке методов химической войны против гоев – химическом концерне Лилли http://en.wikipedia.org/wiki/Eli_Lilly_and_Company Этот концерн первым стал легально производить и продавать "легальный героин" – метадон http://en.wikipedia.org/wiki/Methadone, помочь наркоманам подкумариться. То есть продавать метадон, – это типа как продавать тройной одеколон алкоголикам, у которых денег на водку не хватает. Психотропный препарат Прозак http://en.wikipedia.org/wiki/Fluoxetine, который двоечникам в США прописывают в школах принудительно, тоже их препарат.<p>Итак, работают ли прививки против гриппа?<p>У маленьких детей – нет. В 51 иследованиях с 294 тыс детей не было найдено никаких намёков, что прививки детям в возрасте от 6 мес- 2 лет прививки были более эффективны чем "плацебо" ("Плацебо" – это пустышка – имитация лекарства, но его нет http://ru.wikipedia.org/wiki/&#208;&#376;&#208;"&#208;°&#209;†&#208;µ&#208;±&#208;&#190;)<p>У детей с астмой – нет. Исследование с 800 детьми с астмой, из которых половина получала прививки и а половина нет, показало, что разницы нет. Более того, оказалось что вакцинированные дети чаще попадают в больницы с астмой по сравнению с невакцинироваными детьми".<p>У взрослых – тоже нет, в 48 отчётах о 66 тысяч взрослых показано практическое отсутствие разницы между вакцинироваными и не вакцинироваными взрослыми в плане бюллетней и уменьшения дней неработоспособности.<p>У пожилых тоже нет. В 64 исследованиях на протяжении 98 сезонов в домах престарелых оказалось, что вакцинирование против гриппа не оказывает никакого влияния на заболеваемость гриппом, респираторными инфекциями или пневмониями.<p>Тогда зачем такая настойчивость в погловном привитии не только в каких-то странах, а поголовно всей планеты независимо от формы государства?<p>ВОЗ в этом году готовится выпустить 4.9 – 5 миллирдов вакцинных доз против гриппа!<p>- Вы обратите внимание на эту цифру, – 5 миллиардов привитых. На планете 6 миллиардов человек. Вы уже слышали, что предполагается оставить на планете только "золотой миллиард?" Вот и вычтите из 6 миллиардов чел. – пять миллиардов вакцинированных.<p>Насколько законна всемирная вакцинация?<p>"Это уже официально:ВОЗ "рекомендует" обязательную вакцинацию в 200 странах". http://www.naturalnews.com/026723_health_vaccines_immune_system.html – обратите внимание на оксиморон – как можно "рекомендовать" что либо обязательное? – Обязательное – это приказ а не рекомендация. Зачем же тогда использовано слово "рекомендует"?<p>А кто такой ВОЗ? – На эмблеме змей Моисея: http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/89/Flag_of_WHO.svg и http://en.wikipedia.org/wiki/WHO в каждом колосе 13 колосков – 13 колен израилевых. 33 сектора земного шара – 33 степени масонства. Сличите с медным серпентом на могиле Моисея на горе НЕБО. http://en.wikipedia.org/wiki/Mount_Nebo_%28Jordan%29<p>Содержит эту ВОЗ – как у всех создают впечаление, что, дескать, правительства, – Рокфеллер и его компания алиенов. – "The WHO is financed by contributions from member states and from donors. In recent years, the WHO's work has involved more collaboration; there are currently around 80 such partnerships with NGOs and the pharmaceutical industry, as well as with foundations such as the Bill and Melinda Gates Foundation http://en.wikipedia.org/wiki/Bill_and_Melinda_Gates_Foundation and the Rockefeller Foundation http://en.wikipedia.org/wiki/Rockefeller_Foundation". – Нет вы только посмотрите, Уотсон, – вот этот клювастый какаду Джей Рокфеллер http://www.henrymakow.com/_jay_rockefeller_left.html – всегда впаривался всем за гоя. Я думаю, что евреи просто животы надорвали со смеху. Да Жванецкий меньше на еврея похож чем Рокфеллер.<p>Смотрим дальше http://www.naturalnews.com/026723_health_vaccines_immune_system.html. Директора фармацевтических концернов Baxter, Novartis (что делает вакцину против гриппа http://en.wikipedia.org/wiki/Novartis), Glaxo-Smith Kline, and Sanofi Pasteur составлют Комитет Советников, который 13 июля 2009 года и рекомендовал обязательную H1N1 вакцинцию всем миру – таинственный Комитет Советников рекомендовал, а ВОЗ взял под козырёк, поскольку финансируется Рокфеллерами. Пресс секретарь ВОЗ Alphaluck Bhatiasevi заявил, что Президент ВОЗ Маргарет Кан не собирается давать никаких пресс-конференций по поводу поголовной всемирной вакцинации. Это директор ВОЗ – китайская криптоеврейка Маргарет Кан – Гон-Конгчанка: http://en.wikipedia.org/wiki/Margaret_Chan Вкратце, в минуту замешательства, перед журналистами вперёд выступила вот эта хазарская еврейка Marie-Paule Kieny http://www.who.int/vaccine_research/about/bio_mpk/en/ – Директор информационного отдела ВОЗ по вакцинам, и сказала, что вакцинировать будут поголовно все страны. "At short notice, Dr. Marie-Paule Kieny stepped in to announce that "vaccines will be needed in all countries и что медицинские работники, ЗДОРОВЫЕ (!) МОЛОДЫЕ ЛЮДИ от 15-49 лет и беременные женщины будут вакцинированы в первую очередь". И вот тут-то, они попались:<p>"Беременные женщины будут вакцинированы в первую очередь" http://www.guardian.co.uk/world/2009/jul/29/swine-flu-pregnant-woman-lancet – в СССР беременность женщины была абсолютным противопоказанием к вакцинированию! В послевоенном сталинском СССР не было цели уничтожить своё собственное население.<p>Якобы "Вакцина против гриппа" будет дана в три присеста. Всё продумано научно. Первый укол, как сказал в интервью по радио, эксперт и профессиональный исследователь вакцин вирусолог Patrick Jordan будет иметь целью отключить собственную иммунную систему организма – вызвать её серьёзное повреждение. Вторая иньекция загрузит организм критической массой летального вируса. Третья иньекция снова включит иммуннную систему в направлении анафилактического (цитокинового) шока и создания смертельного удара по организму.<p>Когда после массовой вакцинации действительно наступит глобальная пандемия смертельного гриппа – алиены скажут, что мы, дескать, сделали все усилия, чтобы предотвратить пандемию и то ничего не получилось, а представляете если мы бы не сделали вакцинацию, чтобы было?<p>Далее Patrick Jordan объяснил, что "аналогичная метода применялась и в 1915 году для подготовки смертельной эпидемии "испанки" 1918 года http://www.naturalnews.com/026613_swine_flu_vaccines_pandemic.html. В 1915 году всех тотально провакцинировали от "коклюша". Токсин коклюша обладает настолько выраженным подавляющим действием на иммунную систему, что в лабораторных условиях он до сих пор применяется для этого и чтобы снизить количество лейкоцитов. На фоне этой предварительной вакцинации тем солдатам, которые уже получили вакцину от коклюша и были расквартированы в Европе, была дана другая, неизвестная и не названная вакцина. Провакцинировали солдат в приказном порядке неизвестно от чего, вообщем укололи. Затем их подвергли химической атаке Люцитного газа (Lucite gas), который есть смесь мышьяка, хлора и фосгена, в результате начался анафилактический (цитокиновый) шок который убил массы молодых здоровых до этого людей".<p>Patrick Jordan напомнил что "один из первых исследований ВОЗ было изучение факта, что вирусы создают комплексы антиген-антитело. Эти А-А комплексы закупоривают микроциркуляцию, осаждаются в тканях и в конце концов заставляют имунную систему человека атаковать свой собственный организм.<p>Если этот сценарий не работает, то алиены и тут подготовились, у алиенов всё продумано. Patrick Jordan указывает, что "в современных вакцинах вводится множество добавок (аддитивов), которые содержат дополнительные яды, например, какой то неорганический яд типа тимеросала или формалина, сальмонелла, тифозный токсин, вместе со СКВАЛЕНОМ, который усиливает иммуный взрыв. В 1917 году, как раз перед эпидемией "испанки", было ещё вакцинирование тифозной вакциной.<p>"Учёные рассказали как был заново отрыт смертельный вирус "испанки" 1918 года. Отрыли на Аляске братскую могилу чукчей в вечной мерзлоте и из жира лёгких женщины выделили настолько хорошо сохранившуюся последовательность вирусной РНК, что дело было в шляпе". http://www.prisonplanet.com/washington-post-swine-flu-vaccine-will-contain-mercury.html<p>Сейчас всё наоборот, ни одна из обязательных прививок не от смертельной, угрожающей жизни болезни. Более того болезни "против" которых делают прививки даже близко не смертельны!<p>НЕ вакцинированые дети НЕ обязательно БОЛЕЮТ заболеваниями, по которым обычно делают прививки!<p>ЗДОРОВЫЙ ЧЕЛОВЕК, ЧЕЛОВЕК с НОРМАЛЬНЫМ ИММУНИТЕТОМ НЕ ЗАБОЛЕВАЕТ! Ведь то, что заболел вам близкий человек, не отметает то, что он, может иметь подорваный иммунитет. Микробы в этом смысле умные – они уничтожают хилые и сами по себе болезненные особи.<p>Высокая температура убивает вирус денатурируя его.<p>Ни в коем случае нельзя сбивать температуру аспирином!<p>Вы видели, Уотсон, сколько ядов и буквально скваленового гавна входит в любую вакцину даже без злого умысла! И это при условии отстутствии злого умысла! А как вы может исключить злой умысел при наличии согласно Талмуда 6000 летней алиенско-гойской войны? Вот посмотрите, – это государственный документ США, между прочим: В 1974 году в США вышел в свет МЕМОРАНДУМ! National Security Study Memorandum 200: http://en.wikipedia.org/wiki/National_Security_Study_Memorandum_200<p>"Осложнения роста населения в мире для для безопасности интересов США в Америке и во всём мире"<p>Коллектива авторов "мозгового треста" под руководством Советника по Нац. Безопасности, немецкого еврея Генри Киссинджера.<p>Меморандум 200 объявил депопуляцию в мире основной стратегической задачей США!<p>Текст Меморандума: http://www.population-security.org/28-APP2.html<p>А теперь – смотрите какой ответный удар против массового вакцинирования предлагают разумные американцы. Откройте этот линк и вы увидите пустой бланк. Это форма, которую вы должны дать на подпись своему врачу, который будет делать прививки вам или вашим детям.<p>http://www.fmotl.com/forum/viewtopic.php?f=26&t=1285&p=12035#wrap<p>Я тут составляю такую же по-русски. Распечатывайте отсюда вниз:<p>Гарантия врача или медицинского чиновника относительно безопасности вакцины.<p>Я, врач (такой-то), имею полное понимание риска вакцинирования. Я знаю, что вакцины обычно содержат следующие компоненты:<p>Живые ткани: свиная кровь, лошадиная кровь, мозг кролика, почки собак, почки обезьян, клетки VERO постоянной линии клеток обезьяньих почек, отмытые эритроциты овечьей крови, куриные эмбрионы, куриные яйца, утиные яйца, телячья сывортка, сывортка коровьего плода, гидролизат казеина свиной панкреатической железы, остатки MRC5 протеина, человеческие диплоидные клетки (из аборта человеческого детёныша)<p>Тимеросал ртути<p>Феноксиэтанол (автомобильный антифриз)<p>Формальдегид<p>Формалин (раствор для консервации трупов в моргах)<p>Сквален (главный компонент человеческих экскриментов, обуславливающий неприятный запах)<p>Фенол красный индикатор<p>Неомицина сульфат (антибиотик)<p>Амфотерицин В (антибиотик)<p>Полимиксин В (антибиотик)<p>Алюминия гидроксид<p>Алюминия фосфат<p>Аммония сульфат<p>Сорбитол<p>Трибутилфосфат<p>Бетапропиолактон<p>Желатин (белковый гидролизат)<p>Гидролизированный желатин<p>Глицерол<p>Моносодиума глутатмат<p>Дифосфат калия<p>Монофосфат калия<p>Полисорбат 20<p>Полисорбат 80<p>Эти же вещества перечисляются на английском языке для быстрой сверки по компьютеру.<p>* aluminum hydroxide<p>* aluminum phosphate<p>* ammonium sulfate<p>* amphotericin B<p>* animal tissues: pig blood, horse blood, rabbit brain,<p>* dog kidney, monkey kidney,<p>* chick embryo, chicken egg, duck egg<p>* calf (bovine) serum<p>* betapropiolactone<p>* fetal bovine serum<p>* formaldehyde<p>* formalin<p>* gelatin<p>* glycerol<p>* human diploid cells (originating from human aborted fetal tissue)<p>* hydrolized gelatin<p>* mercury thimerosol (thimerosal, Merthiolate (r))<p>* monosodium glutamate (MSG)<p>* neomycin<p>* neomycin sulfate<p>* phenol red indicator<p>* phenoxyethanol (antifreeze)<p>* potassium diphosphate<p>* potassium monophosphate<p>* polymyxin B<p>* polysorbate 20<p>* polysorbate 80<p>* porcine (pig) pancreatic hydrolysate of casein<p>* residual MRC5 proteins<p>* sorbitol<p>* squalene<p>* tri (n) butylphosphate,<p>* VERO cells, a continuous line of monkey kidney cells, and<p>* washed sheep red blood<p>Тем не менее я считаю, что эти инградиенты безопасны для введения в организм взрослого или ребёнка. Мне известно, что длительное применение в вакцине ртуного компонента тимеросала вызывало постоянное повреждение нервной системы у детей, и что в США были судебные процессы по этому поводу закончивщиеся денежной компенсанцией изувеченным детям. "Послепрививочный Аутизм" вследствии токсического поражения нервной системы возрос в США на 1500 %!!! Потому что именно с 1991 года количество прививок для детй удвоилось и число прививок только нарастает. До 1991 года только один на 2500 детей имел послепрививочный аутизм а теперь один ребёнок уже только на 166 детей" (http://www.prisonplanet.com/washington-post-swine-flu-vaccine-will-contain-mercury.html<p>Мне известно также, что некоторые вакцины могут быть заражены штаммом Simian Virus 40 (SV 40) и этот SV 40 некоторые учёные связывают с возникновением Нон-Ходжкинской лимфомы (рак белой крови) и опухоли мезотелиомы как у экспериментальных животных так и у человека. Я присягаю, что данная вакцина не содержит тимеросал или штамм Simian Virus 40 или каких других живых вирусов. Я персонально изучил отчёты VAERS (Vaccine Adverse Event Reporting System http://en.wikipedia.org/wiki/VAERS) и тем не менее считаю, что рекоммендуемые вакцины абсолютно безопасны для детй моложе 5 лет.<p>Мне также известно, что технически невозможно сделать вакцину против гриппа вследствии постоянной мутации вируса и невозможности вследствии этого факта произвести вакцину ДО эпидемии. Мне также известно, что штамм "свиного вируса" H1N1 был получен в США искуственно в результате рекомбинации смертельного вируса "испанки" 1918 года экзгумированого американскими вирусологами из братской могилы местных жителей на Аляске (http://www.prisonplanet.com/washington-post-swine-flu-vaccine-will-contain-mercury.html) Мне также известно, что даже не существует тестов, которые могли бы определить точно выделенный штамv "свиного" вируса дейстительно H1N1 или нет. Мне известно, что вследствие этого ВОЗ вообще прекратило опеределять вирус гриппа просто постановив, что всё любая температура – это, якобы, "свиной грипп":"Dr. Michael T. Osterholm, director of the Center for Infectious Disease Research and Policy at the University of Minnesota, admits that the existing tests to confirm H1N1 Influenza A are not even certain, but rather hit-or-miss. "Bad measures can be worse than no measures at all," he stated. So the WHO has decided to drop tests that anyway did not give a scientific picture of who had H1N1 or not, and as well they have decided to drop counting any test results or cases of H1n1 around the world with the comment that "we can assume almost all cases are H1N1 Swine Flu" http://www.globalresearch.ca/index.php?context=va&aid=14453<p>Тем не менее я принимаю на себя все риски введения вакцины к производству, которой я лично не имею никакого отношения, и являюсь лишь исполнителем воли руководства, которое приказывает вакцинировать всех. Тем не менее я осознаю, что выполнение чужого приказа ни в коей мере не освобождает меня от личной ответствености, которую я, актом вакцинирования другого человека, готов в случае осложнений нести как своим личным имуществом, включая готовность пожизненно содержать моего ребёнка-инвалида и пожизненно компенсировать мою нетрудоспособность, а также своим личным здоровьем и здоровьем своих детей.<p>Число и подпись врача или должностного лица:<p>Вот принесите эту бумагу в поликлинику – пусть сначала подпишут. Но имея ввиду конкретно Россию я вам укажу более простой российский способ. Вакцинацию – уколы, будут делать не агенты алиенов, а простые гои как мы с тобой, или даже пусть простые евреи, которые лично никакими заговорами не руководят.<p>СУНЬТЕ им ДЕНЬГИ, чтобы они НЕ ДЕЛАЛИ вам или ВАШЕМУ ребёнку укол.<p>Это же так просто, и никто не видит, пусть вскроет ампулу, выльет содержимое в мусорное ведро (но не в раковину или туалет, иначе в реках сдохнет вся рыба), а лучше вылейте в чай медицинскому начальнику, кто отвечает за вакцинацию. Поэтому обращение к медработникам – не дожидайтесь пока вам сунули в руку, сами<p>МЕДРАБОТНИКИ!<p>саботируйте прививание людей путём незаметного выбрасывания содержимого прививочных ампул!<p>Подпись: Проф. Столешников. А.П. – врач с 30 летним стажем.<p>"В США американцами официально подано заявление в ФБР против ВОЗ, ООН, президента США Обамы, семей Ротшильдов, Рокфеллеров и многих других, вовлечённых в план Глобальной Хунты осуществить массовую депопуляцию посредством биологической войны. Их планы включают массовое убийство более 5 миллиардов человек, начиная с США путём создания пандемии искусственного созданного в лаборатории вируса и затем произвести поголовную евтаназию человечества путём принудительного вакцинирования. Обвинения с обильным документальным материалом официально заполнены в ФБР".<p><i>Комитет "Нет преступным вакцинациям!"<p>Использованы материалы из открытой печати</i> http://vartainfo.com.ua/life/2009/11/18/ukraintsi_stali_chas_5550.html Wed, 18 Nov 2009 13:30:18 +0300 Новини У порівнянні з минулим роком українці все більш охоче приймають до своїх родин дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківської опіки.<p>Протягом дев'яти місяців 2009 року громадяни України усиновили 1739 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що на 225 більше порівняно із кількістю усиновлених протягом аналогічного періоду 2008 року (1514 дітей). <p> <p>Про це повідомляє прес-служба Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту з посиланням на надану інформацію Державним департаментом з усиновлення та захисту прав дитини.<p>"Ці дані вкотре підтверджують сталість тенденції щорічного зростання усиновлення дітей громадянами України впродовж кількох минулих років. При цьому ані криза, ані інші причини не спроможні зупинити ці процеси, оскільки, з одного боку, зростання свідомості українців, а з іншого - запровадження з початку цього року підтримки державою сімей, які усиновили дитину, надали нового поштовху до активізації усиновлення нашими співвітчизниками", - зазначив Міністр у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко. <p>Ще однією позитивною тенденцією цього року, за словами Юрія Павленка, є помітне зростання кількості усиновлень громадянами України в південних та східних регіонах, які раніше не відзначалися значною активністю в цьому напрямку. <p>Так, зокрема, протягом січня-вересня в Донецькій області громадянами України всиновлено - 210 дітей, в Дніпропетровській - 177 дітей, в Луганській - 107 дітей, в АР Крим - 102 дитини, в Полтавській - 63 дитини, в Херсонській області - 72 дитини.<p>Залишається стабільно високою кількість громадян України, які бажають усиновити дитину. Водночас переважна більшість громадян України як і раніше зорієнтовані на усиновлення маленької дитини, при тому що 90% дітей, які очікують усиновлення, - це діти від 6 років і старші. http://vartainfo.com.ua/life/2009/11/11/_podesinnja_zapovidn_5457.html Wed, 11 Nov 2009 20:05:55 +0300 Новини В околицях Києва планують створити найбільший в Україні національний природний парк - "Подесіння". Проте, саме він стає найбільшим в Україні прикладом боротьби прагматичних інтересів з інтересами держави. Створенню національного парку протистоять селяни, які хочуть протизаконно продавати паї під елітну забудову. У 2008 році, вперше за роки незалежності України, світ побачили відразу кілька указів президента, якими заплановано створення нових національних природних парків. Загалом - 44 нових нацпарки. <p>На даному етапі створені лише чотири з них: "Нижньодністровський", "Бузький гард", "Гетьманський" та "Зачарований край". Решта також могли б побачити світ ще до 2009, якби в країні не було десятків різноманітних сил, що перешкоджають їх створенню.<p>Національні природні парки є однією з категорій природно-заповідного фонду, порядок створення та функціонування яких визначається законом про природно-заповідний фонд. Згідно з ним, НПП виконують функції охорони природних комплексів і створення умов для організованого туризму. <p>Щоб виконання цих функцій було можливим, територію нацпарків поділяють на чотири функціональні зони - заповідну, зони стаціонарної і регульованої рекреації та господарську. <p>Заповідна зона суворий природоохоронний режим, в неї, як правило, включають існуючі заповідні території. На території зони регульованої рекреації облаштовуються туристичні маршрути й екологічні стежки; тут обмежується господарська діяльність, що шкодить природі. <p>Також в нацпарку також може існувати зона стаціонарної рекреації, призначена для розміщення об'єктів для обслуговування відвідувачів парку. У господарську зону НПП, можуть входити населені пункти та також землі інших землекористувачів і землевласників (в т.ч. пайщиків). <p>При включенні таких ділянок в національний природний парк, умови користування ними не змінюються. До багатьох НПП входять паї, цілі села і навіть міста. Наприклад в "Подільські Товтри" входить навіть місто Кам'янець-Подільський. <p>Проте створювати національні природні парки дійсно потрібно. Адже в Україні частка заповідності наразі ледь-ледь дотягує до 5% від загальної площі держави. І це при європейських показниках 10-12% (15%). <p>Навіть з міркувань геополітичного становища, Україна серйозно недопрацьовує в питанні заповідної справи. Додатковою проблемою є те, що більша частина існуючих НПП та інших заповідних територій зосереджені в Карпатському регіоні та на Поліссі. При цьому, в Україні досі нема жодного степового нацпарку, а в Київській області взагалі нема жодного такого парку або природного заповдіника.