05 березня в ЗОШ с.Гнідин Бориспільського району відбулося урочисте відкриття Музейної кімнати Петра Яцика.
В святковому заході взяв участь Надзвичайний та Повноважний Посол Канади в Україні пан Даніель Карон. Всі гості святкового заходу отримали буклети про Музейну кімнату, виготовлені у шкільному мультимедійному центрі "Креатив" та по шматочку великого гнідинського короваю, спеченого працівниками школи з нагоди свята.
Досьє:
Петро Яцик народився у селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у селянській родині. Емігрувавши після війни в Західну Європу, а в 50-х роках у Канаду, Петро Яцик став великим бізнесменом і меценатом, допомагав своїм співвітчизникам як в Україні, так і в інших державах.
Петро Яцик був основним меценатом “Енциклопедії українознавства”, Українського дослідницького інституту при Гарвардському університеті у США, Центру досліджень історії України в Канадському інституті українських студій при університеті Альберти. Кілька років тому він пожертвував мільйон доларів для відкриття спеціального українського відділу в Інституті Гаррімана при Колумбійському університеті. Науково-дослідні й інформаційні центри його імені існують при Торонтському та Лондонському університетах.
Нині його головне дітище – Освітня фундація П. Яцика – перекладає і видає англійською “Історію України-Руси” Михайла Грушевського, покликану стати своєрідним “вікном в Україну” для англомовного світу. Вартість проекту – понад $15 млн., а в цілому добродійні пожертвування мецената вимірюються десятками мільйонів доларів.
Рубрика НАГОЛОС (Народний Голос) створена для вільного виявлення справедливого гніву і невдоволення щодо неправомірних дій, прохань про допомогу і подяк та багато-багато іншого. Ваші відкриті листи будуть публікуватись БЕЗ ЦЕНЗУРИ.
Несправедлива й неймовірно напружена, а на сьогоднішній день навіть критична ситуація, що склалася в нашій територіальній громаді, змушує нас, мешканців села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, звернутися до Вас із закликом про допомогу і підтримку.
Після піврічного поневіряння по владних кабінетах, наполегливих спроб достукатися до влади ми зрозуміли, що добитися справедливості ми можемо, лише об'єднавши наші зусилля.
Можливо час і загоює рани, але не в серці матері у якої вбили сина. Обличчя вбивці Слюсара Олександра Миколайовича, 1982 р.н., уродженця міста Переяслів-Хмельницький я не забуду ніколи. Минули роки, а він майже не змінився зовнішньо - коротка зачіска, кремезна статура, занадто впевнений вираз обличчя. Таким я знову його побачила восени 2010 року на біг-бордах в місті Переяслів-Хмельницький.