<p>Національні природні парки, як правило, є найбільшими за площею природно-заповідними територіями, тому не дивно, що Україна почала збільшувати частку заповідності саме за рахунок цієї категорії природо-заповідного фонду. <p>Утім, таку позитивну ініціативу президента, держава (на місцях) зустріла жорстким протистоянням. Так, до останнього часу, Державний комітет лісового господарства категорично протистояв створенню 18 нових НПП на землях лісового фонду (хоча логічним є те, що саме на території лісів створюються нові заповідні території, в умовах, коли ліси становлять більшу частину української природи в принципі). <p>У багатьох випадках, на території проектованих лісових нацпарків розпочаті масові жорстокі рубки. На території Херсонщини, де заплановано створення низки НПП, проти всіх прибічників заповідання дивним чином порушені кримінальні справи. Це і журналісти і науковці і головне - голови сільських рад. <p>У більшості випадків, головною причиною протистояння є розміщення на території проектованих нацпарків власне, лісу, як джерела заробітку. Так, неподалік Києва, де планується створення НПП "Дніпровсько-Тетерівський", керівництво лісгоспу протидіє його створенню, апелюючи тим, що територія радіоактивно заражена. Проте, це не заважає лісгоспу організовувати платні полювання. <p>Але найкращим прикладом протистояння став національний парк "Подесіння", створення якого заплановано в Київській та Чернігівській областях. НПП має включити всю заплаву річки Десна в межах України, яка є останньою великою річкою Європи, що лишилась до наших днів у вільному природному стані . <p>Ідея створення національного природного парку належить Національному екологічному центру України та Благодійному фонду "Київська ландшафтна ініціатива".<p>З перших днів розвитку ідеї цього, першого для Київщини і найбільшого для Європи національного парку, стало зрозуміло, що саме в межах Київщини є потужне протистояння. <p>Територія більшої частини заплави є пасовищам й сінокосами, і є розпайована. Територія, що належить пайщикам цілком може входити в нацпарк з режимом сінокосіння та випасу худоби, що не створить в майбутньому незручностей ні адміністрації парку, ні місцевим жителям. <p>Проте накладає свій відбиток близькість території до Києва. Заплава Десни, якщо національний парк таки не буде вчасно створений, може стати такою ж "Конча-Заспою", як і вже забудована заплава Дніпра на півдні Києва. <p>Багато пайщиків не соромляться того, що серйозно розраховують заробити, продавши свою землю під елітну забудову. Проте законодавство забороняє продавати паї. <p>Усі сільські ради Подесіння, як одна, прийняли рішення про відмову у погодженні створення нацпарку. І це навіть при тому, що йдеться про землі сільських рад, якими за земельним законодавством, компетентні розпоряджатись лише районні ради. <p>Районні ж ради (Вишгородська і Броварська) вже кілька місяців відмовляються виносити питання про погодження створення НПП на розгляд сесії. Таким чином і відбувається саботування створення "Подесіння". <p>Ті, хто планує забудову на території проектованого національного парку, розуміють, що законне землекористування (сінокіс, випас, відпочинок) на території НПП дозволене, але забудовувати його землі, знищуючи унікальну природу вже буде неможливо. <p>Тим часом, з формальної ініціативи жителів Рожнівської та Пухівської сільських рад Броварського району, розгорнули справжню кампанію проти створення нацпарку. <p>Варто відзначити, на якому високому рівні ведеться кампанія! По придеснянських селах поширюються листівки про те, що створення НПП - це новітній спосіб відібрати у селян землю, пишуться численні скарги до керівництва держави та публікуються статті в ЗМІ. <p>Так, лише газета "Вечірні вісті" опублікувала цикл з 6 статей про те, що Національний екологічний центр України і автор цих рядків зокрема - це олігархи, що спільно з президентом поклали око на селянські паї. <p>Між іншим, всі номери газети рясно поширені по селах. Селяни проводили акції протесту і були на особистому прийомі у президента, чого між іншим, не може собі дозволити жодна з громадських природоохоронних організацій.<p>А проблема криється насправді в тому, що паї в багатьох випадках, скоріш за все, давно продані, а гроші витрачені. І тепер всі лише чекають зміни законодавства, щоб продаж можна було узаконити. <p>Відвідавши придесняські села, можна почути не одну історію про витрачені на вітер гроші з продажу паїв та ейфорію селян, в чиї руки в одну мить потрапили непомірні суми. Тепер же, коли мова дійшла до погодження входження в нацпарк конкретних ділянок, селяни потрапили в скрутне становище - з одного боку, вони не можуть сказати, що вже продали пай і тому не можуть погодити входження його в НПП, а з іншого боку, не можуть і пояснити чому вони проти нацпарку, який нічим їм не загрожує. <p>Тому, власне і розпочата кампанія проти національного природного парку - щоб задавити ідею ще до погодження з конкретними користувачами. Головним доказом цього є те, що селяни проти включення в НПП не лише їхніх паїв, а і земель запасу, що знаходяться в державній власності і зовсім їх не стосуються - прибережних захисних смуг та придеснянських лісів.<p>Перші тривожні процеси деструкції вже розпочались. У с. Соболівка ще рік тому навіть без оформлення права на землю розрили і почали знищувати 16 гектарів зливних луків. А два роки тому було заявлено про наміри спорудити в заплаві Десни (в тих-таки Рожнах та Пухівці) нового міста, що довелось зупиняти на рівні обласної ради. Оголошення про продаж землі та пошук партнерів для її освоєння в заплаві Десни все частіше фігурують на сторінках журналів з продажу нерухомості.<p>Необґрунтовані вчинки, зроблені сьогодні власниками паїв, можуть назавжди позбавити нас цієї, останньої дикої великої річки Європи. Як оцінять наші вчинки нащадки через 10, а то й більше років? Тож створення національних парків є певним показником свідомості нації та тестом на "європейськість", якої у нас насправді так мало. <p>Проте, маємо надію на створення НПП "Подесіння" вже у 2009 році. <p><i>Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України </i> http://vartainfo.com.ua/life/2009/11/03/ne_skupajte_fuflomit_5332.html Tue, 03 Nov 2009 11:18:49 +0300 Новини <i><b>Самые стойкие слухи эпидемии гриппа. И простые объяснения, почему не надо слушать и распространять все эти ГЛУПОСТИ. </i></b><p>Такого, чтобы газеты уделяли какому-либо событию больше двух полос, кажется, не было со времен Оранжевой революции. Количество слухов – соответствующее и предсказуемое. Властям по всей вертикали у нас не верят давно и заслуженно. Как случилось то, что мы сейчас переживаем – полную неготовность к эпидемии, – в этом обязательно, детально и без всяких скидок предстоит разобраться. И все же ничему и никому не верить, проклинать, просто ежедневно жить под прессом страха – это не выход, это еще хуже. Да, нужна бдительность, последовательность в профилактике и быстрота в случае, если уберечься от вируса не удастся. Но при этом нужно не забывать, что это ВСЕГО ЛИШЬ ГРИПП. Да, он опаснее, чем в предыдущие годы, но это далеко не приговор. Он – ИЗЛЕЧИВАЕТСЯ в огромном большинстве случаев. Трезвые голоса слышны, особенно в интернете. Вот хотя бы этот пример с одного из российских сайтов, где анонимный доктор пишет резко, но по существу:<p>1. Новым штаммом АH1N1 НЕИЗБЕЖНО могут заболеть все, в чьем организме вирус способен «размножаться». Это около 25–35% популяции (в 2–3 раза больше среднегодового показателя). Никакие карантины и другие барьерные методы против гриппов не работают. Работает только специфическая вакцина.<p>2. Почти все заболевшие перенесут инфекцию в легкой или даже стертой форме.<p>3. Ежегодно от гриппа и его осложнений в мире погибает несколько сотен тысяч людей. Поэтому несколько зарегистрированных летальных исходов не должны провоцировать панику. Просто мы впервые стали такие случаи диагностировать и озвучивать.<p>4. Пить «Тамифлю» и ингалировать «Релензу» ДЛЯ ПРОФИЛАКТИКИ не нужно. Их имеет смысл применять только ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ в первые 48 часов от начала лихорадки 39ОС и выше. Пить при каждом чихе глупо и накладно. Эффективность в любом случае ограничена: облегчение симптомов и сокращение длительности болезни на 1–2 суток.<p>5. Все прочие препараты и снадобья, включая ВСЕ отечественные «противогриппозные» препараты, СОВЕРШЕННО НЕЭФФЕКТИВНЫ. Так называемые «иммуномодуляторы» – чистейший фуфломицин. Не спонсируйте мошеннический фармапром! Лучше потратьте ваши деньги на полноценное питание.<p><b>Что говорят</b><p>1. Люди умирают не от гриппа, а от возвратного тифа (не путать с брюшным). Все это потому, что в Тернополе несколько месяцев не вывозят мусор (что, кстати, правда), в нем расплодились крысы и разнесли заразу.<p><i>Совершенно не то. Во-первых, возвратный тиф переносится никакими не крысами, а особыми клещами. Во-вторых, он потому и назывется возвратным, что за резким повышением температуры следует ее возврат к норме. И так несколько раз. В-третьих, на высоте приступа появляются различной формы высыпания на коже. Ничего подобного у заболевших в Украине не наблюдается.</i><p>2. Люди умирают не от гриппа, а от легочной чумы, бациллы которой оказались в разрытом могильнике в городе Чорткив под Тернополем. Там МЧС-ники все поливают с самолетов и вертолетов, город закрыт.<p><i>– Я живу на окраине города Чорткив, в поселке Заводское, на Галицкой улице, – рассказывает Роман Кондратьев. – И могу вас заверить, что никаких курганов в последнее время у нас и поблизости не раскапывали. Да, был один курган между поселками Гаденковцы и Пробижна. Еще более двух лет назад его копали. Но ничего стоящего не нашли зарыли обратно. Может, кто-то пустил слух, вспомнив об этом кургане? В самом Чорткове никаких таких слухов о чуме не ходит. Никаких самолетов или вертолетов, которые «кропили» бы регион, тоже никто не видел, ни мы, ни наши соседи. Транспорт ходит всюду. Мы над такими слухами только смеемся. <p>И еще. Общего у этих заболеваний много – температура тела с сильным ознобом быстро повышается до 39ОС и выше. Сильная головная боль, головокружение, мышечные боли, иногда рвота. Развиваются симптомы пневмонии (если грипп осложнился). Но симптомами, характерными только для легочной чумы, являются режущие боли в грудной клетке при вдохе, появление мелких кровоизлияний на коже, кровотечения из желудочно-кишечного тракта. Быстрое падение артериального давления. В случаях, зарегистрированных в Украине, ничего подобного не было.</i><p>3. Над Киевом ночью летают вертолеты и чем-то дезинфицируют. Выходить в это время из домов или открывать окна нельзя: возможна аллергия на препарат.<p><i>Кроме опровержения МЧС, опубликованного еще в пятницу, можем констатировать: никаких сообщений с конкретными фактами о чем-либо подобном, а связь с читателями редакция поддерживает плотную и постоянную, мы не получали.</i><p>4. Вообще никакие лекарства не помогают от этой загадочной болезни, даже в больничных условиях. Кто заболел – тот обречен. Случаи излечения объясняются тем, что у выздоровевших была не эта болезнь, а грипп или ОРВИ.<p><i>Не надо сгущать краски. В мире уже накоплена статистика. Смертность от подтвержденного гриппа АН1N1 составляет 0,4%. Это вчетверо выше, чем при обычном гриппе, но все равно это означает, что из 1000 заболевших 996 выздоравливают. Просто жизненно важно ВОВРЕМЯ ПОЛУЧИТЬ КВАЛИФИЦИРОВАННУЮ ПОМОЩЬ.</i><p>5. В Киеве к утру субботы от пневмонии скончались пять человек. Больницы в Киеве переполнены, «скорую» не вызвать – врачи боятся выезжать.<p><i>В воскресенье, 1 ноября, главный санитарный врач Киева Александр Пономаренко официально заявил следующее: «Грипп на утро сегодняшнего дня в Киеве не установлен. Я это подтверждаю. Скорые просто не успевают приехать ко всем, ведь люди стали их вызывать при каждом «чихе».</i><p>6. Эпидемию сознательно подстроили люди Ющенко, чтобы ввести чрезвычайное положение и отменить выборы.<p><i>Без комментариев. Паранойя в них нуждается. Иной вопрос, что эта тяжелая для всей страны ситуация может быть цинично использована в политических, предвыборных целях. Собственно, мы это уже видим.</i><p>7. Эпидемию подстроили зарубежные фармацевтические концерны.<p><i>Без комментариев. Получается, зловредные ОНИ весь мир заразили этой гадостью. Прямо всемирный заговор. Почему тогда у нас эпидемия распространяется столь стремительно? Тогда встречный вопрос: «А почему по нам кризис ударил втрое больнее, чем по всем соседям?» То, что происходит – это заговор НАШЕЙ некомпетентности, НАШЕЙ коррупции и НАШЕГО безразличия.</i><p><b>А тут еще...<p><i>Вы не слышали?</b><p>– Доктор, у меня грипп, что вы мне посоветуете?<p>– Станьте от меня подальше!</i><p><b>И еще.</b><p><i>Коровье бешенство, свиной грипп... Похоже, мясо решило нам отомстить.</i><p>Да-да. Это уже появились первые анекдоты «про грипп». На самые тяжкие обстоятельства и сложные проблемы наш народ интуитивно реагирует совершенно правильно – смехом. Так и в Чернобыльский год, кстати, было. Помните? Так что выживем. Держитесь.<p><i>«Газета по-киевски»</i><p>*****<p><b>HЕ ПУГАЙ СЛАБЫХ – ИХ ПАНИКА НЕУПРАВЛЯЕМА</b><p>О методах манипуляции толпой говорили давно. Научились ее применять так же давно. Известно, что в рядах КГБ времен УССР были спецгруппы по работе в толпе. Цель тогда была ясна – противодействовать массовым скоплениям народа с политическим подтекстом. Известно, что толпа не однородна. Ученые, делая аэрофотоснимки разных массовых сборищ, пришли к выводу, что толпа собирается по принципу: ядро и периферия.<p>Там, где находится ядро толпы, влияние наиболее сильно, так как создает эффект заражения. На периферии толпа более разряженная, и влияние заражения снижается. Для управления толпой лучше используют именно периферию. Самый известный прием управления - переключение внимания толпы на другой объект. Отвлекать внимание части толпы на периферии можно чем угодно, что может ее заинтересовать, например, пустить слух о страшном ДТП , который якобы произошел только что в 100 метрах от толпы. Люди из любопытства пойдут посмотреть, что там случилось, а ядро, потеряв часть эмоциональной подпитки с периферии, становится более управляемым.<p>В Первой мировой войне немцы применяли отравляющие газы - страшное оружие. Это вызвало чрезвычайную напряженность в войсках. Зафиксированы случаи, когда газов не применяли, но кому-то из солдат что-то казалось, и испуганный крик "Газы!" обращал в бегство целые батальоны. Очень трудно одному индивиду противостоять толпе, когда та ударилась в панику. Даже самый отъявленный индивидуалист поддается ее гипнозу .<p>Механизм распространения паники в обществе основан на том же феномене заражения. Это сейчас наблюдается и в украинском обществе. Не хочу оригинальничать. Сеть и так переполнена статьями на тему эпидемии гриппа, которые представлены на разном смысловом уровне: от «МЫ ВСЕ УМРЕМ» до «МЫ УМНЫЕ, А ЭТО ВСЕ ПОЛИТИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ».<p>Я очень люблю высказывание древних римлян «Умному достаточно». По моему убеждению, чем невежественнее социум, тем быстрее распространяется паника. США – стал лидером в распространении эпидемии. А вы не думали почему? Украинское общество, слава Богу, на голову выше по интеллекту от американского.<p>Однако, мы все запутались и устали от политических баталий и ожиданий новых последствий кризиса. Нагнетание обстановки в обществе длится не месяцами, а уже годами. В такой ситуации, среда для распространения паники – отличная. И это знают политтехнологи. Особенно «заморские варяги». Продуцировать панику можно, например, для перевода акцентов в обществе и создания потом образа супер-героя (-ини), который «спас» (-ла) страну от эпидемии. Только вот еще древние говорили: не пугайте слабых – их паника неуправляема. А украинское общество явно ослаблено.<p>Мне на глаза попалась на днях одна из самых любопытных статей, по моему мнению, опубликованных в западной прессе на тему эпидемии гриппа. Статья была напечатана в "The Guardian" (Великобритания). Позволю себе привести выдержки из этого материала. Именно они должны и могут стать ориентиром для украинских СМИ, которые сейчас массово продуцируют панику на тему эпидемии, видимо, забыв о том, что им жить среди этой паникующей толпы.<p>"Что же такое этот самый свиной грипп? Это грипп, очередная мутация вируса H1N1, которые появляются постоянно. В Мексике свиной грипп был диагностирован у 2000 человек. Около 150 из них умерли, при этом, как утверждают врачи, нет причин относить их смерть на счет свойств нового штамма. Вообще-то, люди, подхватившие грипп, иногда умирают, особенно если их не лечить."<p>"Кажется, мы разучились оценивать опасность. Может быть виной тому новая школьная программа, может быть упадок "новостей" или распространение блогов и сопутствующие ему приступы массовой истерии, но, как бы то ни было, люди больше не способны правильно воспринимать разрыв между общественной информацией и повседневной жизнью. Они больше не учитывают статистику и контекст".<p>"Всемирная организация здравоохранения, которая всегда рада привлечь к себе внимание, обожает говорить о том, что мир готов к новой пандемии гриппа - судя по всему, в связи с тем, что ее давно не было. Никаких других оснований для того, чтобы так нагнетать обстановку у нее, по-видимому, нет. С тем же успехом можно было бы предполагать, что мир готов к еще одному атомному взрыву или "11 сентября".»<p>"Сейчас специалисты вместо того, чтобы трезво оценивать ситуацию подхлестывают истерию. Вместо того, чтобы оценивать риск, его теперь хотят полностью избегать. Должностные лица в погоне за финансированием и выгодой забыли, что в их обязанности входит не запугивать людей и не вводить их в излишние расходы. Медицинские страшилки позволяют жаждущим популярности врачам, чиновникам от здравоохранения и фармацевтическим компаниям манипулировать паникой ради собственной выгоды. (ОКАЗЫВАЕТСЯ – УКРАИНА В ЭТОМ НЕ ИСКЛЮЧЕНИЕ. Прим. мое – И.С.)"<p>"Приступ безумия был вызван вспышкой атипичной пневмонии в 2003 году. По словам доктора Патрика Диксона из Лондонской школы бизнеса, существовал "25-процентный шанс гибели десятков миллионов". Пресса рутинно писала о бедствии, которое страшнее СПИДа. В итоге ни один европеец не умер. Следующую волну безумия вызвал в 2006 году птичий грипп. Тогда один ученый, некто Джон Оксфорд, заявил, что "это будет первая пандемия 21-го века", а ВОЗ предположила, что умереть может каждый четвертый британец. Ни один ни британец не умер."<p>"Тем временем, в больницах свою жатву собирают золотистый стафилококк и клостридиум диффициле. По этому поводу медицинское сообщество старается шума не поднимать - ведь вина ненароком может лечь и на медиков. Тем временем, эти больничные инфекции стали причиной тысяч смертей в британских больницах. Как и смерть от алкоголизма, мы уже давно рассматриваем их, как обстоятельство жизни, привычную опасность. (В УКРАИНЕ – ЭТО ТАК ЖЕ АЛКОГОЛИЗМ, СПИД, ИНФАРКТ, ТУБЕРКУЛЕЗ, которые грозят нашему обществу намного больше чем грипп – Прим. мое – И.С)."<p>Ну что тут скажешь… Умному достаточно. Неумному - непонятно...<p><i>Ирина Серова, Лига-Блоги</i> http://vartainfo.com.ua/life/2009/11/02/jak_uberegtis_vid_sv_5329.html Mon, 02 Nov 2009 17:44:51 +0300 Новини Україна входить у "серйозний епідемічний режим", заявив міністр охорони здоров'я Василь Князевич. Небезпечне захворювання вже вийшло за межі Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської області. Куди саме проник грип конкретизувала прем'єр на екстреному засіданні Кабміну: "Лабораторним шляхом в Україні встановлено випадки каліфорнійського грипу. У трьох областях - Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській - визнається такий стан, що досяг епідемічного порогу". <p>"Сусідні області також мають випадки спалахів такого захворювання: це Закарпатська область, Чернівецька, Рівненська, Волинська, Хмельницька і Вінницька області", - заявила Тимошенко.<p>Прем'єр оголосила, що "в усіх цих дев'яти областях вводиться карантин".<p>У зв'язку з ускладненням епідемічної ситуації в країні, "Українська правда. Життя" публікує рекомендації Міністерства охорони здоров'я, як уберегтись від свинячого грипу і якими є симптоми цього захворювання.<p>Та захисник масок не вистачає. На дверях аптек в Івано-Франківську, наприклад, красувались написи: "Маски будуть завтра" <p><b><p>Пам'ятка щодо грипу типу А/Н1N1<p>Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1:</b><p>головний біль,<p>біль у м'язах,<p>біль у горлі,<p>підвищення температури тіла,<p>кашель,<p>нежить, закладання носа,<p>в окремих випадках - блювота і понос.<p><b>Як можна заразитися вірусом грипу типу А/H1N1?</b><p>Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів).<p><b>Як довго є заразним хворий на грип типу А/H1N1?</b><p>Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі типу А/H1N1 може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення.<p><b>Як попередити зараження грипом типу А/H1N1?</b><p>- уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції;<p>- обмежити відвідини місць великого скупчення людей;<p>- часто провітрювати приміщення;<p>- часто мити руки з милом;<p>- прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками;<p>- уникати обіймів, поцілунків і рукостискань;<p>- прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути;<p>- якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів.<p><b>Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах?</b><p>- під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються;<p>- виключається переведення дітей із групи в групу; <p>- припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами;<p>- в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються;<p>- приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня;<p>- необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день;<p>- необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня);<p>- на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки;<p>- персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного або грипу А Н1N1 (при наявності вакцини);<p>- особам, що були в контакті з дитиною, у якої підтверджений діагноз грипу А Н1N1, необхідно провести курс хіміопрофілактики озельтамівіром.<p>- на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються.<p><b>Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом?</b><p>- навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд;<p>- батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;<p>- навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку; <p>- батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;<p>- навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри;<p>- хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи);<p>- утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей.<p><b>Що робити, якщо дитина захворіла на грип?</b><p>- при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря;<p>- залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи;<p> - хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей.<p>- хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;<p>- не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним;<p>- особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом;<p>- маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою;<p>- проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу;<p>- щодня робити вологе прибирання приміщень оселі;<p>- повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості;<p> - мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого;<p>- створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим;<p>- якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря; <p>- до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо);<p>- не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!<p><b>Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою?</b><p>- Прискорене або утруднене дихання.<p>- Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів.<p>- Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі.<p>- Висока температура тіла.<p>- Відмова дитини від пиття.<p>- Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання.<p>- Надмірне збудження дитини або поява судом.<p>- Поява блювоти, частого рідкого стулу.<p>- Скарги дитини на сильний головний біль.<p>- Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.<p><b>Пам'ятка щодо запобігання розповсюдження грипу типу А Н1N1 в закритих дитячих установах<p>І. Організаційні заходи:</b><p>- під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дитячі установи не приймаються;<p>- виключається переведення дітей із групи в групу (з класу в клас); <p>- припиняється доступ до дитячої установи сторонніх осіб.<p><b>ІІ. Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень під час підйому захворюваності на грип: </b><p>- приміщення, в яких знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими,<p>їх необхідно провітрювати декілька разів впродовж дня;<p>- повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості;<p>- необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день;<p>- дверні ручки, крани в умивальниках, поверхні унітазів повинні декілька разів на день оброблятися дезінфікуючими розчинами.<p><b>ІІІ. Як попередити зараження грипом А Н1N1?</b><p>- весь персонал установи повинен часто мити руки з милом;<p>- на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки;<p>- за межами дитячої установи персоналу слід уникати перебування в місцях скупчення людей, контакту з хворими на грип людьми;<p>- старших дітей необхідно навчити часто мити руки з милом;<p>- старших дітей необхідно навчити кашляти і чхати в серветку або руку. Після чого обов'язково серветку викинути в корзину, а руки помити з милом. <p><b>ІV. Дії персоналу при виявленні хворої дитини:</b><p>- при перших ознаках захворювання дитину необхідно ізолювати, після чого негайно госпіталізувати;<p>- до того, як дитина буде госпіталізована, не допускати контакту з нею інших дітей, персоналу, окрім тих, хто доглядає;<p>- особа, що доглядає за хворою дитиною, повинна носити респіратор, або двошарову марлеву пов'язку, або разову маску. Маски потрібно міняти кожні 4 години. Маска, респіратор повинні щільно примикати до обличчя. Після кожного контакту з хворим, заміни маски необхідно ретельно мити руки з милом;<p>- хвора дитина повинна мати окремий посуд, іграшки, горщик.<p><b>V. Дії персоналу у вогнищі після ізоляції хворого:</b><p>- після госпіталізації дитини її посуд, іграшки, горщик необхідно помити із застосуванням миючих, дезінфікуючих засобів;<p>- після госпіталізації дитини її постільну білизну не переносити в оберемку, після контакту з білизною хворого необхідно ретельно помити руки з милом. <p>- не допускати до роботи осіб з ознаками грипу;<p>- персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного або грипу А Н1N1 (при наявності вакцини);<p>- особам, що були в контакті з дитиною, у якої підтверджений діагноз грипу А Н1N1, необхідно провести курс хіміопрофілактики озельтамівіром. http://vartainfo.com.ua/life/2009/10/29/pomerla_zhinka_likar_5297.html Thu, 29 Oct 2009 22:55:48 +0300 Новини У місті Моршин Львівської області померла лікар однієї з місцевих лікарень, яка контактувала з хворими на вірусну інфекцію і безпосередньо виїжджала на виклики. У місті Моршин Львівської області померла лікар однієї з місцевих лікарень, яка контактувала з хворими на вірусну інфекцію і безпосередньо виїжджала на виклики. <p>Про це розповів заступник начальника Головного управління охорони здоров‘я Львівської області Ірина Микитчак.<p>За її словами, у 56-річної жінки "попередньо було діагностовано пневмонію".<p>Микитчак повідомила останні дані про ситуацію у Львівській області: померло 11 осіб, в реанімаційних відділеннях області перебуває 12 осіб з діагнозом "пневмонія", 6 вагітних госпіталізовано в окремі палати інтенсивної терапії обласної клінічної лікарні.<p>"Із симптомами ГРВІ у Львівській області вже зареєстровано 7717 осіб і ця цифра продовжує зростати", - зазначила Микитчак. Вона зауважила, що результатів вірусологічних аналізів ще немає, тому медики діагностують у хворих, переважно, ГРВІ.<p>Разом з тим у Тернополі захворіли 25% лікарів-інфекціоністів, які працювали з хворими на гострі респіраторні вірусні інфекції.<p>Про це повідомив голова Асоціації інфекціоністів України Михайло Андрейчин: <p>"Одна четверта лікарів, які працюють "на передовій", перехворіла або хворіє на те захворювання, яке зараз набуло поширення. На щастя, вони зараз одужують і невдовзі знову зможуть працювати".<p>Водночас начальник Управління охорони здоров'я обладміністрації Богдан Ониськів запевнив, що на сьогодні проблем з кадрами немає.<p>При цьому голова облдержадміністрації Юрій Чижмарь зауважив, що у разі загострення ситуації і збільшення кількості хворих області таки доведеться звертатися за допомогою в інші регіони. <p>"Ми розуміємо, що людина може пропрацювати добу, більше вона не попрацює. Тому щоб була певна зміна зараз ведемо переговори з іншими областями щодо залучення їхніх фахівців", - повідомив Чижмарь. <p>Він пообіцяв, що медиків з інших областей забезпечать проживанням та харчуванням у місті чи в районах, куди вони будуть виїжджати.<p>Станом на ранок 29 жовтня в медичних закладах Тернопільщини перебувало 326 хворих із попереднім діагнозом "позалікарняна пневмонія", спричинена гострим респіраторним захворюванням, із них у тяжкому стані 22 особи. 55 із числа госпіталізованих - діти. <p>Внаслідок ускладнень після гострих респіраторних вірусних інфекцій померло 11 жителів Тернопільської області. http://vartainfo.com.ua/life/2009/10/26/vino_s_konservantom__5262.html Mon, 26 Oct 2009 11:27:52 +0300 Новини Эксперты "Знака качества" совместно с Госпотребстандартом проверили качество конфет "Ирис", "Тунца с добавлением масла", крабовых палочек и полусладкого вина "Тамянка". Конфеты "Ирис" - это кондитерское изделие, которое получают, уваривая сгущенное молоко с сахаром, патокой и жиром - сливочным маслом или маргарином, с использованием вкусовых и ароматических добавок (кофе, орехов и фруктов).<p>В зависимости от способа производства, ириски могут иметь разную структуру и консистенцию - как мягкую, так и очень твердую, но все они принадлежат к группе молочных конфет. В зависимости от способа производства ирис бывает литым (наподобие "Золотого ключика") и тиражным, то есть плиточным, по структуре и консистенции - полутвердым, мягким и тягучим.<p>В своем составе качественные ириски содержат много молока, сахара и жира, поэтому являются очень калорийным продуктом. Благодаря высокой концентрации сахара и незначительной влажности конфеты "ирис" имеют длительный срок хранения - от двух до шести месяцев.<p>Для проверки качества молочного ириса выбрали пять торговых марок: ТМ "Бисквит шоколад", Молочный; ТМ "Клим"; ТМ "Стимул"; ЧП "Жаворонок"; ТМ "АВК", Золотой ключик<p>Если замечаний к физико-химическим и микробиологическим показателям продукции нет, то экспертиза на наличие транс-жиров неприятно поразила: ирис весовой торговой марки "Стимул" побил все рекорды по количеству опасных составляющих - 22,5% жира в нем составляют трансизомеры. <p>Напомним, что украинских норм относительно этого показателя до сих пор не разработано, а по европейским 8% транс-жиров допустимы для такой продукции, как спреды, которые является более дешевым эквивалентом масла, но уж никак не для конфет. <p>То есть 22,5% - это цифра, которая почти втрое превышает разрешенную норму для масла и почти в 8 раз - норму для конфет.<p>Также неутешительные показатели у марок "Бисквит шоколад" и "АВК. Разрешенный уровень трансжиров имеют лишь марки "Жаворонок" и "Клим".<p>Тунец принадлежит к семье скумбриевых, имеет пышную веретенообразную тушку, покрытую мелкой чешуей. От других видов рыб отличается хорошо развитыми кровеносными сосудами кожи, боковых мышц тела и так называемых красных мышц, которые прилегают к позвоночнику.<p>Эта особенность дает возможность ему плавать быстро и долго. Скорость передвижения тунца очень высока - 75 км на час, почти как у современной подводной лодки. Из-за такой мощной нагрузку в мышцах рыбы производится миоглобин, тот самый, который окрашивает ее мясо в красный цвет.<p>Чем моложе и мельче тунец, тем светлее и вкуснее его мякоть. Ее качество определяется по упругости и плотности мяса и блеску кожи. Свежий запах рыбы тоже свидетельствует о качестве тунца.<p>Хранить открытые рыбные консервы в холодильнике стоит не дольше суток. У любой рыбы есть два слабых места: во-первых, при неправильном хранении в ней быстро размножаются бактерии, а во-вторых, так же, как и грибы, она способна накапливать в себе тяжелые металлы, в первую очередь - ртуть, которая быстро усваиваются любым организмом (и человека, и рыбы), связываются с белками, почти не выводится, и постепенно накапливаются, вызывая ртутное отравление, которое характеризуется серьезными расстройствами психики.<p>Чем моложе рыба, тем меньше она успела накопить в себе фунгицидов. А в рыбах-хищниках, к которым принадлежит и тунец, ртути всегда больше, ведь она накапливается в водорослях, их потребляют травоядные рыбы, а тех, в свою очередь, поглощают хищники.<p>Тяжелые металлы могут вызывать также раковые заболевания, болезни печени, щитовидной железы и нервной системы, а еще - катаракту и расстройства двигательного аппарата. Такими же свойствами обладают и некоторые консерванты.<p>Для проверки качества консерв "Тунец с добавлением масла" выбрали пять торговых марок: ТМ "Аквамарин" (Китай), ТМ "ITLV" (Испания), ТМ "Морская коллекция" (Китай), ТМ "B&K" (Таиланд), ТМ "Iberica fish" (Испания).<p>По результатам химической экспертизы, специалисты нашли несоответствие в показателях, которые не влияют на безопасность продукта, у марок "Аквамарин" и "Морская коллекция" от китайских производителей.<p>Некоторые морепродукты только маскируются под деликатесы. Так, современные крабовые палочки не является полностью натуральными. Без красителей, ароматизаторов и усилителей вкуса приготовить их невозможно, хотя иногда в составе палочек и случается крабовый экстракт.<p>Обратите внимание на надпись мелким шрифтом на упаковке - "сурими". Это название рыбного фарша, который изготовлен из всего, что осталось от переделывания рыбы. Но заявленные на этикетках белки ничуть не рыбные: яичный, соевый или другой растительный.<p>Смесь приправляют вкусовыми и ароматическими добавками, делают привлекательнее с помощью красителей - и деликатесное "крабовое мясо" готово. Причем изготовлением этот "деликатеса" занимаются и гиганты рыбопереработки, и одиночные фирмы.<p>Имейте в виду, что в крабовых палочках собственно крабового мяса никогда не было и не будет. Наши соседи-россияне для них даже придумали специальное официальное наименование - "аналог крабовых палочек" - и записали его в свой Госстандарт. В Украине же ни одной нормативной базы относительно крабовых палочек нет.<p>Для проверки качества крабовых палочек выбрали пять марок: ТМ "NC" (Россия), ТМ "VICI" (Россия), ТМ "Водный мир" (Украина), ТМ "Makra" (Россия), ТМ "Бремор" (Беларусь).<p>По физико-химическим и микробиологическим показателям, все образцы отвечают требованиям нормативных документов.<p>Белое столовое полусладкое вино "Тамянка" - это напиток, который получают в результате алкогольного брожения соков и последующего выдержки.<p>Вино содержит алкоголь, углекислоту и имеет присущий только ему вкус и букет. В натуральных винах, кроме веществ, накопленных плодами растений, есть и образованные дрожжами ферменты, витамины и другие полезные биологически активные вещества. Это во много раз повышает ценность вина как напитка.<p>В бутылках проходит наиболее длительный период жизни вина. Для столового - это от 5 до 20 лет. Именно в этот период происходят биохимические процессы и образуются вещества, которые предоставляют напитку тонкий, неповторимый букет. Попадание кислорода в вино на этой стадии вредит ему. Поэтому, открывая бутылку, лучше выпейте все до дна.<p>На украинском рынке встречаются и некачественные напитки, поддельные и испорченные. Наиболее невинный и невредный фальсификат - белое вино, разведенное водой. Высокие технологии фальсификации дают возможность изготовлять вино без виноградного сока и традиционных виноматериалов. Его ингредиенты: этиловый спирт, вода, сахар, краситель и вкусовые и ароматические дополнения. Поэтому внимательно читайте этикетку, чтобы узнать, где изготовлено вино, и насторожитесь, увидев слишком дешевое.<p>Для проверки качества вина "Тамянка" выбрали пять марок: ТМ "Шабские вина", ТМ "Vinia", ТМ "Флеруж", ТМ "Французский бульвар", ТМ "Золота амфора".<p>По результатам физико-химических испытаний, в марках "Золотая амфора" и "Шабские вина" найден консервант бензойная кислота, который, согласно нормативным документам, недопустим.<p>Химическую экспертизу проводят в лаборатории Укрметртестстандарта, специалисты которой дают заключений в виде протокола исследований.<p> http://vartainfo.com.ua/life/2009/10/12/del_finarii_gumanita_5116.html Mon, 12 Oct 2009 12:29:30 +0300 Новини Добігає кінця другий рік відтоді, як в Україні заборонений вилов дельфінів. На початку 2008 року відбулась зустріч громадськості із Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, після якої, власне, і запроваджено трирічний мораторій на вилучення дельфінів в територіальних водах України. Згодом на законодавчому рівні було заборонено і комерційне використання тварин, занесених до Червоної книги України. З того часу кількість дельфінаріїв в країні практично подвоїлася. Вони з'явились у Києві, Харкові, Дніпропетровську, до кінця року планується відкриття також у Львові і Донецьку. <p>Громадські природоохоронні організації розпочали кампанію проти комерційного використання дельфінів, організувавши протидію в усіх містах. Керівництво дельфінаріїв відповіло на це доволі грубими вчинками проти громадськості. Спробуємо розібратись, чому громадськість так хвилюється за дельфінів, а бізнесмени - за дельфінарії. <p>Усі види дельфінів, що зустрічаються на території України (афаліна, білобочка та азовка), занесені до Червоної книги. Крім того, вони охороняються Міжнародною Червоною Книгою, Червоною книгою Чорного моря та Конвенцією про охорону китоподібних, яка ратифікована в Україні. Єдиний у фауні України вид дельфінів, що може жити у дельфінаріях, афалфна - не є глобально зникаючим видом у світі, проте саме у Чорному морі має найбільш підірвану популяцію. <p>Пропагуючи шкоду від дельфінів, як від конкурентів риболовного промислу, в середині 20 століття, в СРСР провадилось зумисне нищення цих тварин в Чорному морі. Подібну політику тоді підхопили і "сусіди" по промислу - Туреччина, Болгарія та Румунія. <p>Загалом було знищено до 3 000 000 особин дельфінів. Нинішня чорноморька популяція афаліни коливається біля 7 000 особин; білобочки - біля 1500, азовки - біля 3500. Чисельність дельфінів продовжує знижуватись і сьогодні, оскільки вони масово заплутуються у браконьєрських сітках, після чого не можуть випірнути щоб вдихнути повітря і неминуче гинуть. <p>У таких умовах підстави для припинення дії мораторію на відлов дельфінів, який вже за рік має вичерпатись, відсутні. Утримання тварин та їх відлов можливі лише для реабілітації, проте, всі новостворені дельфінарії є суто комерційними проектами а не реабілітаційними центрами. <p>Усі новостворені дельфінарії на статус реабілітаційних центрів аж ніяк не претендують. Головною причиною цьому є умови утримання морських тварин. Утримання дельфінів у таких дельфінаріях-басейнах, є прямим порушенням статей 7, 8 та 25 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження". <p>Згідно з ними: умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби; утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Що ж ми маємо у дельфінаріях?<p>Вміст у воді значної кількості хлору та інших антисептичних агентів для її знезараження викликає у дельфінів ушкодження шкіри та сліпоту. Багато дельфінаріїв, і особливо новостворені, відкриті не на морському узбережжі (Київ, Харків, Дніпропетровськ; в планах - Львів, Донецьк), і тому тварини в них утримуються не у морській воді, а в штучно розведеному розчині.<p>У природі дельфіни протягом доби долають до 160 км та пірнають на глибину до 200 метрів. Жоден дельфінарій не здатен забезпечити їм таку можливість. І це не говорячи про пересувні дельфінарії та ємності, в яких перевозять дельфінів. Дно дельфінаріїв не схоже на морське дно за фактурою, а морожена риба, якою годують дельфінів, не схожа на живу. Таким чином, дельфіни позбавлені можливості користуватися своїми унікальними сонарними властивостями. Крім того, сонарні хвилі відбиваються від плоских стін дельфінарія, наносячи біль дельфінам, через що вони практично не спілкуються.<p>Наслідки "недоліків" утримання дельфінів у неволі говорять самі за себе: в неволі афаліна живе в середньому 3-5 років, в природі - до 25-30 років. Розмноження дельфінів у неволі - велика рідкість. Низка країн світу, наприклад, Британія, Канада, Бразилія та частина штатів США заборонили дельфінарії як заклади, що не відповідають життєвим потребам дельфінів. <p>З іншого боку, дельфінарії є дуже прибутковим бізнесом. Вартість відвідування їх є доволі високою і може бути гідно протиставленою циркам та театрам. Цікаво, що наразі дельфінарії надають й інші послуги, етичну сторону яких важко прокоментувати. Це, наприклад, купання з дельфінами (в Київських дельфінаріях вартість послуги коливається в межах 300-800 грн), музичні концерти в дельфінарії, весілля та корпоративи з дельфінами!<p>Особливо прибутковими є пересувні дельфінарії, аудиторія у яких завжди "свіжа". При цьому, вартість вилову та купівлі дельфіна доволі висока і становить понад 100 000 грн (а живе він всього кілька років). <p>До половини виловлених дельфінів гине у неволі, а ті, що вижили, потребують щонайменше 7-8 місяців на дресирування, споживаючи щодня до 30 кг риби. Тому ставлення власників-бізнесменів до них виявляється суто в тому, що дельфіни повинні відпрацювати ті гроші, які в них вклали. А вклали таки дійсно відчутну суму.<p>Важко заперечити радість дітей від спілкування із дельфіном, хоча сама ефективність дельфінотерапії легко піддається критиці. Достатньо зауважити хоча б те, що дельфінотерапія рекомендується при хворобах (наприклад, ДЦП), які є невиліковними. <p>Багато спеціалістів-медиків заперечують ефективність дельфінотерапії, якщо процедури відбуваються поза морською водою, де тварини почувають себе комфортно. У світі існують соціальні рухи серед медиків за заборону дельфінотерапії, як профанації медицини. При цьому, дельфінотерапія передбачає провідну участь у лікуванні психотерапевтів, які в штаті більшості дельфінаріїв взагалі відсутні. <p>5 жовтня 2009 р. проходив круглий стіл, присвячений проблематиці утримання дельфінів у неволі. Громадські природоохоронні організації приурочили захід до всесвітного Дня захисту тварин, що відмічався напередодні, 4 жовтня. До участі у круглому столі було запрошене і Мінприроди України, яке в останній момент відмовилося відвідати захід. <p>Тому учасниками круглого столу стали журналісти та власне учасники кампанії на захист дельфінів, в основі якої лежать активісти студентських Дружин охорони природи (ДОП) різних міст. <p>Аналізуючи інформацію отриману від організацій-учасників Кампанії проти комерційного використання дельфінів, доводиться засвідчити, що природоохоронцям здійснюється активна протидія. Більшість дельфінаріїв є мережами і кожен з їх директорів очолює кілька закладів у різних містах. Плани побудови дельфінаріїв ретельно приховуються. Коментарі, мабуть - зайві. <p>У Харкові, шляхом хакерської атаки, захоплено інтернет-сайт інформації про негативні сторони утримання дельфінів у неволі та перероблено його на комерційний ресурс протилежного змісту. У пресі та інтернеті публікуються матеріали з критикою природоохоронців та похвалами в адресу дульфінаріїв. <p>Найбільшим прецедентом боротьби з активістами Кампанії став напад невідомих на учасників інформаційної акції, яка проходила на відкритті київського дельфінарію "НЕМО". Серед нападників був і чоловік, що представився директором дельфінарію, після чого накинувся на студентів, наносячи їм удари по голові, животу і ногам. <p>Інші нападники намагались шматувати плакати та відбирати фототехніку у журналістів, що фіксували напад. "Директор" погрожував природоохоронцям фізичною розправою та тілесними ушкодженнями. Присутня на акції міліція протягом нападу робила вигляд що нічого не бачить. <p>Значна частина нападу зафіксована самими учасниками акції на відео і оприлюднена в інтернеті. Після прибуття наряду "Беркуту", невідомі на чолі з "директором" розбіглись і нікого вже не вдалось знайти. Після цього, кілька активістів звернулись до органів МВС з заявами про напад та побиття. Проте минає третій тиждень, як з боку МВС відсутня реакція на заяви. Авторів заяв досі навіть не викликали до слідчого. <p>Захисники дельфінів переконані, що бездіяльність міліції не випадкова і звернулись з відповідною скаргою про бездіяльність особисто до Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.<p>Починаючи з 2008 року діє трирічний мораторій на вилов дельфінів в Україні; починаючи з 2005 року згідно з конвенцією СІТЕС (Вашингтонська конвенція) в Росії заборонена міжнародна торгівля цими тваринами. То звідки беруться тварини у дельфінаріях, які "плодяться" протягом останніх 2 років, як гриби, по всій території України? Чому держава не зупиняє цей вкрай прибутковий, проте незаконний бізнес?<p>Утримання зникаючих тварин у неволі, використання їх у розвагах та заробляння на них грошей - гуманітарна проблема, яка має тяжкі наслідки для диких тварин, яка підриває їх популяції у природі і ставить їх на межу вимирання. <p>Аналогічну ситуацію маємо і з організацією платних полювань на зубрів та ведмедів; державними та приватними мисливськими господарствами, продажем шкір та трофеїв із зникаючих тварин; вилов в якості харчових продуктів осетрових та інших рідкісних риб та багато іншого. <p>Остаточно вирішити такі проблеми важко шляхом штрафів та локальних покарань. Подолати соціальний недуг бездумного ставлення до природи можна лише свідомим громадським засудженням невиправданої експлуатації диких тварин та відмовою від цього. А те, на що зникає попит швидко покидає ринок. Проте зруйнувати такий ринок можуть лише маси, які відмовляться від нього.<p>Проблема охорони та використання дельфінів і роль в ній державних природоохоронних органів залишає значно більше питань, ніж відповідей. Проте мета громадської кампанії на захист дельфінів окреслена дуже чітко. У жодному разі не можна вимагати негайного повернення дельфінів, що вже утримується у дельфінаріях, до природного середовища. <p>Це призвело б до їх неминучої загибелі. Мета - поступове закриття комерційних дельфінаріїв через неприпущення поповнення їх новими тваринами. <p>Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України http://vartainfo.com.ua/life/2009/10/10/chi_vidriznjaet_sja__5102.html Sat, 10 Oct 2009 10:48:07 +0300 Новини Як стало відомо, поблизу села Довгалівське Рокитнянського району Київської області на вказаному колись втікачем-генералом Олексієм Пукачем місці поховання голови Георгія Гонгадзе було знайдено також людські кістки, які належать, за висновком експерта, людині років 50, і лобова частина черепа людини 30—40 років. На місці вбивства Г.Гонгадзе, поблизу села Сухоліси Білоцерківського району Київської області, з серпня тривають пошуки фрагментів одягу Георгія. Там виявлено останки шести осіб. Жіночий скелет (40—50 років); фрагмент скелета людини (щелепи, кістки пальців руки); фрагменти скелетів ще чотирьох осіб. У тому числі череп двадцятирічної людини, також із очевидними ознаками насильницької смерті: з характерними ушкодженнями, що виникли в результаті удару тупим предметом.<p>Всі останки передано в Головне бюро судово-медичних експертиз МОЗ України. Пошуки тривають...<p>Страшні знахідки — результат свідчень лише одного міліцейського генерала. І сотні українських сімей знову переживуть біль втрати близьких, які зникли безвісти, що був із часом притупився. Хтось із них, можливо, розпрощається з примарною надією побачити рідну людину живою. Натомість залишиться вже тільки одна запізніла надія: що, як і Гію, розчленовували їх не до, а після смерті...<p>Чи означає це, що, завдяки зусиллям правоохоронців, Київська область дуже відрізняється від Донецької, де місцеві бандити — без погон — недбало закопували тіла своїх численних жертв прямо біля розстрільних стінок, і їх знаходили згодом за чиєюсь рукою, що стирчала з землі?<p>Наскільки відомо, вищезазначені райони Київської області не згадуються в матеріалах справи знаменитих міліцейських перевертнів, чию смертоносну діяльність із якимись неймовірними, абсолютно нереальними перипетіями<p>вже котрий рік розглядає суд.<p>Але свідчення ж давав тільки один підсудний. А про що не сказали інші, або що відомо тим, як випливає з матеріалів справи — багатьом, котрі залишилися на свободі?<p>Колись правоохоронці зарозуміло зазначали, що справа міліцейських перевертнів і справа Г.Гонгадзе не мають між собою нічого спільного, все це журналістські вигадки. Час показав, що навіть якщо це були різні «бойові загони» нашого славного МВС, то сьогодні принципове вже, мабуть, тільки питання про те, скільки всього було міліцейських ескадронів смерті, хто їх скеровував, і, відповідно, скільки їх залишилося «при виконанні». Запитання однозначно риторичні — відповіді на них ми не отримаємо. Як стверджують втаємничені, генерал О.Пукач сьогодні про це каже так: ви жахнетеся. Чому ще?<p>Шостого жовтня втретє було перенесено судове засідання у справі перевертнів. Оголошена причина — хвороба судді. З 19 серпня, відтоді, як свідок-звинувачуваний у справі Юрій Нестеров узятий під варту, жодне слухання так і не відбулося. Очевидно, Ю.Нестерову дають час усвідомити й відчути, що від своїх свідчень треба відмовлятися. Генпрокуратура, МВС і Верховний суд України вважають, що підстави затримання Нестерова, м’яко кажучи, незрозумілі. Формальною підставою для затримання став неясного походження папір із того ж таки МВС, а сам Нестеров в інтерв’ю «ДТ» (№ 33 від 5 вересня 2009 р.) заявив, що на нього тиснуть. Ну й що? Караван іде. Нестерова утримують у значно жорсткіших умовах, аніж решту заарештованих. Контакти із зовнішнім світом максимально обмежені.<p>Справа перевертнів тягнеться нескінченно, інтерес до неї закономірно згасає, попри постійне підкидання нею сюрпризів. Ось, наприклад, днями в МВС було зламано сейф із оперативно-пошуковою справою щодо перевертнів. Напевно, у діючих працівників нерви вже не витримують усієї цієї судової інтриги з розглядом справи, і вони пішли на радикальні кроки, щоб дізнатися нарешті: є серед перевертнів їхні імена чи пронесло...<p>P.S. Під час першого закордонного вояжу на посаді президента В.Ющенко урочисто оголосив, що справу перевертнів передано до суду. Там вона перебуває й донині. Поставити крапку у справі Г.Гонгадзе президент обіцяв неодноразово, називаючи її «справою честі». На час підготовки номера до друку жоден із тих, чиї імена було названо О.Пукачем у контексті справи Г. Гонгадзе, не отримав повістки від правоохоронних органів.<p><i>Олександра ПРИМАЧЕНКО</i> http://vartainfo.com.ua/life/2009/09/29/kil_ka_tsikavih_mars_4873.html Tue, 29 Sep 2009 21:14:27 +0300 Новини Доки у столиці сонячно і відносно тепло, доки не почались затяжні осінні дощі, гріх просиджувати диван на вихідних. <p>Для тих, хто полюбляє мандрувати, або тих, кому за робочий тиждень просто набридло місто з його шумом заторами, пропонуємо кілька заміських маршрутів. Так, наприклад, у час коли почало жовкнути листя, варто заїхати у дендропарк "Софіївка", що в м. Умань Черкаської області. Проїхавши 200 км від столиці можна буде насолодитися тихою прогулянкою у парку, помилуватися більше ніж 3 тисячами видів екзотичних рослин і кущів, скульптурами, фонтанами. <p>У парку можна поплавати на поромі, гондолі, покататися на конях чи катамаранах. До Умані ідуть маршрутки від центрального автовокзалу і від залізничного вокзалу. Вартість проїзду 40-50 гривень. <p>У 85 км від Києва знаходиться дендропарк "Олександрія" у місті Біла Церква. Парк розташований на березі річки Рось, Тут увагу привернуть низка павільйонів, колонада, "китайський місток". Доїхати до "Олександрії" можна маршруткою від метро "Либідська" за 16 гривень. <p>Для любителів гострих відчуттів як варіант - поїздка у Прип'ять, що в 140 км від Києва. Найчастіше екскурсоводи показують четв6ертий енергоблок і так званий "Саркофаг". Крім того, запропонують прогулянку мертвим містом Прип'яттю. Однак оскільки це закрита зона, то пропускаються лише екскурсійні тури. <p>У 70 км від столиці розташоване село Трипілля, яке відоме своїми музеями з експонатами трипільської культури. Тут можна подивитися на знаряддя праці, кераміку, реконструкції житла. Доїхати до Трипілля можна маршруткою або автобусом від станції метро "Виду бичі". Вартість проїзду 7-12 гривень. <p>Тож збирайте друзів і гайда до вражень! <p>Однак, і для тих, хто не зможе чи не матиме бажання вириватися з міста, знайдеться купка розваг. <p>Так, 26 вересня Київський цирк відкриває новий сезон с програмою "Тобі, столице на Дніпрі".<p>На арені глядачі побачать акробатів на балонах, повітряних гімнастів, жонглерів. Також свої вміння покажуть коні, мавпи, собаки, ведмеді, леви, тигри і леопарди.<p>У суботу об 11.00 у Центральному парку культури та відпочинку "Маріїнський" пройде свято "Юнь Києва запрошує". <p>Метою акції є пропаганда здорового способу життя, популяризація волонтерського та скаутського руху серед дітей та молоді, залучення дітей та молоді до соціально корисної діяльності на благо рідного міста та країни. До участі в акції запрошуються учні, студенти, молодь, батьки, представники навчальних закладів та громадських організацій.<p>У цей же день о 13.00 відбудеться аукціон робіт з сучасного живопису та графіки "Золотое сечение" у Київській міській галереї мистецтв "Лавра", що на вул. Січневого повстання, 17<p>О 19.00. на столичних мешканців і гостей міста чекає Міжнародний фестиваль циганського мистецтва "Амала" у палаці культури "Більшовик", що на просп. Перемоги, 38. <p>У неділю о 12.00 на Майдані Незалежності пройде соціо-моб "Книжкова лихоманка - Ланцюг знань" за участю Братів Капранових, Володимира Арєнєва, Сашка Лірника, Євгенії Кононенко, Лесі Вороніної. <p>У центрі міста декілька сотень людей зійдуться одночасно, створять живий ланцюг і на 20 хвилин поринуть у світ книги. Акція має на меті популяризувати українську книжку, підняти престиж читання, а також нагадати, що найкращий вид дозвілля - це читання, а найкращий подарунок - це книжка. <p>Усі бажаючі зможуть придбати книги улюблених авторів за символічною ціною з автографом письменника.<p>Також 27 вересня о 13.00 в рамках відзначення Всесвітнього Дня туризму відбудеться презентація екскурсій по Києву із застосуванням Сігвею, першого електронного, екологічно-безпечного транспортного засобу із системою самобалансування.<p>Зібрання учасників на Михайлівській площі біля пам'ятника Княгині Ользі.<p>Якщо ж вихідних буде замало, то продовжити походеньки можна і в понеділок. 28 вересня о 12.00 відбудеться відкриття виставки "Гранослов" до 80-річчя Дмитра Павличка (світлини, рукописи, книги із фондів музею).<p>Виставка триватиме до 30 жовтня у Київському літературно-меморіальному музеї Рильського, що на вул. Рильського, 5.<p>О 17.00 відбудеться відкриття виставки живопису Антоніни Штогрин "Візитівка з Поділля" <p>Експозиція триватиме до 25 жовтня у Київському літературно-меморіальному музеї-квартирі П.Тичини, що на вул. Терещенківській, 5. http://vartainfo.com.ua/life/2009/09/23/pivmil_jona_ukraints_4825.html Wed, 23 Sep 2009 08:02:49 +0300 Новини В Україні налічується до 425 тис. споживачів ін'єкційних наркотиків, третина з них – жінки. Про це повідомила директор представництва HealthRight International в Україні Галина Скіпальська на презентації документального фільму «Повернення додому» і виставки плакатів, розроблених з метою розширення доступу жінок - споживачів ін'єкційних наркотиків (СІН) до програм замісної терапії (ЗТ) і додаткових соціальних і медичних послуг в Україні. <p>За даними голови правління ВОО Асоціація учасників ЗСТ України Ольги Беляєвої, зараз в Україні майже 900 жінок - учасниць програм замісної терапії. <p>На думку директора департаменту комунікації, політики та адвокатури Всеукраїнської мережі ЛЖВ Дмитра Шерембея, «тільки гуманне суспільство здатне впроваджувати програми ЗТ». <p>Організаторами заходу виступили: МБФ Український фонд суспільного здоров'я, HealthRight International, ВБО Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ, МФ Відродження, рекламне агентство Саатчі&Саатчі, продюсерська компанія Сполучені світи. <p>Проект реалізований МБФ Український фонд суспільного здоров'я за підтримки Інституту відкритого суспільства. http://vartainfo.com.ua/life/2009/09/21/70_vipusknikiv_ukrai_4785.html Mon, 21 Sep 2009 16:51:27 +0300 Новини Чимало навчальних закладів не підтверджують наданий їм статус ліцеїв, гімназій, спеціалізованих закладів.<p>Про це з посиланням на звіт "Офіційний звіт про результати зовнішнього оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів України 2009 р." повідомляє прес-служба Українського центру оцінювання якості освіти. Так, в одній зі шкіл Києва, яка спеціалізується на вивченні французької мови, її для складання тестів вибрали лише 7 осіб. Але жоден із них не показав результат вищий від 172 балів. <p>Аналогічною є ситуація в одній зі столичних шкіл із поглибленим вивченням української мови та літератури. Лише одна особа з 25 випускників цього закладу отримала результат у межах 173-183 балів. Жоден не набрав 200 балів.<p>За даними УЦОЯО, українські випускники погано знають математику. Психометричний аналіз свідчить, що тест із математики був нескладним. Однак учасники зовнішнього оцінювання показали незадовільні знання.<p>Так, лише 25% учасників виконали завдання з найпростішим тригонометричним рівнянням, 16% - змогли знайти об'єм кулі, 9% - розв'язали завдання на застосування властивостей функції, 8,6% - практичну задачу на обчислення витрат фарби для фарбування кімнати, що має форму прямого паралелепіпеда.<p>Більше 70% учасників зовнішнього оцінювання не вміють на практиці застосовувати теореми косинусів, Фалеса та Піфагора.<p>Не кращими є знання з історії України. Лише 41% учасників зовнішнього оцінювання визначили чинники, що зумовили виникнення українського козацтва у XV-XVI століттях. <p>Вірно назвати подію, з якої розпочалося визволення України від нацистської окупації, змогли 29% тих, хто складав тести з історії України.<p>Лише 46% учасників тестування знають про державотворчі процеси в Україні початку 90-х років XX століття. <p>Усього 38% майбутніх студентів змогли правильно вказати дати прийняття Конституції незалежної України, схвалення Декларації про державний суверенітет, Акту проголошення незалежності України.<p>Звіт про проведення зовнішнього оцінювання направлено вищому керівництву держави, усіх регіонів України, в науково-дослідні інституції, бібліотеки, вищі навчальні заклади, органи управління освітою. http://vartainfo.com.ua/life/2009/09/16/ukrains_ke_kazino_te_4719.html Wed, 16 Sep 2009 12:47:31 +0300 Новини Гральні заклади працюють під вивісками Інтернет-клубів. <p>Електронним гральним будинкам не потрібно отримувати ліцензію в Міністерстві фінансів. Над входом в колишній салон гральних автоматів на бульварі Лесі Українки в Києві нещодавно змінилася вивіска. Тепер це Інтернет-клуб, в якому працює півтори сотні комп'ютерів. Тепер любителям азартних ігор пропонують випробувати свою удачу в онлайн-режимі. <p>Біля входу до нового Інтернет-клубу - два охоронці. На питання журналіста видання, як можна зіграти, вони рекомендують звернутися до дівчини-консультанта. Вона відправляє клієнта до каси, пояснюючи, що для гри потрібно внести кошти на "електроний гаманець". Мінімальний внесок - 50 грн. <p>Ці кошти перераховуються на рахунки анонімної електронної платіжної системи. Касир дає чек і клаптик паперу, де вказані логін і пароль, необхідні для входу в систему. Вхід здійснюється через Інтернет-сторінку із захищеним протоколом, що унеможливлює доступ на ресурс поза даного закладу. <p>Комп'ютер завантажує сторінку з широким переліком ігор. Клієнт може вибрати будь-яку, після чого на моніторі комп'ютера з'явиться традиційна для ігрових автоматів заставка. <p>Як пояснив керівник двох київських казино, які були закриті кілька місяців тому, електронним гральним будинкам не потрібно отримувати ліцензію в Міністерстві фінансів. <p>Ліцензія для реальних казино коштувала 150 тисяч євро на 5 років. Крім того, щоквартально ігрові заклади платили за патент, який необхідно було отримати на кожний гральний стіл і автомат. <p>"Раніше був ринок й існували певні правила, наприклад, про ступінь ймовірності виграшу казино і клієнта, а зараз немає ринку і немає правил", - констатує співрозмовник. <p>За його словами, в Інтернет зараз йдуть ті, хто не боїться санкцій з боку контролюючих та правоохоронних органів. http://vartainfo.com.ua/life/2009/09/11/novi_pravila_naboru__4654.html Fri, 11 Sep 2009 08:33:54 +0300 Новини З 14 жовтня Україна переходить на новий формат набору телефонних номерів. Усі вони стають з 11-значних 10-значними. І тепер для виходу на міжміську лінію замість вісімки треба буде набирати нуль. А подальший код набирати вже без нуля на початку. Наприклад, якщо відома баба Параска Королюк з Тернопільської області вирішить з 14 жовтня зателефонувати до приймальні секретаріату президента, то їй не доведеться, як раніше, набирати 8-044-2262077. Тепер цей номер набирається так: <p>0-44-226-20-77<p>І знайомий гудок вона тепер почує не після вісімки, а, знову ж таки, після нуля.<p>Аналогічна ситуація - з кодами мобільних операторів, які будуть набиратися за зразком 0-67-ХХХХХХХ або 0-50-ХХХХХХХ.<p>Новації придумані, насправді, не для того, щоб вигадати зайву мороку українським громадянам, звичним до старої системи. Вона має полегшити життя іноземним туристам, зокрема, тим, яких так чекають на "Євро-2012".<p>Справа в тому, що вихід на "міжмісто" через нуль - це стандарт для усього світу, окрім більшості пострадянських країн, та ще кількох держав Африки, розповів "Українській правді" колишній заступник міністра транспорту і зв'язку Олег Проживальский, який зараз працює директором з корпоративного управлiння та контролю МТС-Україна.<p>Закордонні номери тепер замість вісімки і десятки треба буде набирати через два нулі. Тобто, якщо баба Параска вирішить зателефонувати не Віктору Ющенку, а Бараку Обамі, то їй доведеться набирати не звичну послідовність: 8-10-1-202-4561111, а трішки інакше:<p>00-1-202-4561111<p>Прес-служба звертає увагу на те, що при здійсненні міжміського виклику нуль на початку номера повинен бути лише один. "При випадковому наборі другого поспіль нуля відбувається міжнародне з'єднання з відповідною тарифікацією. Просимо абонентів бути уважними при наборі номера", - зазначається в повідомленні прес-служби.<p>Якщо у вас в телефонах, мобільних або стаціонарних, номери збережені у старому форматі - 8 0YY ХХХХХХХ - то вам доведеться виділити час і повидаляти звідусіль вісімку, інакше номерами не можна буде скористатися.<p>Якщо ж всі номери збережені в міжнародному форматі, такому, який використовується при відправленні смс-повідомлень, а саме +380 YY ХХХХХХХ - то нічого змінювати не треба, номери працюватимуть і далі.<p>Так само не змінився порядок набору місцевих стаціонарних номерів. Тобто, з таксофону на київському вокзалі доведеться набирати звичні сім цифр.<p>Всі міжміські коди також збереглися, окрім Київської області, якій присвоїли код 045 замість спільного з Києвом коду 044. Експерти розповідають, що, наприклад, Біла Церква давно вже вичерпала свій п'ятизначний ресурс номерів, а для переходу на шестизначний не вистачало кодів.<p>Окрім того, у Київській області тепер не можна буде скористатися "коротким кодом". Наприклад, колись у Боярку можна було зателефонувати 8 298 ХХХХХ. Нині ж треба набирати 0 45 98 ХХХХХ.<p>Проте в інших областях правила короткого набору коду - через двійку - зберігаються. І можна буде, наприклад, з Вінниці набирати номер у Жмеринці за зразком: 0 232 ХХХХХ.<p>Зміниться також принцип набору так званих "номерів глобальних послуг": замість семизначного номеру такої служби в форматі 8 800 ХХХХХХХ або 8 900 ХХХХХХХ номери буде скорочено до шестизначних, а замість вісімки, закономірно, набиратиметься нулик.<p>"До нас надійшла рекомендація НКРЗ про те, щоб відсікали останню цифру таких номерів. А як буде відбуватися на практиці - ще невідомо", - зазначили у прес-службі "Укртелекому".<p>Іще одна перевага нової нумерації - це вивільнення ресурсу для набору коротких номерів. Раніше всі вони - 01, 03, 055 і таке інше - починалися з нуля. Тому трьохзначних номерів могло бути лише кілька десятків.<p>Весною 2009 року номери екстрених викликів було змінено на трьохзначні: 101, 102, 103. І тепер будь-якому таксі можна буде виділити свій тризначний номер - адже їх у кожному місті з'явиться близько тисячі. Всі вони в голові переплутаються, і буде весело.<p>"Компанії-перевізники та інші користувачі коротких номерів були, звісно, невдоволені, тому що в них ці номери були розрекламовані. Але в нас уже була велика черга із різних компаній, яким коротких номерів не вистачало", - розповів Олег Проживальський.<p>Описана вище реформа, за його словами, найвагоміший крок у чотирирічному плані реформування принципів нумерації, закінчити який планується 2010-2011 року. Далі планується запровадження додаткових служб з короткими номерами, запровадження збереження номера при зміні оператора і інші зворушливі обставини.<p>Зрозуміло, що всі оператори, мобільні і стаціонарні, були змушені витратитися на такі зміни. Наприклад, збитки компанії МТС-Україна від номерної реформи складають десятки мільйонів доларів.<p>Зокрема, компанії закупають нове програмне забезпечення, а також автовідповідачі, які повідомлятимуть вам, що ви набрали невірний номер.<p>Скажімо, "Укртелеком" обмежиться автовідповідачами, МТС близько трьох місяців надаватиме абонентам можливість телефонувати обома способами, а компанія "Київстар" надаватиме таку можливість "не менше місяця", повідомив її провідний спеціаліст зі зв'язків із пресою Сергій Товстенько-Забєлін.<p>Водночас, усі провідні компанії зв'язку пообіцяли, що на тарифи ця акція не вплине. http://vartainfo.com.ua/life/2009/09/05/ne_splativ_komunalku_4568.html Sat, 05 Sep 2009 11:19:41 +0300 Новини Комунальники винаходять нові способи боротьби з тими, хто не платить за житлокомпослуги. У Вінниці їм не видають закордонного паспорта і навіть збираються відібрати вже видані. Щоб все було згідно із законом, служби ЖКХ звертаються до суду з позовом про те, щоб зробити такого боржника невиїзним. Як тільки рішення суду вступить в силу, його копію держвиконавча служба відправляє в ОВІР, і видачу паспорта там затримують, якщо він вже виданий – анулюють його дію, а власника попросять здати документ до ліквідації заборгованості. Поки таких людей у Вінниці близько 100, але їх кількість напевно збільшиться, адже в судах міста немало позовів. Першими подібні методи стали застосовувати в Львові, там розглядають більше 600 позовів від комунальників до громадян.<p> http://vartainfo.com.ua/life/2009/08/31/vuzam_zaboronili_pid_4495.html Mon, 31 Aug 2009 23:27:16 +0300 Новини Антимонопольний комітет заборонив вузам підвищувати договірну плату за навчання. <p>У рамках виконання зобов'язань АМК, Міносвіти попередило вузи про необхідність приведення у відповідність до законодавства договорів про надання послуг.<p>Мова йде про неможливість зміни плати за навчання, зазначеної в договорі. Міносвіти разом з Мінекономіки та Мінфіном підготували проект спільного наказу "Про затвердження порядків надання платних послуг у сфері освітньої діяльності державними навчальними закладами", який найближчим часом буде надано комітету на розгляд. <p>Антимонопольне відомство перевірить запропоновану наказом методику розрахунку розміру валових витрат, на підставі яких формується плата за навчання, щоб у вартість освітніх послуг не закладалися необґрунтовані складові. <p>Крім того, Міносвіти розробило проект постанови Кабміну "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними навчальними закладами та навчальними закладами", який передано на узгодження зацікавленим органам влади. <p>Висновок щодо відповідності положень цього документу вимогам конкурентного законодавства комітет зробить за результатами відповідного аналізу. <p>"Виконання Міністерством освіти вимог Антимонопольного комітету буде мати значний позитивний вплив на подальший розвиток вітчизняного ринку освітніх послуг", - заявив в.о. голови комітету Олександр Мельниченко. <p>"Вартість платного навчання у вищих навчальних закладах України має бути приведена до економічно обґрунтованого рівня, що дуже актуально для сотень тисяч студентів", - додав він. <p>За його словами, АМК продовжить своє дослідження, цього разу - у сфері середньої освіти. http://vartainfo.com.ua/life/2009/08/21/pislja_s_heplennja_p_4373.html Fri, 21 Aug 2009 19:07:32 +0300 Новини Країну лихоманить вакцинна тема. Вчора стало відомо про третю жертву комплексної вакцини від кашлюку, дифтерії та правця. Запорізька облпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом загибелі чотиримісячного малюка з Енергодару. Він помер вранці 5 серпня, наступного дня після того, як йому зробили два щеплення: від гепатиту (вакциною "Гепавакс-ген", зроблена в Кореї) і від кашлюку, дифтерії та правця тим же пентаксимом, пише газета "Сегодня". Після щеплення останньої вакцини в Донецькій області днями померли двоє малюків. <p>Дитині зробили планове щеплення від гепатиту, а наступного дня малюк помер. Міліція відразу ж опечатала партію вакцини, яку ввели немовляті. А всіх дітей, яких також прищепили "підозрілим" препаратом, медики тримали під посиленим контролем. На щастя, решта малюків вакцинацію перенесла нормально, передає "Комсомольская правда в Украине". <p>"Кримінальна справа за фактом смерті порушена, але стверджувати, що дитина померла від вакцини, не можна. Треба дочекатися результатів медекспертизи", - говорить прес-секретар Запорізької облпрокуратури Борис Дворній. <p>"В одному випадку на мільйон щеплень може виникнути така серйозна реакція, - завірив головлікар СЕС Запорізької області Анатолій Севальнєв. - Пов'язано це, як правило, з індивідуальною непереносимістю препарату. Використання тих серій вакцини, які призвели до ускладнення, буде припинено". <p>"Причинно-наслідкового зв'язку між смертю двох дітей і вакциною, яку їм ввели, немає", - заявив учора голова МОЗ Василь Князевич. Він засмучений тим, що прокуратура наклала заборону на використання всієї серії французької вакцини "Пентаксим" (вакцинація припинена по всій Україні) і пообіцяв докласти всіх зусиль, щоб щеплення поновилися якнайскоріше. <p>Тим часом у Харкові, як пише "Сегодня", вакцинація пентаксимом не буде припинена після трагічних випадків у Донецьку, коли померли двоє немовлят. <p>"Зупинити вакцинацію навіть на час розслідування ми не можемо без розпорядження Міністерства, - говорить заступник начальника управління охорони здоров'я обладміністрації Тетяна Єфименко. - Поки не буде доведено, що причиною смерті дітей був пентаксим, щеплювати їх не перестануть. Щеплення одним препаратом робляться кілька разів. Ми дограємося до серйозних спалахів, які не зможемо зупинити. Медпрацівники повинні розповідати батькам, що є й інші вакцини. Якщо ж батьки бояться і хочуть купити якусь дорогу або рідкісну вакцину, пройти вакцинацію і отримати консультацію можна в приватному Центрі імунопрофілактики на вул. Єсеніна, 10, але вже платно". <p>Пентаксим має декілька аналогів: полівакцина інфанрікс для профілактики дифтерії, правця, кашлюку; "Інфанрікс Гекса" (те ж саме плюс поліомієліт, гепатит В, гемофільна інфекція). Обидва виробляє англійська фірма "ГлаксоСмітКляйн". Проте про переваги саме пентаксима у СЕС, яка відає вакцинами, що надходять у регіон, розповісти не змогли. Оскільки, по суті, місцевим медикам вибирати не доводиться - що дали, то і колють дітям. <p>"Який препарат і чому саме його застосовуватимуть для імунізації, вирішують тільки в Міністерстві охорони здоров'я. Ми ж отримуємо вакцини централізовано, - пояснює Тамара Беломеря, заступник головного державного санітарного лікаря Донецької області. - Нам завозять певний препарат, ми його розподіляємо по лікарнях і колемо. І у випадку з пентаксимом так само. Ймовірно, у МОЗ вважають, що це оптимальний варіант і за якістю, і за ціною". <p>"Пентаксим ми використовуємо вже близько півроку. До цього застосовували "Тетракт-хіб" - ось де був справжній експеримент над дітьми! Він викликав реакції у кожного 10-го: гіпертермія, ущільнення в місці щеплення, температура піднімалася до 38 градусів і трималася до трьох днів, - розповіла медсестра маніпуляційного кабінету дитячої поліклініки одного з районів Донецька. - З пентаксимом таких проблем не було. Проте десь півтора місяці тому був випадок в одній з лікарень Донецька - там теж померла 4-місячна дитина, яку прищепили. Втім, тоді смерть малюка списали на якесь супутнє захворювання. Навіть не знаю, чи був це одиничний випадок?" <p>Педіатр однієї зі столичних поліклінік говорить, що пентаксим - не дуже хороша вакцина, після неї часті ускладнення: висока температура, судоми. "Їх викликають консерванти і неважливе очищення препарату. Держава намагається економити і в результаті французи продають нам дешевші серії вакцин, ті, які їм не підходять", - стверджує Людмила К. <p>Єдиної думки щодо вакцинації у медиків немає. Якщо у вас немає можливості тримати дитину до школи вдома, то вакцинувати його доведеться. Без щеплень у садок не беруть, ну хіба що за дуже великим блатом або за великий хабар, тоді дитині можуть завести фальшиву картку і щеплення будуть тільки на папері. <p>Якщо все ж таки робити щеплення примушують, то радять вакцинувати дитину в приватних клініках, щоб вибрати бажану вакцину, або просити в державних колоти хорошу. Від кору, скажімо, хорошою вважається якраз французька вакцина. А комплексну радять з Бельгії. <p>Багато поліклінік купують саме бельгійську вакцину (за словами педіатрів, вона дає менше ускладнень). Зробити таке щеплення встане в середньому в 120-150 грн. Можна скористатися послугами приватних клінік. Правда, тут тільки за вакцину доведеться викласти 400-500 гривень, а з аналізами і консультацією - 700-800 гривень. <p>Як повідомлялося, 17 серпня в Донецькій дитячій міськлікарні №1 померла дитина (3,5 місяця), доставлена до лікувальної установи з Червоноармійського району. Того ж дня в цій же лікарні померло 4-місячне немовля з села Бахмутське (Артемівський район). Обом малюкам робили щеплення комплексною вакциною "Пентаксим". <p>А напередодні стало відомо про смерть 4-місячного жителя Енергодару, який помер уранці 5 серпня, - наступного дня після того, як малюкові в дитячій поліклініці були зроблені щеплення від гепатиту і вакциною для профілактики дифтерії та правця. http://vartainfo.com.ua/life/2009/08/17/s_heplennja_vid_svin_4309.html Mon, 17 Aug 2009 12:48:34 +0300 Новини У ЗМІ розіслано конфіденційне послання британського Агентства охорони здоров'я невропатологам, в якому мовиться, що вакцинація від свинячого грипу може привести до небезпечного захворювання нервової системи. Захворювання, синдром Гієна-Барре, веде до паралічу і дихальної недостатності і може обернутися летальним результатом.<p>У посланні, розісланому 600 невропатологам 29 липня, мовиться про результати застосування в Сполучених Штатах аналогічного щеплення в 1976 році. Тоді від вакцини, прищепленої 40 мільйонам американців, померли 25 людей.<p>Від самого свинячого грипу тоді загинула лише одна людина.<p>Всього було виявлено 500 випадків синдрому Гієна-Барре, і вакцинація була припинена через десять тижнів після виявлення її взаємозв'язку з цим захворюванням.<p>В даний час вакцина розробляється фармацевтичними компаніями і на першому етапі вакцинації, яка почнеться в жовтні, буде введено 13 млн людей.<p>Влада попросила Британське управління неврологічних спостережень, частину Британської асоціації невропатологів, поспостерігати можливі випадки синдрому Гієна-Барре після початку вакцинації. Як відзначив один з високопоставлених невропатологів, "я не став робити собі щеплення від свинячого грипу через небезпеку синдрому Гієна-Барре".<p>Вірус свинячого грипу в новій вакцині небагато відрізняється від штаму 1976 року, але можливість розповсюдження синдрому Гієна-Барре залишається приводом для занепокоєння. http://vartainfo.com.ua/life/2009/08/13/sostavlen_spisok_sam_4278.html Thu, 13 Aug 2009 14:00:58 +0300 Новини Какой самолет чаще попадает в авиакатастрофу, в результате которой гибнут пассажиры, - американский Boeing 737 JT8D или российский "Ил-76"? Если думаете, что более опасным является "Ил-76", то вы ошибаетесь. Самые первые версии семейства Boeing 737 были созданы еще в 1988 году, но более 500 таких самолетов до сих пор эксплуатируются. В августе прошлого года в Казахстане разбился Boeing 737 JT8D, принадлежащий Itek Air, вскоре после того, как Европейский союз запретил этому судну летать в Европу из-за недостаточного уровня безопасности. Такие инциденты помогают понять, почему эта модель возглавляет рейтинг самолетов наиболее часто подверженных катастрофам. Старые самолеты требуют более интенсивного ухода, чем новые. Тем не менее, б/у лайнеры эксплуатируются такими авиакомпаниями, которым зачастую не хватает средств для полного технического обслуживания и обучения пилотов, пишет BusinessWeek. <p>Используя данные лондонского страхового консультанта Ascend, BusinessWeek составил рейтинг самых опасных и безопасных самолетов на основе количества авиакатастроф со смертельным исходом. В рейтинг были включены модели самолетов, которые эксплуатируются по всему миру в количестве от 100 штук. В рейтинге не учитывались авиакатастрофы, связанные с терроризмом.<p><b>1. Boeing 737 JT8D</b><p>Итак, самым опасным пассажирским самолетом по числу аварий признан Boeing 737 JT8D. Одна авиакатастрофа со смертельным исходом приходится на 507 500 летных часов. Чем меньше эта цифра, тем выше опасность аварии. Это средний показатель за последние пять лет. Годы выпуска лайнера: 1967-1988 гг. Количество моделей, находящихся в эксплуатации (на конец 2008 года): 517 штук. Самая старая версия семейства Boeing 737 – JT8D по-прежнему эксплуатируются авиакомпаниями в бедных странах. Почти 30-летний Boeing 737 JT8D, эксплуатируемый киргизской авиакомпанией Itek Air, разбился недалеко от Бишкека в августе 2008 года. В катастрофе погибло 68 человек. <p><b>2. Ил-76 </b><p>Одна авиакатастрофа на 549 900 летных часов. <p>Годы выпуска: с 1974 года и по сей день <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 247. <p>Эта грузовая модель чаше всего встречается в парках авиакомпаний стран бывшего Советского союза, Ближнего Востока и в Африке. В 2003 году разбившийся Ил-76 иранской авиакомпании Iran Revolutionary Guard унес жизни 275 человек. <p><b>3. Ту-154</b><p>Одна авиакатастрофа на 1 041 000 летных часов. <p>Годы выпуска: с 1971 года по настоящее время <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 336. <p>Ту-154 используется также большинством авиакомпаний из стран бывшего Советского Союза и соседних стран. Ту-154 иранской авиакомпании Caspian Air, следовавший из Тегерана в Ереван (Армения) разбился 15 июля этого года, унеся жизни 168 человек. Это была четвертая авиакатастрофа с участием Ту-154 в Иране с 2002 года. <p><b>4. Airbus A310</b><p>Одна авиакатастрофа на 1 067 700 летных часов. <p>Годы выпуска: 1983-1998 гг. <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 191. <p>Крупные авиакомпании уже прекратили использовать эту модель европейского авиастроителя Airbus. Однако некоторые перевозчики из бедных странах, к примеру Pakistan International Airlines, продолжают летать на A310. Последняя катастрофа с участием A310 произошла 30 июня этого года. Лайнер A310 Yemenia Airlines, следовавший из Йемена на Коморские острова, упал в открытие море, все 153 человека на борту погибли. Чудом удалось спастись только 12-летней девочке. <p><b>5. McDonnell-Douglas DC-9</b><p>Одна авиакатастрофа на 1 068 700 летных часов. <p>Годы выпуска: 1965-1982 гг. <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 315. <p>Эта модель самолета стала принадлежать Boeing после слияния в 1997 году с McDonnell Douglas. DC-9 по-прежнему эксплуатируется авиакомпанией Delta Airlines, которая получила их в наследство от Northwest Airlines, а также множеством других мелких перевозчиков в мире. В апреле 2008 года в доминиканской республике Конго разбился DC-9 авиакомпании Hewa Bora Airways, погибли 44 человека. <p><b>6. Ту-134</b><p>Одна авиакатастрофа на 1 087 600 летных часов. <p>Годы выпуска: 1964-1986 гг. <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 223. <p>Ту-134, по размеру сравнимый с DC-9, широко используется авиакомпаниями из стран бывшего Советского союза и на Ближнем Востоке. По уровню шума двигатель этого лайнера не удовлетворяет западноевропейским стандартам, поэтому Ту-134 летает в основном по внутренним направлениям в России. В августе 2004 года разбился Ту-134 авиакомпании "Волга-Авиаэкспресс", погибли все 43 человека на борту. <p><b>7. Boeing 727</b><p>Одна авиакатастрофа на 2 306 300 летных часов. <p>Годы выпуска: 1963-1984 гг. <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 412. <p>Большинство крупных перевозчиков давно заменили старые Boeing 727 на более новые и современные самолеты. Авиакомпания United Airlines, например, отдала один такой лайнер в Чикагский музей науки и промышленности еще в 1993 году. Однако за пределами США, многие перевозчики, особенно чартерные, продолжают эксплуатировать Boeing 727. Одна из авиакатастроф с этим лайнером произошла на Рождество 2003 года в африканской штате Бенин, погибли 151 человек. <p><b>8. McDonnell-Douglas MD-80</b><p>Одна авиакатастрофа на 2 332 300 летных часов. <p>Годы выпуска: 1980-1999 гг. <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 923. <p>MD-80, созданные на замену DC-9, по-прежнему используется американской авиакомпанией Delta, а также рядом европейских перевозчиков, в частности Alitalia и SAS. Самая последняя авиакатастрофа с участием этого лайнера в США произошла в январе 2000 года: MD-80 авиакомпании Alaska Airlines упал в Тихий океан. В августе 2008 года погибли 153 человека, летевшие на таком самолете, принадлежащего испанской авиакомпанией Spanair, из Мадрида на Канарские острова. <p><b>9. McDonnell-Douglas DC-10</b><p>Одна авиакатастрофа на 2 908 800 летных часов. <p>Годы выпуска: 1971-1989 гг. <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 153. <p>DC-10 относится к редкому числу самолетов, чья безопасность с возрастом, наоборот, повысилась. Ряд авиакатастроф со смертельным исходом в 70-х годах с участием этого лайнера привели к разработке изменений и улучшений самолета. В итоге последний несчастный случай с погибшими произошел в 1999 году, когда лайнер бывшего французского перевозчика AOM разбился в Гватемале. Сейчас этот самолет в основном эксплуатируют грузовые и чартерные операторы. Авиакомпания Biman Bangladesh является последней компанией, которая используется DC-10 на регулярных рейсах. <p><b>10. McDonnell-Douglas MD-11</b><p>Одна авиакатастрофа на 3 668 800 летных часов. <p>Годы выпуска: 1990-2001 гг. <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 187. <p>MD-11 принес его создателю коммерческое разочарование, так как показывал невысокие показатели по эффективности использования топлива и другим параметрам. Правда, Finnair и KLM по-прежнему летают на этих лайнерах, но в основном используют для грузовых перевозок. Последняя авиакатастрофа произошла в 1999 году, когда DC-11 авиакомпании China Airlines загорелся при посадке в Гонконге во время тайфуна, тогда погибли три человека. <p>Далее в рейтинге BusinessWeek:<p><b>11. Boeing 737 CFMI</b><p>Одна авиакатастрофа на 4 836 900 летных часов. <p>Годы выпуска: 1984-2000 гг. <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 1796. <p><b>12. Boeing 757</b><p>Одна авиакатастрофа на 13 744 400 летных часов. <p>Годы выпуска: 1982-2005 гг. <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 973<p><b>13. Airbus A320</b><p>Одна авиакатастрофа на 14 050 200 летных часов. <p>Годы выпуска: 1988 по настоящее время <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 3604<p><b>14. Boeing 767</b><p>Одна авиакатастрофа на 14 895 100 летных часов. <p>Годы выпуска: 1982 по настоящее время <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 867<p><b>15. Boeing 737 NG</b><p>Одна авиакатастрофа на 16 047 900 летных часов. <p>Годы выпуска: 1997 по настоящее время <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 2583<p> <p><b>16. Boeing 747</b><p>Одна авиакатастрофа на 17 358 500 летных часов. <p>Годы выпуска: 1970 по настоящее время <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 935<p><b>17. Airbus A330</b><p>Нет смертельных аварий в течение 2008 года<p>Годы выпуска: 1993 по настоящее время <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 577<p><b>18. Airbus A340</b><p>Нет несчастных случаев со смертельным исходом <p>Годы выпуска: 1993 по настоящее время <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 341<p><b>19. Boeing 777</b><p>Нет несчастных случаев со смертельным исходом<p>Годы выпуска: 1995 по настоящее время <p>Количество самолетов, находящихся в эксплуатации: 742<p><i>Ольга Самофалова</i> http://vartainfo.com.ua/life/2009/08/12/voz_preduprezhdaet_o_4249.html Wed, 12 Aug 2009 15:46:27 +0300 Новини В ежегодном отчете Всемирной Организации Здравоохранения указывается на более быстрое распространение инфекционных заболеваний в современном мире. Констатируется факт, что скорость распространения эпидемий резко возросла за последние годы.<p>Ежегодно авиакомпании перевозят около 2,1 миллиарда человек и в связи с этим возрастает риск возникновения эпидемий таких заболеваний как СПИД, птичий грипп или лихорадка Эбола. ВОЗ предупреждает об угрозе международной экономике и безопасности в связи с возможными эпидемиями.<p>В отчете также указывается, что возможно появление новых или атипичных заболеваний. Так с 1970 года было обнаружено 39 новых болезней, а за последние 5 лет ВОЗ зарегистрировала 1100 эпидемий, включая холеру, полиомиелит и птичий грипп.<p>Всемирная Организация Здравоохранения обеспокоена также возможностью появления рано или поздно новых заболеваний таких как СПИД, Эбола или атипичная пневмония. http://vartainfo.com.ua/life/2009/08/07/kurortnij_sezon_u_kr_4161.html Fri, 07 Aug 2009 13:01:46 +0300 Новини <b>Кримчани досі не усвідомили, що люди не хочуть до них їхати тому, що ціна відпочинку на півострові не відповідає якості.</b><p>Крим цього року вже недорахувався туристів: все більше відпочивальників віддають перевагу зарубіжним курортам або власним дачам. Господарі кримських туристичних фірм цього року розраховували, що криза змусить не лише українців, але й сусідів з ближнього зарубіжжя забути про середземноморські курорти і обернути погляд у бік півострова. Проте спад, що спостерігається цього року на всіх світових курортах, в Криму відчувався особливо.<p>Сезон почався із запізненням, і навіть у самий його розпал кримське Міністерство курортів і туризму рапортувало про те, що місцеві здравниці заповнені на 87% - на 8% менше, ніж минулого, не найвдалішого літа.<p>Навіть у Ялті, де клаптик місця біля моря пляжникам завжди доводилося займати мало не удосвіта, на початку липня курортні місця були заповнені лише на 72%.<p>Кримчани досі не усвідомили, що люди не хочуть до них їхати тому, що ціна відпочинку на півострові не відповідає якості, пояснив журналістам Дмитро Заруба, президент української Асоціації малих готельних форм і апартаментів.<p>Криза стала лише каталізатором терпіння любителів Криму, яке лопнуло: одні віддали перевагу майже таким самим за ціною європейським або турецьким курортам, а інші й зовсім вирішили заощадити на відпочинку і відсидітися на дачах.<p>"Люди готові заплатити трохи більше, щоб поїхати за кордон, де вони отримають за ці гроші гідний сервіс", - називає речі своїми іменами Кіра Яковлєва, менеджер однієї з турфірм.<p>У результаті до середини курортного сезону в Криму відпочило близько 1,9 млн людей, включаючи приватний сектор. І це на 13,3% менше, ніж до середини липня 2008-го, коли кількість відпочивальників досягла 2,3 млн людей, відзвітували в кримському Міністерстві туризму.<p>Насправді пансіонати, санаторії і бази відпочинку заповнені ще менше - максимум відсотків на 70, стверджує колишній директор одного з ялтинських пансіонатів, що не побажав назвати свого імені. А менеджери цих закладів, боячись посіяти паніку, рапортують, що в них "все нормально", розповів він.<p>Ціна - лише вершина айсберга, додає Царук. Серйозна проблема кримського турбізнесу - відсутність елементарного маркетингу. Наприклад, промоакцій і спецтарифів, давно освоєних болгарськими і турецькими курортами, яким все частіше віддають перевагу українці.<p>"Це смішно, але на промоушен Криму (державою) виділено в десятки разів менше коштів, ніж Кіпр виділяє на промоушен в Україні своїх курортів", - порівнює Царук. І укладає: "Все це відкидає кримський турбізнес на печерний рівень. А Крим втрачає туристів і чекає як манни небесної, що Туреччина підніме ціни, і всі поїдуть до Криму". http://vartainfo.com.ua/life/2009/08/03/_ubijtsu_na_leksuse__4108.html Mon, 03 Aug 2009 16:53:04 +0300 Новини В Черновцах пьяный лихач сбил насмерть женщину с тремя детьми на «зебре»<p>Милиция едва спасла его от разъяренной толпы...<p>На выходных автомобильные и новостные форумы просто пестрели призывами «убить на месте», «не дать дожить до суда» очередному мажору из Черновцов. Он в один момент лишил местного жителя Василия Ватамана любимой жены и сына, погибли два его племянника, приехавших к тете из Хмельницкого погостить. Трагедия разыгралась в пятницу вечером на улице Винниченко, когда горожанка возвращалась с детишками из магазина, где покупала сладости... <b>«Он даже не тормозил!»</b><p>– Она шла по переходу с ребятами, и тут из-за поворота на большой скорости вылетел «Лексус», – говорит Галина Владимировна, проживающая по соседству с улицей Винниченко. – Он даже не затормозил. Был такой громкий удар, что соседи повыскакивали на балконы. Говорили, что женщина, завидев несущийся автомобиль, инстинктивно пыталась оттолкнуть малышей, но не успела и приняла на себя основной удар. Всех четверых отбросило на несколько десятков метров. Лицо у пострадавшей было так сильно разбито, что на нем места живого не осталось. <p>После наезда прохожие в считанные минуты взяли автомобиль-убийцу в плотное кольцо. Хозяин «Лексуса» заперся в авто и не выходил. В ход пошли палки и камни... Разбив боковые стекла, разгневанные люди уже было дотянулись до виновника трагедии, однако ему на помощь вовремя подоспела милиция. <p>– Попавшая под колеса женщина заходила к нам около 10 часов вечера – покупала конфеты и яблоки, деткам взяла по мороженому, – вспоминает Лариса Войновская, сотрудница черновицкого магазина «Меркурий». – Буквально через несколько минут к нам вбежали несколько человек, кричали, чтобы вызвали «скорую», потому что на переходе сбили людей. <p>Я вышла из магазина – там уже собралась порядочная толпа. Недалеко от перехода стоял серебристый «Лексус», а в нескольких метрах от него – хаотично разбросаны тела. Было столько крови, что я боялась туда смотреть. Женщина и один ребенок умерли сразу, а еще двоих детей не успели довезти до больницы – скончались по дороге. Поговаривали, что муж погибшей хотел пристрелить водителя «Лексуса» на месте из собственного ружья, да милиция помешала. <p><b>Горе-водитель выпил больше «поллитра»</b><p>После вечернего наезда люди на улице Винниченко еще долго не расходились. Там было более 300 человек. Чтобы как-то успокоить горожан, правоохранители позволили нескольким из них присутствовать на медицинском освидетельствовании лихача. <p>В субботу начальник областного УВД Георгий Проскурняк заявил, что виновник аварии – 43-летний предприниматель из Черновцов – был мертвецки пьян, в его крови обнаружили целых 3,72 промилле алкоголя. При том, что тяжелая степень опьянения начинается уже с 3-х промилле. В результате наезда погибли 39-летняя жительница Черновцов, ее 13-летний сын и двое племянников: 12-летняя девочка и 9-летний мальчик. <p>– На месте ДТП получить какие-либо объяснения у водителя было невозможно – он не мог самостоятельно передвигаться и еле ворочал языком, – говорит Иван Добровольский, начальник пресс-службы УГАИ Черновицкой области. – Сейчас он арестован и содержится в СИЗО. Против него уже возбудили уголовное дело по ст. 286 ч. 3 за аварию с жертвами. Ему «светит» максимальный срок – 10 лет тюрьмы. Он уроженец города Кицмань, живет в Черновцах. Ранее уже был судим. Соседи погибшей женщины говорят, что она будто бы была беременна, однако эта информация пока медиками не подтверждена. <p>По информации гаишников области, на месте аварии не нашли ни малейшего намека на тормозной путь – выходит, водитель даже не прикасался к педали тормоза. А скорость была более 100 км/ч. Дорога на месте ДТП была хорошо освещена, а пешеходный переход обозначен. Виновник наезда, согласно документам, управлял «Лексусом» по доверенности. Сама машина зарегистрирована во Львове. <p><b>Виновник ДТП – торговец с Калиновки со связями на таможне</b><p>Официальные «органы» не стали называть фамилию лихача, однако по неподтвержденным данным его зовут Владимир Заплацинский и проживает он в Черновцах на улице Кармалюка. У него в машине нашли бейджики с надписью «Пропуск. Рава-Русская» с подписью начальника Львовского погранотряда Амброса. Сразу же стали говорить, что он работает в погранслужбе, однако в милиции эти сведения поспешили опровергнуть. <p>Но откуда у него таможенный пропуск, так и не объяснили. Как заявил «Газете по-киевски» Роман Стахов, и. о. начальника пресс-службы погранвойск Западного региона, Амброс, подпись которого фигурирует в найденных документах, уже не начальник более двух лет. Есть ли у них сотрудник по фамилии Заплацинский, в пресс-службе пограничного ведомства ответить не смогли. В Черновцах говорят, что водитель «Лексуса» имеет торговые точки на Калиновском рынке, а через таможню решает свои вопросы по перевалке товаров. <p><b>Чего и следовало ожидать</b><p>В месте наезда поставили круглосуточный пост ГАИ<p>Жители улицы Винниченко утверждают, что на том злополучном переходе это уже не первый наезд на пешеходов. Буквально несколько недель назад там машина сбила девочку. Люди говорят, что уже писали куда только можно, чтоб установили лежачих полицейских либо светофор, однако власти ответили стандартным «не положено». <p>После очередного наезда на «зебре» по ул. Винниченко чьими-то стараниями там таки появились знаки ограничения скорости до 40 км/ч, однако просуществовали не более месяца. Работники соседнего магазина «Меркурий» уверяют, что кому-то из чиновников, проезжавших мимо, не понравилось это ограничение, и его тут же убрали. После того, как на переходе погибли сразу четверо людей, местная ГАИ постаралась и поставила там круглосуточный пост инспекторов. Надолго ли?..<p><i>Фото предоставлено УГАИ Черновицкой области</i> http://vartainfo.com.ua/life/2009/07/16/lozinskij_zhivotnoe__3899.html Thu, 16 Jul 2009 18:45:27 +0300 Новини Слабонервных просим не открывать этот материал. Исходя из новой информации, которую удалось собрать, можно утверждать: вся власть Голованевского района тяжело больна. В действиях ее царька Лозинского прослеживаются признаки тяжелого морального недуга, который впрочем, не освобождает его от уголовной ответственности. От нее депутата-стрелка пытаются спасти очень влиятельные лица. И еще: голованевскую власть следует перепахать вдоль и поперек, чтобы на ее месте насадить новую. Впрочем, это касается всей Украины. <b>Любитель животных Лозинский оказался редкостным животным</b><p>Сегодня уже не оставляет сомнений кто есть Виктор Лозинский и что произошло 16 июня на полях лесных угодий, принадлежащих экс-депутату. Это было жестокое убийство беззащитного невооруженного человека. Крестьянина Олейника расстреляли картечью. А после этого несколько часов жестоко избивали, не оказав первой медицинской помощи истекающей кровью жертве. Если бы ему просто наложили жгут для остановки хлеставшей крови, он, очевидно, остался бы жив. Олейника били ногами и прикладом, после чего надели наручники и стали выдумывать собственную версию случившегося: с тремя пистолетами, ножом, ранами, якобы нанесенными им всем трем убийцам – депутату Олейнику, начальнику районной милиции и районному прокурору. Впрочем, судя по всему, участников преступления было больше – от 4 до 8. Но, обо всем по порядку.<p>Итак, 16 июня, в полседьмого вечера Лозинский вызвал по телефону начальника местной милиции Михаила Ковальского и районного прокурора Евгения Горбенко в свою усадьбу, расположенную в его охотхозяйстве. Те немедленно прибыли по зову человека, которому были обязаны должностями и всем, что имели. Лозинский пригласил их в дом. Там они поиграли в бильярд. Лозинский выразил недовольство: в последнее время участились несанкционированные им вырубки леса на территории охотхозяйства. После этого они сели в черный «Нива-Шевроле» Лозинского и отправились на осмотр угодий. Заехали на охотничью базу, выпили там водочки, после чего отправились в обратный путь. За рулем сидел Лозинский, прокурор – справа от него, Ковальский – слева на заднем сиденье.<p>Вдруг на поле вблизи леса заметили неизвестного. Это был крестьянин Олейник. Безоружный человек шел в посадках подсолнечника, очевидно, не далее 20 метров от дороги. Когда Лозинский остановил машину и приказал тому стоять, Олейник побежал в сторону расположенного неподалеку леса, практически вдоль дороги. И тогда кто-то выстрелил по нему зарядом картечи, что при попадании оставляло очень мало шансов на жизнь.<p>Цитаты из официального заключения: <i>«…встановлені наступні пошкодження: садини та крововиливи в області голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок. <p>Крім того, на правій нозі виявлено 8 ран округлої форми, діаметром до 1 см. кожна, по 4 із зовнішньої та внутрішньої сторони, які між собою утворюють спільний раневий канал та аналогічного характеру 2 рани, які утворюють спільний раневий канал на лівій нозі. На правій нозі, нижче колінного суглоба – багато уламковий перелом гомілкової кістки. За результатами судово-медичного дослідження з трупу вилучено ділянки шкіри з 10 ранами, металевий об’єкт округлої неправильної форми в діаметрі до 1 см. вагою 3,9 гр., який знаходився в проекції раневого каналу (7 та 8) в області гомілки правої ноги...»<p>«…потерпілим Олійником В.А. отримано п'ять вогнепальних поранень з відстані не менш 20 метрів, дещо зверху вниз зправа наліво в одному напрямку. Діаметр снаряду до одного сантиметру. 7-8 вогнепальне поранення спричинило многоуламковий перелом гомілкової кістки, як результат значне пошкодження м’яких тканин та судин в даній області. Момент настання смерті з моменту отримання пошкоджень обчислюється десятками хвилин (40-50, можливо більше). Дання інформація відносна в зв’язку з відсутністю інформації щодо положення потерпілого, прийняття заходів до моменту настання смерті».</i><p>Вероятно стрелял на поражение примерно с 20 метров сам Лозинский из охотничьего ружья (дважды) зарядом тяжелой картечи. Вес каждого заряда – от 32 до 36 грамм свинца. В том, что стреляли не в спину, а сбоку, словно на охоте, отчетливо видно по направлению входящего отверстия.<p>Олейник был ранен в обе ноги, причем правый сустав ноги был разбит: он сразу потерял способность передвигаться, вероятно находился в болевом шоке и начал стремительно истекать кровью.<p>Не взирая на это в течение примерно трех часов ему не оказывали медицинской помощи. Более того, Олейника жестоко били несколько человек сразу – ногами и прикладом.<p><b>Огласите весь список!</b><p>Как человек с такого рода ранением мог убегать и оказывать сопротивление? Зачем его бить (на лице отчетливый след от приклада), заковывать в наручники? Более того, Олейнику не оставили ни одноо шанса выжить. Ибо около получаса после случившегося убийцы совещались. Официальная запись в журнале дежурного о поступившем звонке сделана в 20.11. Но, как удалось установить следствию, первый звонок, с телефона Лозинского, был произведен в 19.44. Очевидно, полчаса решали: что делать с подстреленным крестьянином? У нас нет никаких сомнений, что добить раненого и захоронить труп для этих зверей не составляло труда и моральных терзаний. Почему Лозинский не сделал этого? Есть основания утверждать, что в совершении убийства принимал участие кто-то четвертый. Такое предположение автор сделал в своем первом материале на эту тему, и теперь можно твердо утверждать - не ошибся. А всего при этом «сафари» участвовало семь человек. Не станем делиться подробностями, дабы не навредить следствию.<p>Tеперь о «четвертом», которого Лозинский решил не называть и который помешал голованевской троице тайно спрятать труп Олейника, а с ним – и все концы этого убийства. Очевидно, «четвертый» был не из стаи Лозинского, на него нельзя было положиться, он мог сдать всех, либо был очень высокопоставленной персоной.<p>Также весьма вероятно, что в группе поддержки dысокопоставленной инспекции лесных угодий находились егеря. Что любопытно: едва разгорелся скандал, они тут же исчезли. Через неделю вернулись, но избавились от своих мобильных телефонов. Персоны егерей весьма колоритные. Фактически – это боевики на службе Лозинского, державшие весь район в страхе. На «сафари» присутствовали Александр Дереляк по кличке «Дырчик», Олег Мирошниченко – «Мэра» и егерь Пьявчук. Последний – двоюродный брат начальника райотдела Ковальского. Что касается «Мэры», тот в 17 лет совершил жестокое убийство и, отсидев положенное, поступил на службу Лозинского. Он числится начальником службы безопасности местного Витаминного завода, который подмял под себя Лозинский. Формально завод не первый год банкрот и бездействует. Но фактически на нем постоянно производилась «левая» водка. После скандала завод встал, но спирт из хранилища поблизости голованевской скотобойни вывезти не успели. Если следствию хватил сил на его обнаружение, можно выдвигать еще одну статью обвинения.<p><b>Лжесвидетели</b><p>После случившегося именно Лозинский дал команду на выезд группы задержания во главе с замначальником райотдела Сергеем Андреевым. К слову, сразу после визита к следователю в Киев, тот понял, что отвертеться вряд ли удастся, и немедленно подал рапорт об отставке: увольняться по собственному желанию предпочтительнее, нежели по компрматериалам.<p>Сегодня совершенно очевидно, что первоначально лгали все: Лозинский и его попутчики, милиционеры, выехавшие по вызову. Лгал и главврач местной больницы Сергей Стоянов с медсестрой, которые прибыли позже. Любопытно, что врача вызвал начальник райотдела Михаил Ковальский. Судя по всему, он был шокирован произошедшим, и пытался не участвовать в убийстве. Поэтому совершенно логичным выглядит переквалификация его действий с нанесения тяжких телесных повреждений на злоупотребление властью с целью сокрытия преступления. Сегодня он активно сотрдуничает со следствием. Ковальский позвонил в «Скорую» в 20.30 – примерно через час после ранения Олейника. А в 20.45 главврачу уже перезвонил Лозинский, он был возмущен: «Где ты шляешься, почему еще не прибыл!»<p>Позже главврач лгал следствию: мол, он увидел на месте происшествия нож и схватив его, разрезал пакет с перевязочным материалом. Поэтому, мол, и отпечатков Олейника на ноже не обнаружили.<p>Якобы сразу после того, как труп Олейника отправили на «Скорой» в больницу, был проведен осмотр места происшествия. И якобы кроме ножа были обнаружены пистолеты «King-Start” и “Alfa-Prol Brno”, а также гильза калибра 7,62 мм. На следующее утро там же вдруг нашли третий пистолет – «ТТ» - с аккуратно спиленным номером, два патрона и две гильзы. Эксперты не обнаружили свидетельств того, что хоть один из этих стволов имел отношение к Олейнику. Также эксперты констатировали: Олейник не стрелял. А что касается кухонного ножа с длиной лезвия в 16 см, то по утверждению Лозинского, именно им Олейник наносил многочисленные раны ему и его подельникам. Вы уже видели фото трупа Олейника после общения с братвой Лозинского. Теперь посмотрите на «жуткие» ножевые раны «жертв» крестьянина. Кошки царапаются сильнее. Очевидно, Лозинскому, который по его словам «на гризли ходил» и его подельникам не хватило духу пустить себе больше крови. Впочем, смотрите и сопоставляйте с увиденным выше.<p>Начальник голованевской милиции даже попытался зафиксировать не первый свежести чиряк на своем пузе, будто и в нем виноват убитый Олейник. А голованевский прокурор демонстрировал даже царапину на пальце, очевидно, полученую в процессе ковыряния в носу, и раздражение от бритья на заплавшем жиром подбородке.<p>Насмотрелись? Увидели лицо власти и результаты ее правления?<p> Что касается прохождения экспертизы на содержание алкоголя в крови. Прокурор области Тюрин, которого сегодня настойчиво «уходят», заявил на пресс-конференции, что на следующий день после случившегося он общался с троицей убийц и запаха спиртного не учуял. В то же время он подтвердил, что в день преступления те не проходили освидетельствование, тем самым опровергнув заявление Лозинского.<p>Как мы уже писали, перед началом объезда угодий «стрелки» «приняли на грудь». Когда же они убили человека, и понаехало всяческого люду, то Лозинский и кампания заявили, что после всего случившегося от волнения выпили по сто.<p><b>Прокурор Тюрин, отбившийся от стаи</b><p>Любопытная деталь: уже к часу ночи на месте происшествия работала следственно-оперативная группа из областной прокуратуры под руководством прокурора Геннадия Тюрина. Очевидно, Лозинский не ожидал такого поворота событий. За ночь он с подельниками смог бы многое осмыслить, проговорить четкую версию. Тюрин не оставил им на это времени. Единственное, что способствовало Лозинскому – это сильный дождь, прошедший в ту ночь. Благодаря ему оказалось намного сложнее установить детали происшедшего.<p>Руководитель прокуратуры области узнал о случившемся в 22.11. Ему на мобильный позвонил прокурор Горбенко, который «охотился» вместе с Лозинским. Не прошло и часа, как из Кировограда в Голованевск отправилась представительная следственно-оперативная группа: сам Тюрин, два его зама, начальник следственного отдела, старший следователь, прокурор-криминалист. Кроме того, Тюрин включил в группу двух экспертов – из бюро судмедэкспертизы и областной милиции. Таким образом, он защищал группу от давления Лозинского и фальсификации экспертиз районными экспертами. В группу также вошли сотрудники инспекции по личному составу и службы внутренней безопасности областной милиции.<p>Действия прокуратуры на первоначальном этапе были весьма грамотны. Сразу выдвинули 14 версий, вскоре были проверены и отброшены версии убийства Олейника районным прокурором и районным милиционером. К проколам группы Тюрина следует отнести то, что они сразу не сделали смывов с рук убийц и не организовали проверку на алкоголь. Любопытно, что к утру Лозинский передал на экспертизу «Ниву», в которой он охотился на Олейника. Что любопытно: после всего пережитого, он не поленился среди ночи тщательно вымыть машину как снаружи, так и внутри. Позже у всех троих участников сафари было изъято принадлежащее им оружие. Ни один ствол не имел отношения к убийству Олейника.<p>Таким образом, принципиальная позиция прокурора Тюрина в значительной мере способствовала тому, что эту историю не удалось положить под сукно. Почему он лично отправился среди ночи на место убийства, оперативно сформировал следственно-оперативную группу? Возможно потому, что он ждал чего-то подобного? За неделю до случившегося Тюрин проводил прием граждан и к нему попал экс-председатель Голованевской райадминистрации Иван Кучер, который утверждал, что в районе господствует политико-криминальная банда. Гнойник назрел, скоро лопнет и тогда отвечать придется никому иному, как прокуратуре, убеждал Кучер. Как в воду глядел!<p>И когда Президент на коллегии Генпрокуратуры бросает сидящему в зале Тюрину едва ли не предложение застреиться, понимаешь, что наш лидер мыслит категориями сельского бухгалтера - в лучшем случае. Он не хочет вдаваться в нюансы и искать первопричины. Надо срочно кого-то наказать - и проблема решена! Если бы Ющенко знал, что районных прокуроров назначает исключительно генпрокурор - даже без представления руководителей областных прокуратур - тогда он, очевидно, предложил бы застрелиться сидящему рядом генпрокурору Медведько?..<p><b>Крышующие</b><p>Обстоятельства убийства вскоре после случившегося были известны как лидерам БЮТ, предлагавшим наградить убийц за расправу над «киллером», так и министру внутренних дел Луценко. Через несколько дней после разразившегося скандала Юрий Витальевич в эфире «5 канала» четко заявил: <i>«…він (Лозинський) зробив правильний вчинок, <b>затримав озброєну людину, а це насправді так, я можу підтвердити, що людина була озброєна...”</i></b><p>С БЮТ-овцами, требовавшими однопартийцу награду за героизм, все ясно: они надеялись отмазать Лозинского и обелить партию. А когда тайное стало явным, Тимошенко назвала голованевского живодера «партийной ошибкой». Что касается Луценко, то помимо его теплых отношений с БЮТ-ом, упомянем еще одно обстоятельство. Лозинский, человек весьма хвастливый, неоднократно называл министра внутренних дел «прикормленным». Достаточно сказать, что за два года депутатства Лозинский направил в адрес МВД семь обращений, которые всякий раз находили отклик в душе Луценко.<p>Так, в январе 2008-го года, в связи с принятием незаконного решения про отказ в возбуждении уголовного дела, начальника райотдела Голованевска Ковальского должны были уволить. После личного вмешательства Лозинского он остался. А через некоторое время ему, после обращению Ковальского, присвоили специальное звание подполковник.<p>Едва областное руководство милиции пробовало контролировать деятельность голованевской милиции, тут же вмешивался Лозинский. Так, он направил Луценко обращение с требованием проверить работу начштаба областного ГУВД, который «копал» под Ковальского. Проверку провели, «компры» не нашли. К слову, в кировоградском главке милиции отнюдь не переживают по поводу случившегося. Там говорят: «Коль Луценко с Лозинским руководили голованевской милицией в ручном режиме, пусть теперь сами и отдуваются».<p>Сегодня в деле назначены и проводятся 33 экспертизы, проведены десятки обысков и выимок. Из 35 тысяч жителей района прокуратура опросила свыше 1700! На них осуществляется мощное давление. Всем, кто общается со следователями, заявляют, что если они осмелятся дать показания против Лозинского, то навсегда потеряют работу и на Кировоградщине не смогут устроиться никуда. Готовится почва для победоносного возвращения Лозинского. В Голованевске даже состоялся митинг в защиту героя в изгнании. Им руководила Надежда Чушкина, редактор «Вісника Голованіська” – карманного издания Лозинского.<p>Очевидно, невидимые друзья Лозинского нашли подходы к следствию ГПУ. Сегодня следственная группа во главе следака Дзигоры вдруг снизила темпы, дело постепенно затягивается. Не ведется работа по установлению остальных участников либо свидетелей убийства (а такие наверняка были). Что касается поимки самого Лозинского, то по нашим данным, у Дзигоры был шанс задержать его, но некие сотрудники СБУ увели следствие по ложному пути. Лозинский скрылся, и сегодня его ищут сугубо формально.<p>Сергей Викторович Дзигора успешно завалил уже не одно дело. Делает он это с тщением истинного служаки – того, что служит не народу, а вышестоящему начальнику. Он – ничей. Но выполнит любую преступную команду начальника. Ибо служение начальству разумеет как первоочередную задачу следователя. Судя по всему, Дзигора уже получил все необходимые вводные. Лозинский и его голованевская камарилья могут спать спокойно.<p>Чтобы окончательно положить дело под сукно, не хватает одного: Ющенко должен по привычке забыть о том, что он так настоятельно требовал еще неделю назад. Пока этого не происходит: президент то и дело вспоминает Лозинского и требует ускорения в расследовании. Насколько хватит настойчивости президента? Есть опасения, что не надолго. А когда минут президентские выборы, глядишь, про Лозинского напрочь забудут, настанет пора возвращаться в родной Голованевский район и с удвоенной силой бороться с крестьянами, которые выступали против барина, кратковременно попавшего в государеву опалу…<p><b>Не убийством единым…</b><p>У людей наболело, их уже не сдерживает животный страх, внушающий всему району животное с депутатским значком на лацкане. Следствие накапливает доказательную базу иных преступлений банды Лозинского. Очевидно, читатель помнит упоминание в прессе о двух охотниках из Одесской области, одного из которых «егеря» Лозинского закрыли на ночь в гараже. А утром явился барин и предупредил: еще раз увижу – убью! В действительности это только часть правды. Правда страшнее.<p>Двое охотников из города Саврань Одесской области, имея лицензию на отстрел утки, приехали на своей машине в депутатские угодья. Охотились под селом Розношенцы соседнего Ульяновского района. Охота на утку не удалась, зато под вечер вдруг напали на кабанов. Решили сбраконьерничать – удачно. Когда уже грузили добычу в машину, откуда ни возьмись, налетели то ли бандиты, то ли егеря. Один охотник – Любчинский сумел убежать. Второго – Бевзюка - братва Лозинского доставила на охотничью базу, закрыла в гараже, предварительно зверски избив. Утром в гараже появился Лозинский. Тот предупредил: еще раз увижу здесь – убью. Но на этом дело не закончилось. Лозинский рассудил чисто по-бандитски: охотники «попали». В тот же день суд осудил Бевзюка на 15 суток якобы за хулиганку, того посадили в камеру. Вскоре объявился Любчинский, который разыскивал пропавшего товарища. Ему тоже организовали пятнадцать суток. После этого каждый день в камеру заходили бандиты Лозинского и смертным боем били одесских охотников. Так длилось неделю. А тем временем супруги заложников собирали выкуп. Одна женщина привезла четыре тонны пшеницы, вторая – четыре тонны кукурузы. Очевидно – на корм зверушкам, которых так любит Лозинский. Но тому этого показалось мало. И вторую неделю продолжилось ежедневное избиение двух охотников. Это стало возможным благодаря тотальной приватизации Лозинским милиции, суда, прокуратуры.<p>Житель села Кленовое Голованевского района Пустовит также сообщил, что Лозинский неоднократно задерживал его в лесу и с оружием в руках угрожал убийством, если тот продолжит ходить по его лесу.<p>Всему району известна история о том, как с Лозинским повздорил местный предприниматель, во владении которого была крупная ферма, на которой в советские времена содержалось до 16000 голов скота. На нее положил глаз Лозинский. Фермер отдавать не хотел. На него сфабриковали дело, закрыли в камере, куда впустили двух «активных» зеков. После того, как фермера «опустили», ему организовали побег. Опозоренный, он навсегда исчез с территории района. А бойцы Лозинского под предводительством «Мэры» по кирпичику разобрали ферму…<p>С прочими своими врагами Лозинский расправлялся с использованием карающего меча фемиды. На любую жалобу о его беспределе в районе, Лозинский реагировал судебным иском о нанесении морального ущерба. Причем, такие иски рассматривались мгновенно: с момента подачи искового заявления до вынесения решения суда проходили сутки! Методология проста: адвокатская кампания Лозинского готовила все материалы дела, включая резолютивную часть, все это скреплялось подписью председателя суда – в его же кабинете. В случае же, когда в суд подавали на Лозинского, такие дела тянулись годами, и всегда решались в его пользу. Приведем лишь несколько примеров.<p>Большинство жителей села Грузьке живет исключительно со своих огородов. Пользоваться дарами леса, который в районе – едва ли не главное богатство, им запрещено под страхом смерти. Также им не выплачивается ни копейки с земельных паев, отнятых Лозинским. Жители района неоднократно апеллировали к Президенту, председателю СБУ, министру внутренних дел, генпрокурору. Лозинский узнавал о содержании жалоб и подавал иски на их составителей – вот и весь результат.<p>В свое время председатель Голованевской РГА обратился к министру Луценко, сообщив о беспределе Лозинского: про незаконную приватизацию предприятий, монополизацию лесов. Поддубный предупреждал, что все это до добра не доведет. Не успело письмо дойти до адресата, как Поддубного сняли с занимаемой должности, а суд по иску Лозовского принял решение о выплате нескольких тысяч гривен в качестве компенсации морального ущерба. 20 тысяч гривен суд обязал уплатить нардепу жительницу села Грузького Лисовскую, которая от имени жителей села дала телеграмму президенту и премьеру с просьбой воздействовать на Лозинского, лишившего селян земли.<p>По сфабрикованным материалам был осужден и ныне отбывает наказание житель села Наливайка Голованевского района Василий Чабанюк. Дело слушал судья Гут. Председатель местного суда Бутенко незаконно осудил председателя села Клиновое Горячковского. В то же время безосновательно закрыто уголовное дело в отношении первого заместителя Голованевской райгосадминистрации Животовского. Избежали заслуженной ответственности сотрудники управления труда и социальной защиты Голованевской РГА – за хищение госсредств, выделенных для помощи детям.<p><b>3000 гектаров леса для нардепа</b><p>Что касается судьбы лесных угодий, которые Лозинский посчитал своими, и которые Ющенко поручил вернуть в государственное лоно, приведем пространную цитату из официального документа.<p><i>«30 травня 2001 року між Голованівським державним лісомисливським господарством та СТОВ «Манжурка», одним із засновників якого був Лозінський В.О., укладено договір про спільну діяльність. За цим договором державне господарство всупереч вимогам статей 21 та 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», статті 15 Закону України «Про тваринний світ» без згоди Кіровоградської обласної ради та з порушенням установленого порядку передало товариству в користування строком на 10 років угіддя загальною площею 2,9 тис. га.<p>У зв’язку з цим до господарського суду Кіровоградської області 12 грудня 2005 року прокуратурою області подано позов в інтересах держави до Державного підприємства «Голованівське лісомисливське господарство» та товариства «Манжурка» про визнання недійсним договору про спільну діяльність. Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій, однак насамкінець в позовних вимогах прокуратури відмовлено (востаннє постановою Вищого господарського суду України від 11 грудня 2007 року у зв’язку із спливом позовної давності). <p>Рішенням Кіровоградської обласної ради від 21 березня 2008 року №424 право користування Державного підприємства «Голованівське лісомисливське господарство» мисливськими угіддями площею 26,4 тис. га припинено та їх надано у користування на 15 років приватній структурі – ТОВ «Мисливське господарство «Голованівське», половина капіталу у статутному фонді якого належить Лозінському В.О. <p>Прокурорською перевіркою встановлено, що вказане рішення прийнято з порушенням чинного законодавства. Так, усупереч вимогам статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (далі – Закон) відповідне подання обласним управлінням лісового та мисливського господарства не вносилося, погодження розпорядниками земель державної власності – Голованівською та Ульяновською райдержадміністрацією, на території яких розташовані мисливські угіддя, не надавалися. <p>На підставі цього рішення Кіровоградським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та зазначеним товариством 1 серпня 2008 року укладено договір про умови ведення мисливського господарства.<p>Водночас частина умов цього договору товариством не виконується. Зокрема всупереч вимогам статей 24, 28, 30 Закону і умов договору не проведено впорядкування мисливських угідь, наданих у користування, не створено єгерську службу, не установлено порядок внесення плати за користування угіддями з 2010 року, не погоджено процедуру упорядкування мисливських угідь з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області, допущено порушення при видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань тощо.<p>З огляду на викладене Кіровоградською міжрайонною природоохоронною прокуратурою 1 липня 2009 року до господарського суду Кіровоградської області заявлено позов про визнання незаконним рішення обласної ради від 21 березня 2008 року № 424 і про визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 1 серпня 2008 року, укладеного товариством з Кіровоградським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. <p>З метою усунення порушень чинного законодавства, причин і умов, які їм сприяли, 30 червня 2009 року прокуратурою області внесено подання начальнику Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства з вимогою притягнути до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб». </i><p><b>Моя жена – мое богатство</b><p>И наконец, о личной жизни. А она, как часто водится у наших политиков, тесно связана с жизнью политической и бизнесовой. В прошлой своей публикации о похождениях Лозинского, мы делали предположение, что своему невиданному взлету тот по большей части обязан второму браку. О чем сам порой заявлял в застольных беседах. Но тогда мы не знали чьей родственницей является супруга Лозинского, которую он в Голованевск не возит. Наконец, наши источники открыли эту тайну. По их сведениям, супруга Лозинского – Диана Марченко, сестра Оксаны Марченко, которая успешно сходила замуж за Виктора Медведчука. Ранее Диана была замужем за закарпатским мини-олигархом, отморозком под стать Лозинскому. Его зовут Иван Чубирко, служил советником губернатора Закарпатья, арестован в 2005 году. Вполне вероятно, что Диана решила подыскать себе более удачную пару. И опять не повезло!<p>Если информация нашего источника соответствует действительности, тогда становится понятным и резкий взлет Лозинского и его влияние в судебной ветви власти. Также начинает просматриваться невидимый влиятельный покровитель, успешно тормозящий расследование. Очевидно его имя Виктор Медведчук. Лозинский, который в 2004 году активно содействовал «победе» кандидата от «Партии Регионов» на выборах в Голованевском районе, позже, когда Виктор Меведчук начал активно сотрудничать с БЮТ, оказался в рядах самого прекрасного блока. Он хвастался окружению: в 2007-м, на досрочных выборах мог выбирать между ПР и БЮТ. В итоге остановился на последнем.<p><b>Электорату на заметку</b><p>Помогут ли Лозинскому влиятельные политики и родственники – покажет ход расследования. Как заявил автору один высокопоставленный чиновник в погонах, голованевская история может стать поводом для объявления войны с коррупцией в масштабах всего государства. Поскольку вся Украина сегодня – один сплошной Голованевск. Об этом же заявляет Ющенко. Но в блицкриг не верится. Хотя бы потому, что накануне президентских выборов никто не настроен на серьезную планомерную работу. А если даже следствие поймает Лозинского и посадит его разом с парой-тройкой подельников, это мало что изменит в жизни жителей района. На место Лозинского и его команды придут новые отморозки. Чтобы вылечить страну от коррупции и насаждать демократию, Ющенко следовало не только памятники возводить да по заграницам мотаться. Следовало планомерно проводить реформы. Такие, которые впринципе исключили бы такую возможность, когда местный царек с ущербной психикой может назначать судей-ментов-прокуроров, а обращения граждан на беспредел заканчиваются наказанием жалобщиков. На это у нынешней власти нет времени, да и желания. Потому что она тотально коррумпирована. Как же ей бороться с самой собой!<p>Но даже если предположить, что все вышеприведенное будет сделано, это вряд ли спасет маленьких украинцев от чиновничьего произвола. Потому что сами граждане живут одним: надеждой на доброго барина, который будет править по совести. Никто не хочет после избрания этого барина требовать от него исполнения обещаний и законности. Всякий при возможности решить проблему через взятку, не стесняясь ее дает, а при случае – и берет. Как говорят сами народные избранники и чиновники: народ не созрел. Не созрел качать свои же права, заставлять наделенных властью украинцев работать не на себя, а на державу. А коль так, значит лозинским царствовать и дальше?.<p>Більше фото <a href="http://tema.in.ua/article/4916.html">ТУТ </a> http://vartainfo.com.ua/life/2009/07/09/plastikovij_posud_bi_3803.html Thu, 09 Jul 2009 14:05:47 +0300 Новини Ще якихось десять-п`ятнадцять років тому одноразовий пластиковий посуд і різноманітна харчова упаковка була в нашій країні чудасією. У магазинах харчові продукти, наприклад, ковбасу, сири, масло, завертали в щільний коричневий папір, клали в сіточки, і ні у кого не виникало з приводу цього ніяких питань. Зараз же пластикової тари і харчової упаковки така кількість і вона так міцно увійшла до нашого життя, що іншим разом замислюєшся, а чи безпечна вона для здоров`я і довголіття людини? Звичайно, ніхто не заперечує, що одноразовий посуд і тара дуже зручні, спрощують людям життя у багатьох відношеннях. Проте безпека полімерного матеріалу, з якого виготовлені ці товари, викликає деяке побоювання не тільки серед обивателів, але в деяких випадках і серед учених-дослідників. Тому, зрозуміло, що серед людей існує немало міфів і пересудів про шкоду пластикового посуду. Спробуємо розібратися, що з них, правда, а що - лише вигадка. <p><b>Думка 1. Матеріали, з яких виготовляються одноразові упаковки і посуд, абсолютно нешкідливі для людини.</b><p>Це абсолютно правильно. Пластиковий посуд виготовляють з полімерів. І перш ніж запустити ці самі полімери в масове виробництво учені не один рік вивчали їх властивості і вплив на людину в спеціальних лабораторіях. Їх головним вердиктом стало рішення дозволити використовувати цей матеріал при виготовленні одноразового посуду, тому що якщо дотримані всі технологічні правила і нюанси під час виробництва і при правильному коростуванні, вироби з полімерних матеріалів не несуть ніякої шкоди здоров`ю людині. МОЗ України прийняв до уваги результати позитивної токсико-гігієнічної експертизи експертів і дозволив виробництво одноразового посуду і упаковки. <p><b>Думка 2. Вироби з пластику і полімерних матеріалів можна використовувати неодноразово. </b><p>Це неправильно. Іншими словами, одноразовий посуд і упаковка тому і називається одноразовою, що використовується один раз. Якщо ви придбали, наприклад, газовану воду в пластиковій пляшці, то по закінченні напою і пляшка повинна відправитися у відро для сміття. Не варто використовувати її як посудину для зберігання молока, компоту, квасу і т.д. Адже висока температура продуктів або повітря, тривалий контакт з харчовими продуктами, ультрафіолетові промені і кисень сприяють "старінню" полімерних матеріалів. Як результат, з них виробляються речовини, шкідливі для організму людини, які переходять в харчові продукти, що зберігаються в такій тарі. Тобто молоко, компот, квас або інші продукти стають токсичними і небезпечними для людини. <p><b>Думка 3. Матеріали, які, використовуються при виготовленні одноразового посуду, можуть викликати онкологічні захворювання. </b><p>На жаль, це правда. Але це лише у тому випадку, коли одноразовий посуд виготовляється на безконтрольному виробництві або неправильно зберігається. Тоді полімерні речовини, які входять до складу виробу виділяють в повітря і навколишнє середовище розрізнені токсичні сполуки, які мають специфічний неприємний запах. Таких сполук може налічуватися до п`ятнадцяти. Вони є небезпечними для здоров`я і якщо потрапляють в організм людини разом з їжею, то автоматично стають причиною поганого самопочуття: може спостерігатися відчуття незрозумілого дискомфорту без певної локалізації, головний біль, загальна втома, алергія, навіть напади бронхіальної астми. Учені провели серію експериментів на тваринах, і результати були однозначними: деякі токсичні сполуки, що виділяються неправильно виготовленими виробами з полімерів, при попаданні в організм можуть стати причиною злоякісних пухлин і навіть природженої потворності - при попаданні в організм вагітної жінки. <p><b>Думка 4. Пластиковий посуд українського виробництва безпечніший і якісніший за закордонний аналог. </b><p>Не зовсім і не завжди. За великим рахунком, в якій країні виготовляється одноразовий посуд - немає великого значення. Набагато пильніше потрібно придивлятися до фірми-виробника. Тобто якщо фірма слідує всім правилам виробництва і є законопокірною, то на виробах повинні указуватися: код, назва матеріалу, з якого виготовлений товар, а також, і це обов`язкова умова – чітка вказівка області застосування товару: для холодних, гарячих, сипких матеріалів, рідини і т.д. Звичайно, якщо ви бачите, що одноразовий посуд сумнівного виробництва, то краще за нього не їсти, тому що в цьому випадку ви ризикуєте своїм здоров`ям і здоров`ям своїх близьких. Дуже часто виготовлена в кустарних умовах і сумнівними фірмами пластикова одноразова тара, посуд і упаковка може вміщати важкі метали, фарбники і інші шкідливі хімічні речовини, небезпечні для здоров`я людини. <p><b>Думка 5. Тара і посуд зі скла і кераміки безпечніші для здоров`я. </b><p>Це правда. Проте потрібно мати на увазі, що у пластика є свої вагомі переваги. Він легший і міцніший, ніж скло, тому його зручно брати з собою на відпочинок за місто або в туристичні поїздки. З іншого боку, в європейських країнах останнім часом намітилася тенденція відмови від пластикового одноразового посуду на користь скляного. Але це відбувається не тільки унаслідок потенційної небезпеки полімерних матеріалів, які містяться в одноразовому посуді, а, швидше за все, від труднощів утилізації останнього. Адже від того що він дешево коштує, кількість використаних пластикових виробів одноразового застосування неухильно росте. Підсумок цього явища зовсім невтішний: наша планета в буквальному розумінні слова завалена пластиковим посудом і тарою.<p><b>Думка 6. Поліетиленові пакети придатні для зберігання будь-яких продуктів в холодильнику.</b> Це правильно, але частково. Річ у тому, що харчові продукти можна зберігати тільки в призначених для цього пакетах, які стійкі до низьких температур. Багато хто не знає, але в звичайних поліетиленових пакетах при охолоджуванні до низьких температур теж можуть виділятися токсичні речовини, шкідливі для здоров`я. Отже, якщо ви вирішили заморозити овочі або фрукти, для їх вживання взимку, краще скористатися спеціальною харчовою плівкою, інакше ваші екологічно чисті продукти, вирощені з любов`ю на дачі, можуть з часом ввібрати небезпечні сполуки і стануть причиною отруєння вашого організму. <p>Ось, напевно, одні з основних премудрощів користування пластиковим одноразовим посудом, тарою і упаковкою. При дотриманні всіх правил використання ці товари не принесуть шкоди організму, а навпаки, тільки полегшать ваше життя. http://vartainfo.com.ua/life/2009/07/04/mama_kupi__3675.html Sat, 04 Jul 2009 11:47:58 +0300 Новини Діти та підлітки становлять п'яту частину населення України. Тому гроші, які батьки витрачають на своїх нащадків - ласий шматок для виробників дитячих товарів. На які виверти йдуть маркетологи і рекламники, щоб змусити дітей і їх батьків зробити покупку? <b>Маленькі споживачі </b><p>До початку 2000-х років вітчизняні виробники не створювали спеціальних торговельних марок для молодшого покоління, вважаючи, що купівельна спроможність малят украй мала. Але потім, дотримуючись прикладу західних компаній, вирішили, що на підростаючому поколінні можна і потрібно заробляти. Причому, заробляти непогано, адже виявилося, що українці витрачають на дітей як мінімум 15% сімейного бюджету. <p>Крім того, близько половини чад у віці від 4 до 26 років отримують від батьків 30-45 гривень на тиждень на кишенькові витрати. Якщо вміло витягти цей "дріб'язок" з дитячих кишень і скласти - вийде досить значна сума. Торік кишенькові витрати підростаючого покоління становили близько 45 мільйонів гривень на тиждень. <p>Зростання народжуваності за останні роки ще більше підігрівало інтерес виробників і продавців: якщо в 2006 році в Україні було 460 тисяч немовлят, то в 2008 на світ з'явилися вже майже 514 тисяч дітей. Зараз діти і підлітки до 18 років - це більше 20% населення України. <p>Тому "дитячий" ринок - дуже ласий шматок. Наприклад, тільки за два перші місяці 2009 року продавці дитячих товарів заробили 6,9 мільярдів гривень. <p><b>Розум і емоції </b><p>Малята до трьох років у покупках не беруть участь, тому вся реклама продуктів для маленьких дітей спрямована тільки на їх батьків. Із трьох-чотирьох років нащадки отримують право голосу - у прямому і переносному значенні. У цьому віці вони починають ходити з батьками крамницями і просити, благати або вимагати: "Мама, купи!". Звичайно, за дорослими в кожному разі залишається останнє слово, саме вони ухвалюють рішення щодо покупки і дають на неї гроші. Тому рекламники апелюють і до батьків, і до дітей. <p>Дорослим розповідають про безпеку і корисність продукту для підростаючого організму. У рекламі одягу, взуття, косметики, іграшок підкреслюється, що вони зроблені з екологічно чистих і нешкідливих матеріалів; при покупці йогуртів, молока, соків, каш увага батьків звертається на вміст вітамінів, мікроелементів, корисних бактерій, а також відсутність консервантів. <p>Дітей же раціональні доводи, такі як корисність, ціна, якість, цікавлять мало. Їх більше затягшують яскраві образи і емоції. Маркетологи і рекламники навчилися користуватися цією особливістю дитячої психіки. <p><b>Вигідні ігри </b><p>У рекламних роликах дітей зустрічають яскраві й забавні герої, які завжди готові прийти на допомогу в різних ситуаціях з непростого дитячого життя: Кролик Квікі, динозаврик Діно, зелений Сандорик, Рудий Ап, Живчик і всі-всі-всі. Вони нічого не забороняють, як батьки. Навпаки - розважають, втираються в довіру, пропонують дружбу. Ім'я їх збігається з іменем продукту. У підсумку на полиці супермаркету дитина бачить не коробку із сухим сніданком, а друга з телеекрану. <p>Головне заняття в житті дитини - гра. Тому дуже часто виробники вкладають іграшки у звичайні продукти. Цей нехитрий прийом вже багато років допомагає Mcdonald's продавати свій фастфудний Happy Meal, а Ferrero - "Кіндерсюрпризи". Асортимент іграшок постійно змінюється, щоб підживлювати дитячий інтерес. <p>Ще один "ігровий" прийом - запропонувати дитині пограти із самим продуктом, а також зберегти упакування і пограти з ним. Наприклад, пляшку для шампуню роблять у вигляді машинки, а кетчуп розфарбовують у різні кольори, щоб їм можна було малювати. <p>Упакуванню виробники дитячих товарів приділяють особливої увагу. Воно повинне бути яскравим, часто на ньому зображений мультяшний персонаж-бренд. Харчові продукти, орієнтовані на дітей, отримують порціонне упакування. Дитині зручніше пити сік або їсти йогурт зі своєї особистої маленької пляшечки або пакетика, які можна відразу викинути і попросити добавку. А рентабельність маленьких упакувань для виробника набагато вища, ніж звичайних. <p><b>Не всі "вкусняшки" однаково корисні </b><p>Барвиста реклама, орієнтована на дітей, не тільки полегшує гаманці батьків. Майже 70% реклами дитячих товарів просувають на ринок те, що шкідливо для дітей. Такі дані наводить "Дзеркало тижня" з посиланням на професора Київського національного торгово-економічного університету Наталю Притульську. Сухі сніданки, жуйки і жувальні цукерки, солодка газировка - усі ці продукти дієтологи відносять до нездорових. Усі подібні "вкусняшки", так популярні серед дітей, містять занадто багато цукру, жирів і харчових добавок. <p>Наприклад, сухі сніданки, які рекламуються як збалансоване, корисне і здоровіше харчування для дітей, відсотків на 45-50% складаються із цукру. Кожна порція пластівців містить у собі як мінімум три-чотири чайні ложки цукру, третина від припустимої добової норми шкідливих жирів і лише малу частку корисної клітковини. Тому російські й британські експерти після тестування сухих сніданків дійшли висновку, що пластівці й подушечки дошкільнятам взагалі краще не давати, а школярів сухими сніданками краще годувати лише декілька разів на тиждень. <p>Також є свіжий приклад того, що реклама дитячих товарів може бути не завжди сумлінною. Федеральна антимонопольна служба Росії визнала, що реклама йогурту "Растішка" вводить споживачів в оману. Реклама говорить про корисність цього продукту для дитячого організму. Але, по суті, йогурт не є дитячим харчуванням, тому що місткість в ньому білків і вуглеводів не відповідає санітарним нормам. <p>Однак в Україні обмеження на рекламу дитячих брендів наклали не державні органі, а стан економіки. Компанії через нестачу коштів скоротили обсяг реклами в п'ять-десять разів. Насамперед стало менше найефективнішої й дорогої реклами на телебаченні. Одночасно споживачі теж почали заощаджувати і скоротили видатки на покупку спеціальних дитячих брендів. Замість цього батьки почали купувати однакові продукти для всієї родини. <p><b>Сергій Пасюта</b> http://vartainfo.com.ua/life/2009/06/04/_font_color_red_voda_3123.html Thu, 04 Jun 2009 17:32:35 +0300 Новини <i>Щоб дізнатися яку гидоту ми вживаємо, треба щоб один з учасників засідання РНБО виклав дещицю несекретної інформації в своєму блозі. Інакше ніхто ніколи не доніс би до населення архіважливу інформацію. Окреме питання: чому прокуратура не порушила жодної справи проти тих, хто робить гроші на продажі отрут населенню під етикеткою мінеральної води?</i> Был, вот, в пятницу на заседании СНБО. Без шума и скандала – для журналистов скукотища:-)!<p>Тема и обсуждение были, тем не менее, весьма актуальны: "Про стан безпеки водних ресурсів держави та забезпечення населення якісною питною водою в містах і селах України"<p>Среди важнейших тем и решений, большинство из которых не для открытой печати, особенно интересны были доклады представителей науки...<p>Ну, а один лист из информации академика В.В.Гончарука показался мне интересен для публичного распространения. Информация эта не носила грифа ДСП или "Секретно". Для меня тут было много открытий. Особенно поразил последний пункт в таблице.<p>Публикую в оригинале...<p> http://vartainfo.com.ua/life/2009/05/26/jak_pravil_no_vibira_3097.html Tue, 26 May 2009 17:46:36 +0300 Новини Вибір пологового будинку для майбутньої мами — процес відповідальний. Тож питання «де краще народжувати?» жваво обговорюються на інтернет–форумах, в офісі й на кухні, в тролейбусі, навіть (сама чула!) у книжковому магазині. Але недарма кажуть: скільки людей, стільки й думок. Часто один і той самий лікар отримує відгуки — від «чудово» до «жахливо». І на «швидку» за 200 гривень можна народити краще, ніж у професора за 1000 доларів. Як же вибрати найкращий варіант? Як з’ясувалось, майбутнім батькам слід звертати особливу увагу не на модні шпалери в коридорах, не на кількість холодильників–телевізорів у палатах і не на пишні регалії гінеколога, а на зовсім інші моменти. <b>«Гуртожиток» тут неприпустимий!</b><p>Більшість опитаних мам зазначали: головне — знайти гарного лікаря. В ідеалі — родича чи друга сім’ї (щоб точно зробив усе так, як треба) чи принаймні спеціаліста, в якого народжували знайомі і залишилися задоволені. Бажано, щоб і лікарня була чистенька, із пристойним ремонтом, охайними палатами та сучасним обладнанням. Для декого головним фактором вибору було близьке розташування пологового будинку. Експерти ж говорять, що акцент слід робити на інші речі. <p>Під час «оглядин» лікарні майбутній мамі обов’язково треба поцікавитись, у яких умовах вона перебуватиме до, під час і після пологів. Як розповіла Тамара Іркіна — заступник директора проекту «Здоров’я матері й дитини», який фінансує Агентство США з міжнародного розвитку і має за мету зниження материнської і неонатальної смертності в Україні, — варто запитати в персоналу, де буде проходити перший період пологів — розкриття шийки матки. Якщо вам скажуть «у передпологовій кімнаті на скількись–там місць», подякуйте і йдіть геть. Річ у тім, що за наказом Міністерства охорони здоров’я України передпологових палат у нас не повинно бути взагалі. Весь «процес» має проходити в індивідуальній пологовій залі. А знаєте, чому? Бо розкриття шийки матки — стан доволі специфічний. Одні жінки переносять його спокійно, інші стогнуть, виють, матюкаються, качаються по ліжку, повзають по підлозі. Кличуть маму. Голосно... Лишають за собою калюжі й усіляко «тішать» санітарок різними «спецефектами». Можете собі уявити, наскільки весело стає, коли в одному приміщенні збирається вісім–десять жінок у такому стані. Три верещать від болю, дві — від страху, решта — за компанію. Одну повезли в пологову залу, на її місце — у «легкий дурдом» — приводять новеньку. Така практика була звичайною за радянських часів. Добре, що зараз наша країна виходить на зовсім інші стандарти.<p>«Сьогодні в багатьох українських пологових будинках впроваджуються ефективні перинатальні технології, — каже Тамара Іркіна. — У першу чергу, пологи в індивідуальних залах. Це примішення, в якому жінка має проводити перший (перейми), другий (власне народження дитини), третій (відокремлення плаценти і вихід її назовні) періоди пологів та дві години після появи малюка на світ. У залі має бути швецька стінка, спеціальний м’ячик, надувне крісло, килим, якщо їй захочеться полежати на підлозі... Мають бути створені умови для того, щоб жінка могла народжувати з людиною, якій довіряє: із мамою або з чоловіком, сестрою, свекрухою, подругою. Крім того, жінці повинні надавати можливість самій вибрати позицію, в якій їй найзручніше народжувати. Може, сидячи на спеціальному стільцеві, може, стоячи, може, висячи на швецькій стінці. Єдина категорична заборона — на позицію лежачи на ліжку Рахманова. Це дуже небезпечно!».<p><b>...і пелюшки секонд–хенд</b><p>За словами експертів, із 700 пологових будинків та відділень, які працюють у нашій країні, сьогодні більше 120 перейшли на нові перинатальні технології. А це означає, що знайти місце, доброзичливе до матері й дитини, цілком реально. Треба тільки поставити лікареві правильні запитання.<p>Не полінуйтесь розпитати персонал уподобаної лікарні про деякі побутові дрібниці. Річ у тім, що для сучасної жінки, яка збирається народжувати вперше, «милі» правила окремих закладів можуть стати справжнім шоком. Скажімо, у багатьох українських пологових будинках не дозволяють приносити з собою чисту постільну білизну, одяг для себе і малюка, їжу, воду і навіть, пардон, труси та гігієнічні прокладки. Мотивація медиків проста, як двері: усі ці речі начебто можуть стати джерелом поширення внутрішньолікарняної інфекції. Тому породіллям видають запрані до дірок (зате стерильні!) простирадла, «еротичні сорочки» (так одна моя знайома назвала вбрання, отримане від медсестри) і добряче продезінфіковані пелюшки, якими раніше сповивали не одного малюка. <p>Але це ще нічого... Моя колишня однокласниця, яка народжувала в Одесі, розповіла, як медсестра з категоричним «не положено!» забрала в неї пакунок із новими трусами (до речі, вони були виварені та випрасувані настільки, що на них жоден мікроб не вижив би) та гігієнічними прокладками. «Ага, я сама була в шоці, — пригадує мама дворічної Оксанки. — Уяви, стою посеред коридору вся така кругла, колобкаста, витріщаюся на медсестру і до останнього сподіваюся, що то все жарт. А вона розвертається і йде геть із моїм пакетом! І соромно, й образливо так було, фу... А після пологів, коли побачила ті ганчірки, якими треба було користуватися замість прокладок, то просто розревілася. Старі простирадла, розідрані на широкі смуги — ось що мені видали...»<p>Як наголошують експерти, за сучасними стандартами, така «відбирайлівка» є неприпустимою. Але, на жаль, чимало лікарень працюють ще за старими, радянськими, правилами. Тож про такі нюанси краще розпитати заздалегідь. І пошукати інший варіант, поки є час. Поставте лікарні «плюсик», якщо там практикують раннє прикладання малюка до грудей і контакт «шкіра до шкіри». І перерізають пуповину не відразу ж після пологів, а коли припиняється пульсація. І дають можливість (за бажанням жінки) народити без анестезії, стимуляції і проколу плідного пухиря. І не догодовують малят штучними сумішами. А ще — дозволяють партнерські пологи й облаштовують палати спільного перебування мами і дитини.<p><b>По «швидкій» за п’ять копійок</b><p>Після вибору лікарні майбутні батьки мають закласти «бюджет» пологів. А він залежить від наявності чи відсутності попередніх домовленостей із лікарем, чуйності медперсоналу, особистого фарту й... економічної ситуації в країні.<p><u>Варіант перший</u> — майже безкоштовний. Не брати дурне в голову. Їхати у «свою» лікарню «по швидкій», а там — як Бог дасть. «Два тижні тому народила моя подруга, — розповіла киянка Валентина Донник. — Грошей у родини було мало, тому вирішили скористатися нашою безкоштовною медициною. Увечері в подруги почалися перейми. Чоловік викликав «швидку», поїхали в лікарню. Офіційно заплатили 200 гривень у касу — так званий благодійний внесок. На місці купили набір для пологів (бахіли, сорочка і ще щось) і пакет ліків за списком (десь на 100 гривень). Подруга народжувала з черговою бригадою, обійшлося без кесаревого розтину. І всім задоволена! Уже після пологів дала 100 гривень лікареві та 50 гривень — медсестрі. Ніхто нічого не вимагав, просто вирішила віддячити за гарне ставлення».<p><u>Варіант другий</u> — економний. Вибрати гарну лікарню, офіційно заплатити в касу за обмінну карту (теоретично, це благодійний внесок, а практично — скільки скажуть, у середньому по Києву близько 1000 гривень). Ні з ким попередньо не домовлятися. Усміхатися бригаді, яка буде на зміні. Знайомі, які так народжували в П’ятому пологовому будинку, залишилися задоволені. <p><u>Варіант третій</u> — гарантований. Підписати обмінну карту в пологовому будинку залізничників або в Житомирському центрі, офіційно сплативши до каси від 3000 до 4500 гривень. За це отримати індивідуальну палату, весь потрібний набір ліків та неземну ввічливість персоналу. Більше нікому нічого не давати й залишитися задоволеною. <p><u>Варіант четвертий </u>— хабарницький. Попередньо домовлятися з конкретним лікарем і платити йому чималий доларовий гонорар. Щоб перестрахуватися. «Я просто злякалася, — пояснює киянка Катерина, яка торік народила сина. — Перші пологи, не знаєш, як воно буде... Ще й по телевізору щодня показують, як через халатність медиків то дитина померла, то мама стекла кров’ю... Дивишся і жахаєшся. Подумала: краще не ризикувати, а заплатити вже ті гроші. Зате будеш впевнена: цей лікар приїде на пологи хоч о першій ночі, хоч о п’ятій ранку і все проконтролює». <p>Катерина вирішила народжувати в пологовому будинку №7, у лікарки, яку порекомендували знайомі. Щоправда, дізнатися, скільки гінеколог править за допомогу в народженні малюка, було непросто. Знайомі попередили, що питати про це «в лоб» у жодному разі не можна, бо лікар образиться. «Я пройшлася по інтернет–форумах і почитала, хто скільки платив за пологи в Києві, — згадує Катерина. — Побачила, що гонорари різні — і 300 доларів, і 500, і 1000, і більше. Узяла середню суму — 500 доларів — і віддала вже після пологів. А ще, оскільки я була зареєстрована в іншому районі, довелося офіційно заплатити 500 гривень у касу лікарні за обмінну карту. За ці гроші я отримала і всі необхідні ліки, й окрему палату з душем, туалетом. Народжувала, правда, лежачи. Вибирати позицію ніхто не пропонував...».<p>«До нового року розцінки на пологи в Києві були просто вражаючими, — підтверджує киянин Слава, який нещодавно став батьком. — У грудні ми їздили попередньо домовлятися, і найдешевший варіант «у гарного лікаря» тоді коштував 500—600 доларів США, а середній тариф — близько тисячі. За пологи з кесаревим розтином просили 700—900 доларів. Але після того, як «гахнула» криза, ситуація змінилася. Тепер більшість лікарів каже платити, хто скільки може. Правда, залишилися і такі гінекологи, які не хочуть втрачати заробіток і називають конкретну суму винагороди — 500—600 доларів. Але таких небагато». <p>Цілком можливо, що у зв’язку з фінансовою ситуацією в державі українці будуть відходити від практики «домовлянь» із гінекологами й орієнтуватися на дешеві пологи у «своїй» лікарні. Практика свідчить — це не так страшно, як здається на перший погляд. <p><b>ДО РЕЧІ</b><p>Лікарі радять: щоб уникнути зайвої метушні, треба починати пошуки пологового будинку не пізніше 22го тижня вагітності. http://vartainfo.com.ua/life/2009/05/26/v_uzhgorods_komu_pol_3058.html Tue, 26 May 2009 09:39:04 +0300 Новини В установі Ужгородського міського перинатального центру спалах внутрішньолікарняної інфекції, хворі вже 7 немовлят, стверджує акушер-гінеколог Анатолій Куцина. За словами лікаря, в пологовому будинку у сімох малюків діагностували такі небезпечні для новонароджених хвороби як діарею (пронос), омфаліт (запалення пупочної рани) та везикулопустульоз (висипка на шкірі новонародженого). <p>6 випадків цих інфекційних захворювань зафіксовані в І пологовому відділенні УМПЦ, один випадок — у ІІ-му. Визначення "спалах" інфекції, згідно з нормативним документам, починається з трьох випадків захворювання, зазначив лікар. <p>Причиною виникнення спалаху, за словами лікаря, є, швидше за все, недостатнє забезпечення установи мийними, дезінфекційними та засобами стерилізації. <p>Примітно, що 6 травня 2009 року під час прес-конференції в Ужгородському прес-клубі лікарі Ужгородського міського перинатального центру повідомили про те, що деззасобів у пологовому будинку залишилося всього на три дні і їх ніхто не купує. Головний лікар міського пологового будинку Володимир Симулик визнав, що міський бюджет не має коштів для закупівлі деззасобів. <p>"Згідно з нормативними документами, про спалах внутрішньолікарняної інфекції (ВЛІ) керівники пологового будинку повинні були негайно повідомити органи охорони здоров’я та територіальну санітарно-епідеміологічну службу, відтак - наказом територіального органу охорони здоров’я відділення, де виник спалах ВЛІ, за епідемічними показаннями негайно закрити. <p>А ще слід було б одразу створити протиепідемічну комісію, яка б склала план заходів з проведення розслідування та ліквідації спалаху ВЛІ. Нічого подібного так і не зроблено, попри те, що випадки виникнення інфекцій почалися ще з 18 травня ", - прокоментував акушер-гінеколог. <p>Куцина також повідомив, що чотирьох хворих діток уже виписали з пологового будинку попри те, що вони ще не повністю одужали. Виписують дітей тому, за словами лікаря, що в УМПЦ наразі працює комісія Закарпатського обласного управління охорони здоров’я, яка перевіряє діяльність закладу та його керівництво. <p>Зараз, за словами Куцини, у ІІ-м пологовому відділенні проводиться екстрене промивання всіх палат. "Це свідчить виключно про некомпетентність керівництва установи, оскільки проводять дезинфекцію не того відділення, у якому зафіксовано спалах, а іншого", - уточнив лікар. <p>Він також повідомив, що підтвердження фактів спалаху інфекції серед немовлят можна знайти в історіях розвитку новонароджених, і про це відомо переважній більшості лікарів Ужгородського міського перинатального центру. <p>Водночас, головний лікар Ужгородського міського перинатального центру Симулик назвав інформацію про спалах ВЛІ "звичайною дезою". <p>"Ніякого спалаху внутрішньолікарняної інфекції в УМПЦ немає. Це чергова дезінформація, яку запустили проти мене недоброзичливці", - сказав він. <p>З його слів, наразі у пологовому будинку проходить планова дезинфекція, і цей факт хочуть використовувати як прибирання після спалаху інфекції. <p>В Управлінні охорони здоров’я Закарпатської обласної державної адміністрації повідомили, що управління закінчує перевірку діяльності УМПЦ, про результати перевірки обіцяють повідомити пізніше. <p>Примітно, що це що вже не перша інформація, яка дискредитує ужгородського головлікаря за останній час. Кілька тижнів тому акушери-гінекологи міського пологового будинку заявили, що Симулик змушує їх брати у пацієнтів хабарі і віддавати йому 20 тисяч доларів щомісячно. http://vartainfo.com.ua/life/2009/05/20/ukraintsiv_prodovzhu_2931.html Wed, 20 May 2009 15:26:16 +0300 Новини Безпечні продукти харчування тваринного походження, на жаль, залишаються для пересічних громадян безпечними лише на папері. Скільки страшних телепрограм показано про те, чим нас годують, скільки надруковано гучних статей, а віз і нині там… Не можна, звичайно, сказати, що держава не намагається нас захистити від неякісної та небезпечної продукції. Є закони, є небайдужі можновладці. Тільки нема контролю за багатьма законами, ось у чому вся біда.<p>Закон про ветеринарну медицину, зокрема стаття 15 не виконується у повній мірі ветеринарними установами, які покликані начебто бути на варті здоров'я тварин, у тому числі сільськогосподарських, а значить, і на варті здоров'я "маленьких українців".<p>Як відомо, у 2007 році в Україні було заборонено переміщення неідентифікованої худоби, її забій, продаж м'ясо-молочної продукції, отриманої від неідентифікованої худоби.<p>Простіше кажучи, на стіл до споживачів має потрапляти лише м'ясо та молоко тварин, які фігурують в державному Реєстрі ідентифікованих тварин, тобто тварини, чий стан здоров'я гарантовано перевірений, що і підтверджено відповідними документами: паспортом великої рогатої худоби та ветеринарною карткою, реєстраційним свідоцтвом вівці або кози.<p>Візуально цих тварин помітно за наявними вушними бирками або татуювальним номером у свиней. В країні створено та запроваджено систему ідентифікації та реєстрації тварин, яка відповідає всім міжнародним стандартам. Аналогічні системи ідентифікації худоби діють в усіх розвинутих країнах світу.<p>Завдяки такій системі кожна держава може гарантувати своїм споживачам, що вони споживають лише м'ясо-молочну продукцію відомого походження - від відомих їй, державі, тварин. А головне, що продукція, отримана від таких тварин, цілком безпечна.<p>В Україні функція контролю за дотриманням власниками тварин, керівниками забійних пунктів та ринків вимог системи ідентифікації покладено на державні установи ветеринарної медицини.<p>Але не усюди в Україні здійснюється контроль за тваринами з боку ветеринарної служби та, на жаль, місцеві органи влади (голови сільських рад, управління агропромислового розвитку обласних і районних державних адміністрацій) часто відстороняються від процесу контролю.<p>Ось тільки декілька цифр: як повідомили авторові у державному Агентстві з ідентифікації і реєстрації тварин у 2008 році було проведено забій всього 211 тисяч голів великої рогатої худоби, а за статистикою у 2008 році було забито 726,9 тисяч голів!<p>Державі, як бачимо, невідомо походження значної кількості м'ясної сировини, тому про її безпеку і говорити годі...<p>Звідки ж тоді береться ця величезна кількість м'яса та молока, що нам пропонують сьогодні на ринках та в магазинах?!<p>Багато сумних варіантів відразу приходить у голову: може це закордонна небезпечна контрабанда? Або заморожене м'ясо, що зберігали 20 років у холодильниках "третіх країн"?<p>Або добреньке молочко від хворих вітчизняних корівок, яких, зрозуміло чому, не хочуть чуйні власники реєструвати в державній базі даних. І дійсно, навіщо нам, громадянам, така обтяжлива інформація про продукти?<p>Краще не відати про це та спокійно продовжувати купувати підозрілу, але таку смачну ковбаску та молоко від лейкозних чи туберкульозних корів....<p>Чітко відомо тільки одне - худоба, з якої отримана більшість м'яса та молока, не врахована в нашій державній базі даних і не перевірена ветеринарами. Тому їсти м'ясо чи пити молоко у наші дні відтепер така собі своєрідна українська рулетка - пощастить-не пощастить?<p><b>Тетяна Гузенко</b>